Ухвала суду № 58690104, 21.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

Справа №619/5559/14-ц Головуючий 1-ї інст. - Калмикова Л.К.

Провадження № 22-ц/790/3341/16 Суддя доповідач - Бровченко І.О.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Швецової Л.А., Малінської С.М.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рішення Дергачівського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 148 кв.м, загальною площею 530,40 кв.м, надвірні будівлі і споруди: зливну яму - літ. «В» залізобетон, огорожу - літ. «N - N 3» цегла, колону - літ. «N4» труби азбоцементні; визнання права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_2.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 21 червня 2011 року об 19 год.00хв. між ним, ОСОБА_1, та ОСОБА_2 була укладена Угода про порядок розрахунків.

Відповідно до цієї угоди сторони встановили факт здійснення правочинів, а саме: купівлі-продажу спірного житлового будинку та земельних ділянок.

Згідно умов Угоди відповідач був зобов'язаний протягом шести місяців від дати укладання угоди, тобто до 21 грудня 2011 року, сплатити на його користь 1257800 грн. 32 коп. У разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Угодою, право власності на спірний житловий будинок та земельні ділянки підлягали поверненню позивачу.

Оскільки в строк до 21 грудня 2011 року грошові кошти відповідачем повернуті не були, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 148 кв.м , загальною площею 530,40 кв.м , надвірні будівлі і споруди: зливну яма - літ. «В» залізобетон, огорожу - літ. «N - N 3» цегла, колону - літ. «N4» труби азбоцементні. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_2.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень є формою перевірки законності та обґрунтованості рішень суду вищестоящим судом з метою зміни чи скасування неправильних судових рішень.

Згідно статті 13 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, апеляційна перевірка судових рішень, ухвалених судом першої інстанції, є гарантією реалізації права на судовий захист.

Частиною 1 статті 292 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків останньої, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судове рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки останніх.

Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи.

Матеріалами справи встановлено, що з 24 квітня 2004 року по 29 квітня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

21 червня 2011 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0103/11/37/W.

Згідно п 1.1 кредитного договору банк надав кредит позичальнику в сумі 1650000 грн. на придбання житлового будинку загальною площею 530, 4 кв.м, житловою площею 148 кв.м, земельної ділянки площею 0, 0994 га за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0, 0994 га за адресою: АДРЕСА_2.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 21 червня 2011 року укладено договір поруки № 0103/11/37/NW (П-1).

Також, в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 0103/11/37/W між банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №№ 0103/11/37/NW (І) від 21 червня 2011 року.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що предметом іпотеки є: житловий будинок загальною площею 530, 4 кв.м, житловою площею 148 кв.м та земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0, 0994 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; та земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0, 0994 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до договору іпотеки, предмет іпотеки не підлягає вилученню і вільний від будь-яких зобов'язань крім тих, що передбачені цим договором, на момент укладання цього договору предмет іпотеки нікому не проданий, не перебуває під забороною відчудження у податковій заставі, не існує ніяких прав та вимог інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку, судового спору про нього не має.

Матеріалами справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та ПАТ «ПроКредит Банк» також було укладено кредитний договір.

18 листопада 2011 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2 укладено договори застави рухомого майна.

Матеріали справи не містять відомостей, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2 укладено договір іпотеки на спірне нерухоме майно.

При цьому, ані в мотивувальній, ані в резолютивні частині рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року, будь-яких висновків суду щодо прав та обов'язків ПАТ «ПроКредит Банк» не міститься й таке питання судом першої інстанції взагалі не вирішувалось.

Посилання в апеляційній скарзі ПАТ «ПроКредит Банк», що рішення суду впливає на права та обов'язки банку, оскільки Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 не може братись до уваги як підтвердження вирішення питання про його права та обов'язки, оскільки з відкриттям виконавчого провадження та накладенням арешту на майно у зв'язку з наявністю рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором, у ПАТ «ПроКредит Банк» не виникло прав на майно, так як накладення арешту на майно боржника у порядку виконавчого провадження не може свідчити про перехід прав на майно до стягувача за відсутності вчинення дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, а також те, що апелянт ПАТ «ПроКредит Банк» участі в розгляді справи в суді першої інстанції у будь-якому статусі не брало і рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року, ухваленим по справі, питання про права та обов'язки банку безпосередньо не вирішувалось, тобто апеляційне провадження у справі було відкрито за апеляційною скаргою особи, яка не є суб'єктом апеляційного оскарження цього судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою підлягає закриттю.

Відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судова колегія вирішує питання про повернення судового збору, який був сплачений ПАТ «ПроКредит Банк» при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 293, 297, 303, 304, 307, 312 ЦПК України, судова колегія , -

УХВАЛИЛА :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рішення Дергачівського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності закрити.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова повернути публічному акціонерному товариству «ПроКредит Банк» 4019 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого ним 13 травня 2016 року за меморіальним ордером № 00000029 в АТ «ПроКредит Банк» на розрахунковий рахунок 31211206780011, одержувач: ГУДКУ у Харківській області, МФО: 851011, призначення платежу: *;101; 22030101; 21677333; Судовий збір, за подання апел. скарги на рішення по справі № 619/5559/14-ц, Апеляційний суд Харківської області.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: