Ухвала суду № 58690599, 21.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3011/16 Головуючий 1 інст. - Бережна Н.М.

Справа № 621/3160/15-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Кокоші В.В.,

Черкасова В.В., за участю секретаря: Каплоух Н.Б.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 10.04.2015 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та засуджено на строк 5 років позбавлення волі.

Так, зазначає, що ОСОБА_3 своїми протиправними діями завдав їй матеріальну шкоду у загальному розмірі 2460,49 грн., яка складається із суми викрадених речей, а саме мобільного телефону, вартістю - 669 грн., карти пам'яті, вартістю - 80 грн., сонцезахисних окулярів, вартістю - 212 грн., жіночої сумки із штучної шкіри, вартістю - 270 грн., жіночого сарафану, вартістю - 140 грн., а всього викрадених речей на суму 1371 грн., витрат на обстеження в сумі 270 грн. та вартості медичних препаратів, придбаних під час лікування, в розмірі 819,49 грн. Також просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 40000 грн., а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану вчиненням злочину, у розмірі 2460,49 грн., а також моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4сплачений судовий збір у розмірі 487,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 487,20 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду 1 інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Згідно зі ст.ст.10, 60 ЦПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтями 3,11 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, ґрунтовано виходив із того, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 ОСОБА_4 було спричинено матеріальну та моральну шкоду.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_3 вироком Зміївського районного суду Харківської області від 10.04.2015 року було засуджено за скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Позивач ОСОБА_4 визнана потерпілою по даній справі.

Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 10.04.2015 року було змінено ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Харківської області від 05.11.2015 року лише в частині призначеного покарання, в той же час, правова кваліфікація дій ОСОБА_3, зокрема, щодо протиправних дій відповідача відносно ОСОБА_4, залишена без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем визначено розмір матеріальних збитків у сумі 2460,49 грн. і на підтвердження своїх доводів позивачем, відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України надано чеки та розрахунки, копії медичної документації, які підтверджують викладені нею обставини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду 1 інстанції, що відповідачем ОСОБА_3 не спростовано у відповідності ст. 10, 60 ЦПК України зазначених у вироку обставин щодо спричинення потерпілій матеріальної шкоди, а також моральної шкоди, яка полягає у фізичній болі та душевних стражданнях від його винних дій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що оскільки вирок відносно нього набрав законної сили, а отже останній є засудженим за даним злочином та зобов'язаний відшкодувати потерпілій ОСОБА_4 завдану шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, підставою для відшкодування моральної шкоди є порушення прав особи, при цьому моральна шкода може полягати: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів..

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тому, колегія суддів дійшла висновку щодо грунтовності позовних вимог про спричинення моральної шкоди винними діями відповідача у вигляді фізичного болю та душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї, тому суд 1 інстанції підставно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишає рішення суду 1 інстанції без змін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні, судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - В.В. Черкасов

В.В. Кокоша