Рішення № 58694341, 17.03.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 308/13594/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

17.03.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

-головуючого судді - Шепетко І.О.,

-при секретарі судового засідання - Терпай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Закарпаття» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації по втраті частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 29859,16 грн. та компенсацію по втраті частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати у сумі 2790,43 грн. Свої вимоги мотивувала тим, що працювала на посаді головного бухгалтера фінансового управління в ТОВ «Комплекс «Закарпаття». 18.11.2014 року її було звільнено з роботи за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП. З моменту звільнення з нею не було проведено розрахунку по заробітній платі, заборгованість становить - 5360,59 грн. 19.02.2015 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області винесено судовий наказ, яким стягнуто зазначену заборгованість. Судовий наказ не виконаний. Відповідачем не було надано довідки про середній заробіток, за розрахунком позивача, її середньоденна заробітна плата складає 153,33 грн., відповідно, середня заробітна плата за весь час затримки, складає 38025, 84 грн. (155,33 грн. * 247 робочих днів), враховуючи необхідність оподаткування суми середнього заробітку за час затримки розрахунку податком з доходів фізичних осіб та військовим збором, до виплати підлягає сума 29859,16 грн. Крім того, просить стягнути компенсацію за втрату частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, яка складає 2790,43 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, в разі виникнення обставин, викладених у ч. 1 ст. 224 ЦПК України, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованиими повідомленнями про вручення поштового відправлення, і з яких вбачається, що Ухвалу про відкриття провадження та судові повістки відповідач отримував особисто, однак в призначені судові засідання не з'являвся, причини неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ними причини неявки визнані неповажними, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти такого вирішення справи не заперечує позивач.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Комплекс «Закарпаття» з 01.02.2013 року, та 18.11.2014 року була звільнена з посади провідного бухгалтера за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно з ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вбачається з листа міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, на виконанні перебуває виконавче провадження ВП №47431944 з примусового виконання судового наказу № 308/1746/15 виданого 19.02.2015 р. Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ТОВ «Комплекс «Закарпаття» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 5360,59 грн. Станом на 09.02.2016 року стягнення з боржника за зазначеним виконавчим провадженням не проводилося.

Відповідно до індивідуальної відомості про застроховону особу (форма ОК-5), позивачу було нараховано заробітну плату за вересень 2014 року в розмірі 3450,00 грн., за жовтень 2014 року в розмірі 3450 грн.

Таким чином, позивачу нарахована заробітна плата за вересень 2014 року та жовтень 2014 року, але не виплачена. Враховуючи, що зазначена заборгованість стягнута судовим наказом, який набрав законної сили та перебуває на виконанні, суд приходить до висновку про наявність заборгованості у розмірі 5360,59 грн., розмір якої відповідачем не оспорений, а відтак позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Враховуючи, що відповідачем не надано довідки про середню заробітну плату позивача, суд виходить із розрахунку, наданого позивачем, відповідно до якого денна середня заробітна плата складає 3450,00+3450,00 грн./45 (робочі дні у вересні та жовтні 2014 року)=153,33 грн.

З часу звільнення, 18.11.2014 року, по день подання позовної заяви, 16.11.2015 року, минуло 247 робочих днів, а тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 153,33 грн *248=38025,84 грн., з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору складає 29859,16 грн.

Зазначений розрахунок відповідачем не оспорений, а тому суд приймає його за достовірний.

Згідно з ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В абзаці першому п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Абзацом 2 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 передбачено, що після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюються нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчисляється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку, в суми яка підлягає виплаті після оподаткування в розмірі 29859,16 грн. ґрунтуються на вимогах закону, в зв'язку з чим, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, задовольняє позов в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, суд задовольняє вказані вимоги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата та коефіцієнтом 1.

За даними Державної служби статистики України, Індекс споживчих цін на товари та послуги у 2014 2015 роках становив: серпень 2014 року-100,8%, вересень 2014 року -102,9 %, Жовтень 2014 року 102,4 %, листопад 2014 року 101,9 % , грудень 2014 року 103%, січень 2015 року 103,1 %, лютий 2015 року 105,3 %, березень110,8%, квітень 2015 року 114%, травень 2015 року 102,2%, червень 2015 року 100,4%, липень 2015 року 99,0%, серпень 2015 року 99,2 %, вересень 2015 року 102,3 %, жовтень 2015 року 98,7%

З урахуванням зазначених індексів, компенсація за втрату частини заробітної плати у звязку з затриманням її виплати за серпень 2014 року становить 1404,03 грн, за вересень 2014 року 1386,40, а всього 2790,43 грн. Зазначений позивачем розрахунок компенсації відповідачем не оспорений, а тому суд приймає його

Враховуючи, що на час розгляду справи у відповідача перед позивачем є заборгованість, розмір якої не оспорюється, суд приходить до висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до положенб ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 21, 116, 117 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст. ст.60, 88, 174,208,209,212-215, 224-228, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Закарпаття» (код ЄДРПОУ - 33331628) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) - суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі - 29859,16 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень шістнадцять копійок) та компенсацію за втрату частини заробітної плати у звязку з затриманням її виплати в розмірі - 2790,43 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто гривень сорок три копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Закарпаття» (код ЄДРПОУ - 33331628) на користь держави суму судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2