Ухвала суду № 58697713, 29.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/6497/14-ц 29.06.2016 29.06.2016 29.06.2016

Провадження №22-ц/784/1383/16

Справа 490/6497/14-ц

Провадження 22ц/784/1383/16 Головуючий першої інстанції: Чулуп О.С.

Категорія: 24Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІменемУкраїни

29 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Буренкової К.О.,

суддів Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Тищенком Л.С.,

за участю: позивача ОСОБА_2, представника ПАТ "Миколаївобленерго" ОСОБА_3, третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ПАТ "Миколаївобленерго"

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Миколаївобленерго", треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договору про користування електроенергією укладеним,

в с т а н о в и л а :

В травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Миколаївобленерго", треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договору про користування електроенергією укладеним.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 вказувала, що вона з сином ОСОБА_4 проживають в квартирі №23, яка розташована у будинку №106, по вул. Чкалова в м. Миколаєві. В вересні 2012 року рішенням суду її та сина ОСОБА_4 було визнано такими, що втратили право користування вказаною квартирою. В подальшому ОСОБА_6 (колишній чоловік позивачки) зазначену квартиру приватизував та продав. Проте рішення суду про визнання її та сина ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою та рішення органу приватизації про передачу квартири у власність ОСОБА_6 скасовано. У звязку з чим поновлено її та ОСОБА_4 реєстрацію у вказаній квартирі.

Позивачка також зазначала, що квітні 2013 року звернулась до ПАТ "Миколаївобленерго" з проханням укласти договір про користування електроенергію у квартирі №23, яка розташована у будинку №106, по вул. Чкалова в м. Миколаєві, в якій вона проживає. Але ПАТ "Миколаївобленерго" відмовило їй в укладенні договору.

Посилаючись на наведене, позивачка просила визнати укладеним договір про користування електричною енергією між нею та ПАТ «Миколаївобенерго» за адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідача позов ОСОБА_7 не визнав, посилаючись на те, що вона не є особою, із якою може бути укладено договір на постачання електричної енергії, оскільки власником зазначеного жилого приміщення є ОСОБА_5, який за укладенням такої угоди не звертався, а крім цього, за вказаною адресою є заборгованість за спожиту електроенергію.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено визнати укладеним договір про користування електричною енергією між ОСОБА_2 та ПАТ "Миколаївобленерго" на умовах, визначених Типовим договором про користування електричною енергією, до обєкта електроенергії за адресою: АДРЕСА_2, строком на три роки.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. ПАТ "Миколаївобленерго" в скарзі посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, наявним у ній доказам та положенням цивільного права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити із таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався тим, що є передбачені законом підстави визнати укладеним між нею та ПАТ «Миколаївобленерго» договір на користування електричною енергією терміном на три роки, оскільки термін його дії, зазначений у тимчасовому договорі про користування електричною енергіїю, не відповідає Типовому договору на користування електричною енергією.

Проте з таким висновком не можна погодитись, так як суд дійшов його з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року № 910, споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Із матеріалів справи видно, що електропостачання до квартири №23, по вул. Чкалова, 106 у м. Миколаєві здійснювалось на підставі договору про користування електричною енергією, укладеного з колишнім наймачем вказаної квартири ОСОБА_6, з яким позивачка перебувала у шлюбі, з відкриттям на його імя особового рахунку з 24 листопада 2001 року (а.с. 12 -13, 42). З 28 грудня 2012 року власником вказаної квартири є ОСОБА_5, що підтверджується нотаріально посвідченою копією договору купівлі-продажу квартири від 28 грудня 2012 року (а.с. 16 18).

Довідка ТОВ «ЖЕК» «Забота» від 18 листопада 2013 року свідчить про поновлення реєстрації ОСОБА_7 в даній квартирі з 15 березня 2013 року у звязку із відмовою ОСОБА_6 в позові до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання їх такими, що втратили право користування вказаною квартирою (а.с.7).

Із матеріалів справи також видно, що між сторонами виник спір з приводу укладення договору про користування електричною енергією у квартирі №23, яка розташована у будинку №106 по вул. Чкалова в м. Миколаєві.

Між тим, рішенням Комісії Інформаційно-консультаційного центру (протокол №016 від 17 лютого 2015 року) ПАТ "Миколаївобленерго" було рекомендовано укласти з позивачкою договір про користування електричною енергією у вказаній квартирі терміном на один рік (а.с.42 43). 24 лютого 2015 року між сторонами укладено Тимчасовий договір № 1420302 про користування електричною енергією строком дії до 24 лютого 2016 року. Умови цього договору, у тому числі і щодо строку його дії, позивачкою у встановленому законом порядку недійсними не визнані. В матеріалах справи також відсутні докази, які свідчать, що вона зверталась до відповідача з пропозицією продовжити дію вказаної угоди або укласти інший договір про користування електричною енергією.

ЦК України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різглвиду право чинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість дворх або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що сторони досягли згоди на укладення зазначеного тимчасового договору про користування електричною енергією і цей договір ними не оспорювався. А тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову ОСОБА_2, оскільки вони зводились до зміни умов цього договору.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не звернув належну увагу на зазначені обставини, не дав правової оцінки наявним у справі доказам, у звязку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та положенням цивільного права, що відповідно до п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішенням, яким в позові ОСОБА_7 слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст. 88 ЦПК України на користь ПАТ "Миколаївобленерго" із ОСОБА_7 слід стягнути 267 грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ "Миколаївобленерго" задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до ПАТ "Миколаївобленерго", треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання укладеним договору про користування електричною енергією відмовити.

Стягнути за користь ПАТ "Миколаївобленерго" із ОСОБА_2 267 (двісті шістдесят сім) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: К.О. Буренкова

Судді: Т.З. Бондаренко

ОСОБА_8