Постанова № 58696073, 26.05.2016, Пустомитівський районний суд Львівської області

про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії Справа № 450/899/16-а Провадження № 2-а/450/67/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2016 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукси Д. А.

при секретарі Козак К.В.

за участю представника відповідача Щипель Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії за вислугою років.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 11.03.2016 року вона звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакціях Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 року №2663-111).

Рішенням № 100/3 від 15.03.2016 відповідач відмовив їй у призначенні пенсії посилаючись на ч. 5 розділу III Закону України від 02.03.2015 № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», оскільки з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались, зокрема згідно з Законом України «Про прокуратуру». А тому підстави за її зверненням про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» відсутні.

З вказаним рішенням відповідачка не погоджується та вважає протиправним та таким, що порушення її права на соціальний захист.

Представник відповідача за дорученням Щипель Г.І. позовні вимоги позивачки не визнала та заперечила, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення мотивує тим, що починаючи із 01.06.2015 року згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України в тому числі «Про прокуратуру». Тобто з 01.06.2015 року, пенсії, що визначені в порядку та на умовах, згідно із Законом України «Про прокуратуру», не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються.

Суд, перевіривши доводи позивачки та доводи відповідача викладені у запереченнях, дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 11.03.2016 звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакціях Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 року №2663-111).

Рішенням № 100/3 від 15.03.2016 відповідач відмовив ОСОБА_2 у призначенні пенсії посилаючись на ч. 5 розділу III Закону України від 02.03.2015 № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», оскільки з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались, зокрема згідно з Законом України «Про прокуратуру». А тому підстави для про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» відсутні.

Однак, з таким рішенням відповідача, погодитись не можна виходячи з наступного :

З дослідженої судом копії трудової книжки серії НОМЕР_1, встановлено, що з 01.02.1996 по даний час включно ОСОБА_2 безперервно працює в органах прокуратури України, зокрема працювала на посаді інспектора прокуратури Львівської області з 01.02.1996 по 20.10.1997 року. 20.10.1997 призначена на посаду спеціаліста з питань захисту державних таємниць, а з 30.06.1999 - на посаду начальника секретаріату прокуратури Львівської області. В подальшому з 22.09.1999 призначено стажистом- помічником прокурора Личаківського району м. Львова, а з 21.03.2000 помічником прокурора Личаківського району м.Львова. 09.10.2006 призначена на посаду помічника прокурора Залізничного району м. Львова, а з 20.06.2014 - старшим прокурором прокуратури Залізничного району м.Львова. З 08.05.2015 по 31.07.2015 працювала старшим прокурором відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури Львівської області, а з 31.07.2015 прокурором цього ж відділу. З 03.08.2015 року призначена на посаду прокурора відділу забезпечення державного обвинувачення в суді прокуратури області. З 24.09.2015 по даний час працює прокурором відділу забезпечення представництва в судах управління представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури області.

Станом на час призначення ОСОБА_2, а саме : з 01.02.1996 до органів прокуратури статтею 50-1 Закону України „Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР) передбачалося, що пенсії за вислугу років призначаються .слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою років не менше 20 років на посадах . слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), по безпосередньо займається провадженням попереднього слідства.

З огляду на викладене, обґрунтовано вбачається професійна діяльність ОСОБА_2 в органах прокуратури упродовж 17 років та шість місяців, тобто станом на час зверненя.

У подальшому статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 Х°1789-ХІІ (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111) встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

При цьому, згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111) пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-111), в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, а також половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, (частина 6 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, в -гдакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», до стажу гоботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, передбачених ст. 56 цього Закону, в тому числі на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою.

Статтями 1 та 2 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань функцій держави ті одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Згідно з наказом Головного управління державної служби України від 01.09.1999 №65 затверджено Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, який регламентує кваліфікаційні вимоги щодо певних категорій і посад державних службовців.

Пункт 2.6. цього довідника передбачає, що державний службовець повинен мати, як правило, повну вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст, магістр за спеціальностями галузі «Державне управління» або іншими, професійно орієнтованими для державної служби, з додатковим підвищенням кваліфікації за професійними програмами вказаної галузі), а на посадах спеціалістів VII категорії державних службовців припустимо використання фахівців з базовим рівнем вищої освіти (бакалавр).

Таким чином, вимоги обов'язкової наявності вищої освіти, у осіб які займають посади держслужбовців на час початку праці ОСОБА_2 на посаді державного службовця в період з 01.02.1996 по 22.09.1999 не було, а тому, положення Закону України «Про прокуратуру» в частині наявності у осіб, що обіймають посаду державних службовців, вищої освіти на ОСОБА_2 не поширюється.

Окрім цього, Відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 ( далі - Порядок), та додатку до нього визначені посади і органи, перебування на яких зараховується до стажу державної служби, у т.ч. на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, до яких, зокрема, віднесено роботу на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури.

Як встановлено судом, після прийняття ОСОБА_2 на посаду державного службовця, 01.02.1996 року, вона здобувала вищу юридичну освіту та продовжувала працювати в органах прокуратури області на посаді державного службовця, а з вересня 1999 року на посаді стажиста-помічника прокурора Личаківського району м. Львова. Після отримання вищої юридичної освіти, в червні 2001 року, вона продовжила роботу в органах прокуратури на прокурорських посадах.

Крім того, посади державного службовця, які ОСОБА_2 обіймала, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 25.10.1989 №896 «Про поліпшення матеріального забезпечення працівників судів, органів прокуратури та державних нотаріальних контор» віднесена до категорії державних службовців.

Згідно з Порядком обчислення стажу державної служби (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року N 283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Враховуючи наведене, період роботи позивачки ОСОБА_2 на посадах: з 01.02.1996 по 22.09.1999 - інспектора, спеціаліста з питань захисту державних таємниць, начальника секретаріату Прокуратури Львівської області, підлягає зарахуваню до стажу державної служби, оскільки в подальшому ОСОБА_2 була призначена за переведенням безпосередньо з посади державного службовця на прокурорську посаду.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо ( рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Доводи відповідача, наведені у запереченнях на адміністративний позов, спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та наведеними нормами права.

Зібрані у справі доказами доведено, що відповідно до вимог ч.6 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111) стаж роботи позивачки ОСОБА_2, що становить понад 20 років дає їй право на пенсію за вислугою років.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з адміністративним позовом ОСОБА_2 сплатила судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп., які підлягають стягненню з держави.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71,94, 183-2, 254 КАС України, Законом України «Про прокуратуру», суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області № 100/3 від 15.03.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області провести обчислення ОСОБА_2 пенсії за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. з 11.03.2016 року, тобто з дати звернення, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

На постанову можна подати апеляційну скаргу до Львівського адміністративного апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області на протязі 10 днів з моменту проголошення постанови.

СуддяД. А. Кукса