Постанова № 58702555, 29.06.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/710/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Петричкович А.І. (головуючий), суддів - Салюка П.І. , Ковальчук А.М. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова-2" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа на стороні відповідача Головний інспектор будівельного нагляду відділу ДАБ контролю Управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України Чучмій Андрій Васильович, про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою від 17.05.2016 року суд відкрив провадження у справі за адміністративним позовом в якому позивач покликається на порушення законодавства та його прав, просить: 1) визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року, виданий житлово-будівельному кооперативу "Новобудова-2"; 2) визнати протиправною та скасувати постанову № 049/40-212-10/2408 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 року, якою житлово-будівельний кооператив "Новобудова-2" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 124020 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання від 24.06.2016 року в якому просить розгляд справи провести за відсутності представника і вказав, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання представника не направив, однак подав до суду заперечення без реєстраційного номера та дати в якому, також просив розгляд справи провести за відсутності представника.

Третя особа у судове засідання не з'явилася і про причини неявки не повідомила, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41, ч.6 ст. 128 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається, а розгляд справи проводиться в письмовому провадженні.

Суд, дослідивши докази по справі прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Наказом №63 від 09.02.2016 року наказано Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві провести позапланові перевірки дотримання вимог законодавства з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вулиці Покришкіна, 8в у м. Вінниця та будівництва багатоквартирного житлового будинку по вулиці Генерала Гандзюка, б/н у м. Вінниця.

Згідно з направленням для проведення позапланової перевірки №121-6/018/40-212-10/855 від 09.02.2016 року встановлений строк його дії з 10.02.2016 року до 16.02.1016 року і продовжений з 09.03.2016 року по 10.03.2016 року на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Багнюка Андрія Яковича від 04.03.2016 року, що не відповідає вимогам п.17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою КМ України, від 19.08.2015 року № 698 ( далі - Порядок №698), адже форма направлення не відповідає Додатку №1 цього Порядку і не має наказу Держархбудінспекції, який є підставою для продовження позапланової перевірки, а не службова записка, як у цьому випадку.

Пунктом 17 Порядку № 698 визначено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів. За обґрунтованим письмовим зверненням головного інспектора будівельного нагляду зазначений строк може бути одноразово продовжений наказом Держархбудінспекції не більше ніж на п'ять робочих днів.

Також, потрібно враховувати вимоги п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 року №553 (далі Порядок № 553) відповідно до якого, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України Чучмій Андрієм Васильовичем, відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України №553 від 23.05.2011 року, на підставі письмового звернення гр. ОСОБА_4 та інших, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил житлово-будівельним кооперативом "Новобудова-2" та ТОВ "Укрінжинірбуд", по будівництву багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція №2 ) по АДРЕСА_1, і складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року (далі - Акт перевірки від 10.03.2016 року), яким встановлено, що: 1) у пункті 13 декларації про готовність об'єкта до експлуатації замовником зазначено, що будинок має 12 поверхів, а за результатами натурного огляду об'єкта, що підтверджується матеріалами його фотофіксації, секція №2 будинку є тринадцяти поверховою, таким чином замовником наведені недостовірні дані у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що є порушенням вимог частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року № 461; 2) фактичні показники збудованого будинку не відповідають вихідним даним - Містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, виданих Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради 29.01.2015 року за №7, а саме: а) відповідно до п.1 МБУтО граничнодопустима висота будівлі складає 12 поверхів, а фактично збудовано 13 поверхів, що є порушенням вимог статей 9, 26, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність"; б) збудований будинок не відповідає вимогам державних будівельних норм для житлових будинків, а саме відсутній сміттєпровід, що є порушенням вимог п. 5.10 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення"; відсутнє опалення технологічних приміщень у підвалі, що є порушенням вимог п. 5.25 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення"; відсутні системи протипожежної сигналізації, що є порушенням вимог Додатку Г до ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення"; відсутній протипожежний водопровід, що є порушенням вимог пунктів 7.7 і 7.7 ДБН В.1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"; відсутні протипожежні гідранти, що є порушенням вимог пунктів 7.7 і 7.7 ДБН В.1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" (стор. 7-9 справи).

Згідно з Приписом від 10.03.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Припис від 10.03.2016 року), відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України №553 від 23.05.2011 року, за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція №2 ) по АДРЕСА_1, виявлено що замовником наведені недостовірні дані у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що є порушенням вимог частини 10 статті 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року №461. Вимагається: забезпечити дотримання вимог державних будівельних норм для житлових будинків в термін до 10 квітня 2016 року (стор. 10-11 справи).

Також, посадовою особою відповідача було складено Протокол від 10.03.2016 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено такі ж порушення як у Приписі від 10.03.2016 року, а також вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14:15 год. 25.03.2016 року у приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції України за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26. Відомості про отримання цього протоколу позивачем - відсутні. (стор. 12-14 справи).

25.03.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України Чучмій Андрієм Васильовичем, винесено постанову № 049/40-212-10/2408 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 124 020 гривень (стор. 15-17 справи).

Статтею 26 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI ) визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно з п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу. Проектування виконується на об'єкт будівництва у цілому або за чергами, а також із виділенням пускових комплексів, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об'єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині. Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу. Проектування виконується на об'єкт будівництва у цілому або за чергами, а також із виділенням пускових комплексів, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об'єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону №3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч.10 ст.39 Закону №3038-VI).

Згідно з п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року №461, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Позивач надав суду: копію Містобудівного паспорта на проектування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (Секція №2) по вул. Покришкіна, 8в, замовник - ЖБК "Новобудова-2"; копію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №7 від 29.01.2015 року, затверджених головним спеціалістом, архітектором Правобережжя Кушнірчуком С.; копію Декларації про початок виконання будівельних робіт будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (Секція №2) по вул. Покришкіна, 8,В в м. Вінниця, яка зареєстрована центром адміністративних послуг Вінницької міської ради 30.01.2015 року за №57-03.69; фото секції №2 будинку по вул. Покришкіна, 8в, та копію плану розміщення секцій будинків, що на думку суду спростовує висновки відповідача про порушення ЖБК "Новобудова-2" - ч.10 ст.39 Закону №3038-VI.

Також, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ЖБК "Новобудова-2" не було відомо про проведення позапланової перевірки та при проведенні перевірки не були присутні його представники і про розгляд матеріалів відповідач не повідомляв його у встановленому порядку.

Пунктами 28 - 30 Порядку №698 визначено, що у разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об'єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об'єкта нагляду. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. Разом з протоколом видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5. Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав. У разі відмови в отриманні припису такий припис надсилається об'єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням. Належним підтвердженням цього факту є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг поштового зв'язку.

Відповідно до п.13 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 6 квітня 1995 року №244 (далі Порядок №244)).

Згідно з п.13 Порядку №244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п.14 Порядку №244, під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 17 Порядку №244 передбачено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Отже, відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, адже позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення, як при проведенні перевірки, так і при прийнятті оскаржуваних рішень, адже доказів, які це спростовують суб'єктом владних повноважень суду не було надано.

Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах закону при проведенні позапланової перевірки Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова-2", що підтверджено доказами перевіреними судом, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного, керуючись Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" і ст.ст.4-15, 70-71, 86, 99, 122, 158 - 163, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати Припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року, виданий житлово-будівельному кооперативу "Новобудова-2" та Постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 049/40-212-10/2408 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 року, визнавши їх протиправними.

Стягнути на користь Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова-2" судовий збір у розмірі 3238 (три тисячі двісті тридцять вісім) гривень 30 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Копії постанови надати сторонам.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/А.І. Петричкович П.І. Салюк А.М. Ковальчук "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович