Рішення № 5870208, 24.04.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2009 р. Справа № 09/895

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі Лавріненко С.І., за участю представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Черкаси до приватного підприємства "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія" м.Черкаси про стягнення 6988,09 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 6988,09 грн., у тому числі: 6430,00 грн. основного боргу по договору №22/08 від 29.03.2008 року та 558,09 грн. договірної пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 березня 2008 року між сторонами був укладений договір №22/08, на виконання якого позивач поставляв відповідачу товар. В порушення умов договору відповідач не розраховувався за отриману продукцію в повному обсязі, тому згідно ст. ст. 655, 656, 692 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2, 3, 49, 173, 174, 175, 216, 218, 22, 224, 230, 232 Господарського кодексу України з відповідача підлягає стягненню основний борг та договірна пеня.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення ухвали суду 01.04.2009 року. Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 21 по 24 квітня 2009 року для уточнення позивачем розрахунку договірної пені.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, подав розрахунок договірної пені, відповідно до якого її розмір становить 592,01 грн.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

29 березня 2008 року сторони уклали договір №22/08 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач у справі) зобовязався продавати певний товар, а покупець (відповідач у справі) зобовязався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору (п.1.1 Договору).

Згідно пункту 4.1 Договору датою поставки товару вважається дата, що вказана на видатковій накладній продавця.

У пункті 5.1 Договору сторони встановили, що оплата вартості товару відбувається за ціною, вказаною в накладних, шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок продавця, або оплатою готівкою в касу продавця на протязі 14 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку невиконання покупцем п.5.1 даного Договору, покупець сплачує продавцю штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості поставленого товару за кожен день прострочення терміну оплати.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7710,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 14.10.2008 року №Н-00000171, від 20.10.2008 року №Н-00000181, податковими накладними від 14.10.2008 року №171, від 20.10.2008 року №181, довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей від 14.10.2008 року серії ЯПИ №637041.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар не розраховувався у повному обсязі, його заборгованість становить 6430,00 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008 року.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою суд вважає договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України). Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення проти позову.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 6430,00 грн. основного боргу за поставлений товар.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР (далі ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач у позовній заяві нарахував відповідачу 558,09 грн. договірної пені із застосуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У розрахунку пені, поданому у судовому засіданні представником позивача, її розмір, з врахуванням періоду прострочення виконання грошового зобовязання, становить 592,01 грн. Розрахунок пені, поданий позивачем на вимогу суду, зроблений вірно, однак її розмір більший ніж заявлений до стягнення у позовній заяві, тому з відповідача підлягає стягненню сума пені 558,09 грн., оскільки суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 6430,00 грн. основного боргу та 558,09 грн. договірної пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме 102,00 грн. в рахунок оплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 220,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія", м.Черкаси, вул. Волкова, 75, кв. 77, ідентифікаційний код 14182306 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 6430,00 грн. основного боргу, 558,09 грн. договірної пені та 220,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СуддяН.М.Курченко

Повне рішення підписано 27 квітня 2009 року.