Рішення № 58704329, 30.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Махлай Л.Д., Рубан С.М.

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року позивачі звернулись із позовом, в якому зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, яка була дружиною ОСОБА_3 та матір'ю ОСОБА_2

На підставі поданих позивачами заяв про прийняття спадщини, нотаріусом було заведено спадкову справу та 15 жовтня 2013 року Сьомою Київською державною нотаріальною конторою видано свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких спадкоємцем 1/2 частини майна ОСОБА_4 є її син ОСОБА_2, а іншої 1/2 частини майна - її чоловік ОСОБА_3

Кожному із позивачів видано свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1.

Крім того, позивачам стало відомо, що після смерті ОСОБА_8, який був батьком ОСОБА_4, 09 серпня 2007 року Сьомою Київською державною нотаріальною конторою ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/24 частини квартири АДРЕСА_2.

ОСОБА_4 не зареєструвала своє право власності на квартиру АДРЕСА_2, тому нотаріусом Сьомої Київською державної нотаріальної контори позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 3/48 частки вказаної квартири із зазначенням, що дана квартира на праві власності зареєстрована за іншими фізичними особами.

Враховуючи викладене, позивачі просили суд визнати за кожним із них право власності на 3/48 частки квартири АДРЕСА_2. (а.с.3-8)

Представник відповідача Київської міської ради надав письмові пояснення за змістом яких відсутня матеріально-правова зацікавленість відповідача щодо предмету спору, тому, просив розглядати справу за відсутності представника відповідача та ухвалити рішення згідно чинного законодавства. (а.с.69-72)

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, визнано право власності на 3/48 частину квартири АДРЕСА_3 за ОСОБА_2, а також визнано право власності на 3/48 частину квартири АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 (а.с.77-80)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначила, що судом не досліджено та не надано належної оцінки того факту, що за ОСОБА_8 було зареєстровано право власності лише на 1/12 частки квартири і після смерті ОСОБА_8 у спірній квартирі залишилась проживати сім'я апелянта, що свідчить про фактичне прийняття спадщини. Позов пред'явлений до Київської міської ради, яка є неналежним відповідачем, оскільки право власності на квартиру належить фізичним особам, які до участі у цій справі були притягнуті як треті особи. (а.с.90-92)

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 підтримав скаргу і просив її задовольнити. ОСОБА_3, ОСОБА_2, їх представник ОСОБА_10 заперечували проти скарги і просили її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. (а.с.116-120)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Судом встановлено, що за свідоцтвом про право власності на житло від 19 вересня 1994 року виданим ОП «Київський м'ясокомбінат» квартира АДРЕСА_4 належить на праві власності ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в рівних частках. (а.с.26)

ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.27)

09 серпня 2007 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме на спадкове майно, що складалось з 3/24 частини квартири АДРЕСА_2. В цьому ж свідоцтві зазначено, що на 3/24 частини цієї квартири видано свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 (а.с.22-25)

Право власності ОСОБА_4 на належні їй 3/24 частини квартири АДРЕСА_2 у встановленому порядку зареєстровано не було.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а.с.9)

15 жовтня 2013 року Сьомою Київською державною нотаріальною конторою видано свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких спадкоємцем 1/2 частина майна ОСОБА_4 є її син ОСОБА_2, а іншої 1/2 частини майна - її чоловік ОСОБА_3

Спадщина, на яку в указаній частці кожному із позивачів видано свідоцтва, складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_5. (а.с.17-20)

Позивачі не заперечували того факту, що у вересні та листопаді 2015 року звернулися до нотаріальної контори за отриманням свідоцтв на право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_6, проте 15 вересня 2015 року та 12 листопада 2015 року Сьомою Київською державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказані частини майна через відсутність реєстрації правовстановлюючого документу згідно чинного законодавства на нерухоме майно. (а.с. 1-5, 11-12)

За довідкою, у спірній квартирі зареєстровані і проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.28)

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. 392 ЦК України, належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідні роз'яснення містяться і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

До суду не надано доказів відмови спадкоємців від прав на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_8, ОСОБА_11

За правовстановлюючим документом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5 є співвласниками вищевказаної спірної квартири право на яку або її частку Київській міській раді не належить і остання не заперечувала позовних вимог зважаючи на відсутність матеріально-правового інтересу щодо предмету спору про що представник відповідача зазначила у поясненнях до районного суду. (а.с.69-71)

Спадкодавець ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є рідними сестрами, цих обставин сторони не заперечували і в суді апеляційної інстанції, а тому ОСОБА_1 з огляду на положення ст. 1262 ЦК України є спадкоємицею другої черги після померлої ОСОБА_4

Тому, Київська міська рада не може бути визнана належним відповідачем по цій справі.

З огляду на положення ч. 1 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду не вправі вирішувати питання про притягнення до участі у справі як відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які районним судом були притягнуті як треті особи та ОСОБА_5 щодо якої районний суд не вирішував питання про її притягнення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову заявленого до неналежного відповідача, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в позові.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст.ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року - скасувати, ухвалити нове.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

Л.Д.Махлай

С.М.Рубан

Справа № 22-ц/796/8397/2016

Унікальний номер 753/22584/15-ц

Головуючий у першій інстанції - Каліушко Ф.А.

Доповідач Левенець Б.Б.