Ухвала суду № 58692163, 16.06.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/11463/16-к

Провадження №1-кс/127/4195/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Олійник О.М., при секретарі Лісній А.О., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz», номер кузова НОМЕР_1, в рамках кримінального провадження № 12015020010007887, за відсутністю клопотання учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів,

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_1,який діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz», номер кузова НОМЕР_1, в рамках кримінального провадження № 12015020010007887. Своє клопотання мотивував наступним:ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 26 листопада 2015 року, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010007887, було частково задоволено подання слідчого Вінницького відділу поліції ГУ НП України в Вінницькій області ОСОБА_3 та накладено арешт на майно, в тому числі автомобіль «Мерседес Е 240», рік випуску - 2003, сірого кольору, номер кузова : WDB2110611A311949.

Як вбачається з тексту наведеної ухвали суду, органу досудового слідства та слідчим суддям достеменно було відомо про ту обставину, що первісний власник авто - ОСОБА_4 попередньо уклав договір доручення із ТзОВ «Авто Гео» (код ЄДРПОУ 39981895) в особі директора ОСОБА_5 про купівлю-продаж належного йому т/з марки Mercedes-bens Е 240, 2003 року випуску, двигун №11291331563328, кузов № НОМЕР_1, сірого кольору. Ттакож на користь ОСОБА_5, як керівника ТзОВ, первісний власник авто - ОСОБА_4 окремо видав в нотаріальному порядку довіреність однак без зазначення умов, викладених у зазначеному вище договорі доручення. Таким чином, власник авто, свідомо надав можливість своїй довіреній особі директору ТзОВ «Авто Гео» ОСОБА_5 вчиняти від свого імені дії не зазначені у наведеному договорі доручення, проте окремо визначені у нотаріальному дорученні. За таких обставин ОСОБА_6JL протягом дії обох зазначених угод здала спірне авто (за договором комісії) на його реалізацію через комісійний магазин в м. Вінниця лише на умовах нотаріального доручення та без зазначення умов договору № 19/11 від 16.11.15 p. За таких обставин, та у відповідності до вимог чинного законодавства, без укладення договору купівлі-продажу спірного авто, а лише шляхом отримання від торгової організації довідки-рахунку про купівлю спірного авто, 18.11.15 р. його власником став ОСОБА_7 Зі слів слідчої, купець сплатив за спірне авто лише 80 000 грн., і відповідно ні про які 14 тис. доларів США обовязків не отримував та не мав наміру і відповідно обовязку їх виконання. Оскільки за правилами наведеного договору комісії, кошти за продане авто отримує продавець, про що сповіщає свого комісіонера, то комісіонер видає купцю лише довідку рахунок про придбане авто, де лише зазначає хто купив та за якою ціною та після повідомлення від продавця про те що належні йому кошти він отримав та претензій з цього він не має. Тобто комісіонер не контролює передачу коштів та відповідно не передає майно і відповідно самостійно не має повноважень щодо покладання на сторони будь яких повноважень. В той же час довірена особа, що діє від імені власника, продавця авто, має обовязок передати продане авто лише після оформлення комісійної угоди та отримання коштів за продане авто. Наведене означає що директор ТзОВ «Авто Гео» ОСОБА_5, 18.11.15 p., діючи від імені та в інтересах власника авто, діючи як комітент, уповноважила свого комісіонера укласти від імені свого довірителя договір комісії з гр. ОСОБА_7, котрому в подальшому передала авто, не отримавши навіть за це кошти, проте оплативши при цьому послуги свого комісіонера, з котрим перед цим сама уклала угоду та нічого не повідомила при цьому про свої обовязки перед власником авто.

Отже, незважаючи на викладене, директор ТзОВ «Авто Гео» ОСОБА_5, 18.11.15 р. передала спірне авто без отримання належних коштів та без обумовлення своїх умов на задоволення інтересів первісного власника його новому власнику ОСОБА_7, котрий в подальшому зареєструвавши його за собою як новий добросовісний власник на підставі довідки рахунку, що видав наведений комісіонер ніяк не порушив закону та інтересів первісного власника. В подальшому, 21.11.15 р. ОСОБА_7 зареєстрував спірне авто на своє імя та зняв з реєстрації для наступного продажу від свого імені, також у відповідності до вимог чинного законодавства.

В наступному, у відповідності до цього ж законодавства, 21.11.15р. ОСОБА_7, діючи як власник, уповноважив гр. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 продати спірне авто будь-кому та на власний розсуд з отриманням належних за це коштів, без визначення їх розміру. Окремо хочу зауважити при цьому що кожен із довірених осіб за самим дорученням при цьому мав право діяти окремо один від одного та на власний розсуд, ще й з правом передовіри. Про викладене свідчить нотаріальна довіреність видана власником на імя вказаних осіб, про що нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 зробив реєстраційний запис № 11450 від 21.11.16 р. В подальшому спірне авто та усі належні документи на нього опинились у гр. ОСОБА_8 котрий продав спірне авто моєму довірителю шляхом його розміщення на авто базарі м. Київ. Оскільки мій довіритель та довірена особа власника домовились між собою про всі істотні умови продажу, то саме авто було надане 21.11.15р. на дослідження Київського міського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України, що підтверджено висновком експертного дослідження № 11/123/3601. Лише після отримання вказаного заключениям сторони провели між собою розрахунок та оформили свої відносини у того ж нотаріуса шляхом оформлення договору передовіри. Викладене підтверджено нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 що зробив реєстраційний запис № 11454, також від 21.11.16 р.

Наведене означає, що диспозиція інкримінованого злочину ніяк не може стосуватись інтересів нового власника ОСОБА_7, як добросовісного власника оскільки останній будь-яких домовленостей з первісним власником авто, або його довіреною особою не мав та не укладав ніяких угод з цього приводу. На викладене також прямо вказують дії довірених осіб, котрі досі ніким не оскаржені та не заперечені. В той же час мій довіритель, 21.11.15 р. отримавши спірне авто з документами, описаними вище та доставивши його в МРЕО м. Рівне не зміг його належно зареєструвати, оскільки воно на той час несподівано почало рахуватись по базі МРЕО в угоні, а сьогодні виявилось ще й арештованим. Разом з тим, оскільки на викладені вище факти органи досудового слідства чомусь не реагують, це вбачається з витягу з ЄРДР за № 12015020010007887 від 21.11.15 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство), останні потерпілою чомусь досі рахують ОСОБА_5 котра 21.11.15р., лише після продажу на користь ОСОБА_2 спірного авто, подала заяву про шахрайство ніби з боку ОСОБА_7, котрий за її словами ніби заволодів спірним авто не як фізична особа, а саме як керівник ТзОВ «Мільярд Україна» та не виконав в наступному на користь ОСОБА_5 зобовязання, котрі за викладених вище обставин, він просто навіть не мав змоги отримати юридично. Викладене вище було підтверджено у судовому розгляді 11.11.2015р. слідчим ВВП ГУНП у Вінницькій області Кулібаба Н.В., котра не тільки підтвердила усе викладене вище, але й офіційно оповістила суд про відсутність арешту на спірне авто. Також слідча погодилась, що предметом шахрайства є не спірне авто, а факт невиконання своїх зобовязань з боку ТзОВ «Авто Гео» (код ЄДРПОУ 39981895) в особі директора ОСОБА_5, котра взявши на себе зобовязання, їх не виконала і що на розмір цих зобовязань ніяк не впливає товарно-експертне дослідження вартості спірного авто. Оскільки в такий спосіб слідча сама визнала безпідставність своїх вимог в частині доступу до спірного авто, то його довіритель повідомив слідчу, що він згідний надати авто для будь яких досліджень добровільно та навіть згідний повернути саме авто органу досудового слідства за умови повернення сплачених ним коштів ОСОБА_8, котрий їх на той час ще не передав ОСОБА_7 як своєму довірителю. За таких обставин первісний власник зобовязався подати заяву про визнання його потерпілим а слідча погодилась оголосити підозру ОСОБА_5, як особі що здійснила шахрайство. Наведене означає що 21.12.15 р. його довіритель правомірно набув права власності на спірне авто в нотаріальному порядку через довірену особу вторинного власника, котрий в цьому випадку діяв по відношенню до ОСОБА_2 як добросовісний власник та набувач майна. Разом з тим ОСОБА_2, враховуючи вище викладене погодився повернути авто за умови притягнення винних до відповідальності та повернення своїх коштів, витрачених на його придбання. Станом на сьогоднішній день не відомо про вчинення описаних слідчих дій, тому враховуючи що їх вчинення неможливе без їх участі, заявник обґрунтовано підозрює, що учасники вказаного досудового розслідування не зацікавлені у розгляді своїх питань, де порушено інтереси його довірителя. В зв'язку з наведеним він звернувся до суду з відповідним клопотанням про скасування арешту вказаного автомобіля.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав вимоги, викладені в клопотанні, просив їх задоволити.

Слідчий Кулібаба Н.В. в судове засідання не з'явилась, однак її неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши заявника, дослідивши клопотання та докази, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з ухвали суду від 26.11.2015р., слідчий суддя наклав арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz», номер кузова НОМЕР_1, оскільки він був предметом кримінального правопорушення, що відповідало вимогам ст.167 КПК України, а також в звязку з існуванням ризиків відчуження та приховання транспортного засобу. Крім того, ОСОБА_2 і надалі користується вказаним автомобілем.

В судовому засіданні заявник не надав суду доказів, які б спростовували наявність ризиків щодо відчуження або зміни предмету злочину.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що доводи,викладені в клопотанні, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.Тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.174,309,372 КПК України, суддя,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz», номер кузова НОМЕР_1, в рамках кримінального провадження № 12015020010007887 відмовити.

Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: