Ухвала суду № 58688592, 01.07.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6657/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1485/2016

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів: Василишин Л.В., Пнівчук О.В.

за участю секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ «Універсал Банк», ПП «Комфорт-Сервіс» про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ «Універсал Банк», ПП «Комфорт-Сервіс» про поділ майна подружжя.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 травня 2016 року заяву задоволено. Зупинено (заборонено) продаж арештованого майна - адміністративно-виробничих приміщень по вул. Крайківського, 1б, м. Івано-Франківськ (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 97089826101, загальною площею 1890 кв.м, літера «А»), що зареєстровані за Приватним підприємством «Комфорт-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31524338) згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 САЕ №942140, реалізація якого проводиться Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області.

На вказану ухвалу ПАТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що в порушення вимог ст. 210 ЦПК України та п.п. 1,2,7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року оскаржувана ухвала не містить мотивів, які вказують на те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Поза увагою суду залишилася і та обставина, що вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів. Так, на підставі договору іпотеки від 4 травня 2011 року ПАТ має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати своє право на продаж майна в процесі виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2016 року про стягнення заборгованості з ПП «Комфорт-Сервіс». Однак здійснити реалізацію вказаного права банк не має змоги, в звязку з накладенням арешту на ці приміщення.

Також судом не враховано, що адміністративно-виробничі приміщення належать на праві власності ПП ««Комфорт-Сервіс» на підставі договору про поділ адміністративно-виробничих приміщень в натурі та припинення спільної часткової власності, посвідченого 29.05.2008 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, що підтверджується також договором іпотеки. А отже, вказані приміщення не належать фізичним особам ОСОБА_2 чи ОСОБА_4, тому не можуть бути предметом поділу.

З цих підстав просив ухвалу скасувати, постановивши нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.

В засідання апеляційного суду представник апелянт не зявився будучи належним чином повідомленим та подав заяву про відкладення розгляду справи.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 та представник ПП «Комфорт-Сервіс» ОСОБА_6 доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися будучи належним чином повідомленим.

Враховуючи положення ст.305 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку, що вказані представником апелянта причини неявки не можуть бути визнані поважними. Відтак, його неявка не перешкоджає розглядові справи у його відсутності. А отже, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір щодо адміністративно-виробничих приміщень по вул. Крайківського, 1б в м. Івано-Франківську, які можуть бути відчужені в рамках виконавчого провадження №43932225, №43932022, №44597052. А відтак, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ «Універсал Банк», ПП «Комфорт-Сервіс» про поділ майна подружжя. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить виділити в особисту приватну власність 1/4 частини адміністративно-виробничих приміщень по вул. Крайківського,1б, в м. Івано-Франківську, що зареєстровані за ПП «Комфорт-Сервіс» (а.с.4-7, 25).

Крім того, як зясовано в ході розгляду справи апеляційним судом 23.06.2016 року ОСОБА_2 подала до Івано-Франківського міського суду заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог. В якій з врахуванням характеру спору між сторонами, предмету заявленого позову, наявністю необхідної передумови для вирішення питання щодо проведення поділу майна (в ідеальних чи реальних частках) просила визнати за нею відповідне речове право на це майно - право власності на 1/4 частку адміністративно-виробничих приміщень по вул. Крайківського,1б в м. Івано-Франківську, що зареєстровані за ПП «Комфорт-Сервіс».

Згідно з положеннями ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису (п.5 ч.1). Відтак, такий спосіб є спеціальним способом забезпечення і застосовується у спорі, в якому особа вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

З позовних матеріалів вбачається, що в провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ «Універсал Банк», ПП «Комфорт-Сервіс» про поділ майна подружжя.

В даній справі предметом поділу є адміністративно-виробничі приміщення по вул. Крайківського, 1б в м. Івано-Франківську, (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 97089826101, загальною площею 1890 кв.м, літера «А», що зареєстровані за Приватним підприємством «Комфорт-Сервіс», частку в статутному капіталі якого в розмірі 50 % має її чоловік ОСОБА_4 Відтак, позивач вважаючи належність цього майна на праві спільної сумісної власності подружжя, просила виділити їй 1/4 частку цього майна.

Встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції знаходяться рішення Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення коштів з ПП «Комфорт-Сервіс» на користь ПАТ «Універсал Банк». Інформацією про виконавче провадження підтверджується, що державними виконавцями здійснюються заходи щодо звернення стягнення на майно боржника. Зокрема, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для визначення ринкової вартості арештованого майна з метою передачі його на реалізацію (а.с.36,37,38-49, 50).

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення вимог ОСОБА_2

Відтак, обґрунтовано зупинено (заборонено) продаж арештованого майна - адміністративно-виробничих приміщень по вул. Крайківського, 1б в м. Івано-Франківську.

Доводи апелянта про те, що адміністративно-виробничі приміщення належать на праві власності ПП ««Комфорт-Сервіс», а не фізичним особам сторонам у справі, а відповідно не може бути предметом поділу, не заслуговують на увагу, оскільки встановлення цих обставин здійснюється при розгляді справи по суті та постановленні судового рішення.

Колегія суддів вважає, що ухвала постановлена судом з дотриманням вимог процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» відхилити, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: Л.В. Василишин

ОСОБА_7