Ухвала суду № 58681655, 30.06.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/43/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.06.2016 Справа № 908/2261/13

Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства Запоріжсантехмонтаж (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 78, поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 36) на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6) щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області в справі № 908/2261/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (61050, м. Харків, пр. Московський, 60; поштова адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 23)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запоріжсантехмонтаж (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 78 поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна,36)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Автоком (69008, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 37-Б)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від боржника (скаржника) ОСОБА_1 (дов. № 1-д від 05.01.2016 р.);

Від стягувача не зявився;

Від третьої особи - не зявився;

Від органу ДВС не зявився (ОСОБА_2 (дов. № 9382 від 02.06.2016 р.) у судовому засіданні 15.06.2016 р.)

ВСТАНОВИВ:

27.05.2016 р. до господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства Запоріжсантехмонтаж надійшла скарга (№ 72 від 26.05.2016 р.) на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області в справі № 908/2261/13.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2016 р. скарга прийнята до розгляду суддею Гандюковою Л.П., судове засідання призначено на 15.06.2016 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд скарги відкладений на 30.06.2016 р. об 10 год. 00 хв. У судовому засіданні 30.06.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв., потім до 15 год. 30 хв.

У судовому засіданні 30.06.2016 р., яке було продовжено після перерви о 15 год. 30 хв., представник скаржника надав письмове доповнення до скарги, якою уточнив вимоги з урахуванням п. 1 ст. 28 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-ХІV «Про виконавче провадження», виклавши їх в наступному вигляді: « 1. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, що полягають у винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 47424331 від 26.04.2016 р. у частині суми (405698,62 грн. 120 неоподаткованих мінімумів доходу громадян (17 грн. х 120) = 403658,63 грн. 2. Скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 47424331 від 26.04.2016 р.».

Згідно з розясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9, у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Враховуючи, що скаржником не направлено зазначене доповнення на адресу стягувача та органу ДВС, дії якого оскаржуються, судом доповнення до скарги в частині уточнення вимог (прохальної частини скарги) не прийнято до розгляду. В іншій частині, що стосується пояснень по суті скарги, доповнення до скарги прийнято судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Представник скаржника (боржника) в судовому засіданні підтримав скаргу, просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, що полягають у винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 47424331 від 26.04.2016 р. у розмірі 405698,62 грн.; скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 47424331 від 26.04.2016 р. Скарга мотивована слідуючими обставинами. 07.05.2015 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом суду № 908/2261/13 від 17.04.2015 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки будівлі, що розташовані в м. Мелітополь Запорізької області. 12.05.2016 р. стягувачем ПАТ «Укрсиббанк» подано заяву про закриття виконавчого провадження у звязку з повним погашенням боржником суми боргу та судових витрат. 25.05.2016 р. боржником поштовим листом отримано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 405698,62 грн. Підтвердженням отримання скаржником оскаржуваної постанови 25.05.2016 р. є копія поштового конверта зі штемпелем відправлення 23.05.2016 р., що надається на адресу суду. Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору скаржник вважає незаконною, оскільки в звязку з самостійним виконання боржником рішення суду шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача повинно бути застосовано вимоги ч.ч. 2, 3 п. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон). У звязку з тим, що боржник виконав рішення суду в добровільному порядку, а стягувач подав заяву про закриття виконавчого провадження в звязку з повним погашенням боржником суми боргу та судових витрат в добровільному порядку та відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону виконавчий збір підлягає стягненню в розмірі 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян із боржника - юридичної особи в разі самостійного виконання боржником рішення суду. Вважає, що обовязковою і виключною умовою стягнення виконавчого збору є фактичне примусове виконання судового рішення. Наказом суду чітко зазначено, яким шляхом має бути виконано рішення суду, а саме: шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Вказані вимоги суду виконавчою службою виконані не були, тобто не було визначено вартості майна та не відбулося його реалізації, у звязку з чим не встановлено суми, з якої підлягає стягненню 10% виконавчого збору. 11.05.2016 р. фізичними особами поручителями по кредитному договору № НОМЕР_1 від 06.06.2008 р. (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (стор. 3 кредитного договору) на відповідний рахунок ПАТ «УкрСиббанк» у повному обсязі сплачено суму боргу та судові витрати. Державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 405698,62 грн., виходячи з суми 4056986,26 грн. загальної заборгованості перед стягувачем, не враховуючи того факту, що загальна сума заборгованості забезпечена, в т.ч. іншими обєктами нерухомості. У звязку з викладеним вважає, що дії державного виконавця суперечать нормам чинного законодавства і мають бути визнані незаконними, а постанова від 26.04.2016 р. ВП № 47424331 підлягає скасуванню. Скарга обґрунтована ст. 121-2 ГПК України, Законом України «Про виконавче провадження».

Представник відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області в судове засідання, призначене на 30.06.2016 р., не зявився, про час та місце судового слухання повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, причини неявки суду невідомі. Присутній у судовому засіданні 15.06.2016 р. представник органу ДВС проти скарги заперечив із підстав, викладених у письмовому запереченні вих. № 10132-2-03/4 від 14.06.2016 р., яке надійшло до суду 15.06.2016 р. Також до суду 30.06.2016 р. від ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області надійшло письмове заперечення (уточнене) за вих. № 10580-2-03.4 від 30.06.2016 р. У запереченнях зазначено, зокрема, що на виконанні в відділі перебувало виконавче провадження № 47424331 із примусового виконання наказу № 908/2261/13 від 17.04.2015 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ПАТ «Запоріжсантехмонтаж», - будівлі по вул. 8 Березня, 6 в м. Мелітополь Запорізької області. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 07.05.2015 р., у п. 2 якої боржнику надано самостійний строк (семиденний строк із моменту винесення постанови) для виконання вимог виконавчого документа. Боржником у наданий строк наказ не виконано. 26.04.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 405698,62 грн., що становить 10% від розміру задоволення в повному обсязі вимог стягувача по кредитному договору в сумі 4056986,26 грн., згідно з резолютивної частини виконавчого документа. Державним виконавцем вчинялися дії, які є заходами примусового виконання, передбаченими ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» (арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, опис та арешт будівлі в м. Мелітополі). Тобто, доводи скаржника щодо відсутності заходів примусового виконання у виконавчому провадженні є безпідставними. Виконавчий збір це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення в строк, встановлений для його самостійного виконання. Просив відмовити в задоволенні вимог, вказаних у скарзі, в повному обсязі.

Представник стягувача в судові засідання не зявлявся, письмового пояснення по суті скарги суду не надав, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового слухання повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Суд визнав можливим розглянути скаргу за відсутності в судовому засіданні представника органу Державної виконавчої служби та стягувача. У судовому засіданні 15.06.2016 р. судом оглянуто оригінали матеріалів виконавчого провадження ЄДРВП №47424331.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Запорізької області 10.07.2014 р. прийнято рішення в справі № 908/2261/13, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволені частково: 1. звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві приватної власності Публічному акціонерному товариства Запоріжсантехмонтаж, а саме на: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6, виробничі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Будівельників, 12 шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. 2. стягнуто з ПАТ «Запоріжсантехмонтаж» судовий збір в розмірі 68762,65 грн.

28.07.2014 р. господарським судом видано окремо накази про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення 68762,65 грн. судового збору.

17.04.2015 р., згідно з заявою стягувача, господарським судом Запорізької області виданий окремий наказ на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2014 р. у справі № 908/2261/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві приватної власності Публічному акціонерному товариства «Запоріжсантехмонтаж», а саме на: нежитлову будівлю (будівля літ. Ц-1 загальною площею 492,5 кв.м, нежитлова площа 477,2 кв.м; будівля літ. Ш-1, навіс літ. Я, будівля літ. М-1, убиральня № 10), що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6 та розташовані на земельній ділянці загальною площею 3817,18 кв.м, яка надана у постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею від 05.12.1997 р. та є предметом іпотеки по договору іпотеки № 11356908000-11356886000/З-1, посвідченого 30 вересня 2009 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 2011; шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. За рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна, у встановленому законом порядку, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» по кредитному договору № 11356886000 від 26.06.2008 р. в сумі 4056986 (чотири мільйона пятдесят шість тисяч девятсот вісімдесят шість) грн. 26 коп., з яких: 1625449 (один мільйон шістсот двадцять пять тисяч чотириста сорок девять) грн. 29 коп. заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 2192132 (два мільйони сто девяносто дві тисячі сто тридцять дві) грн. 87 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 109523 (сто девять тисяч пятсот двадцять три) грн. 45 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 129880 (сто двадцять девять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 65 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

07.05.2015 р. за заявою стягувача (ПАТ «УкрСиббанк») старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косіновим І.В. винесено постанову ВП № 47424331 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного вище наказу № 908/2261/13, виданого 17.04.2015 р. У пункті 2 зазначеної постанови визначено боржнику самостійно виконати: в семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження. У пункті 3 постанови зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

Зазначена постанова направлена сторонам виконавчого провадження супровідним листом від 07.05.2015 р. № 3620-2/11.

07.05.2015 р. старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косіновим І.В. винесено постанову про арешт майна боржника (нежитлової будівлі в м. Мелітополі) в межах суми звернення стягнення 4056986,26 грн. та заборону здійснювати відчуження вищезазначеного майна, яке належить боржнику.

26.04.2016 р. старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косіновим І.В. винесено постанову ВП № 47424331 про стягнення з боржника виконавчого збору (далі оскаржувана постанова), відповідно до якої постановлено стягнути з боржника: ПАТ «Запоріжсантехмонтаж» виконавчий збір у розмірі 405698,62 грн. У мотивувальній частині постанови зазначено, що боржником у наданий семиденний строк із моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 2261/13, виданого 17.04.2015 р., наказ не виконано. Постанова винесена на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавчий збір».

Зазначена постанова направлена ПАТ «Запоріжсантехмонтаж» супровідним листом від 26.04.2016 р. № 8518-2-03/4. Відповідно до копії поштового конверту, наданого скаржником, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні 30.06.2016 р., зазначена постанова була направлена органом ДВС 22.05.2016 р. та отримана скаржником згідно з його вхідним записом 25.05.2016 р.

Заявою від 11.05.2016 р. вих. № 1129-З/30-2 ПАТ «УкрСиббанк», адресованою ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області, останній просив на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» закрити виконавче провадження з примусового виконання наказу № 908/2261/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ПАТ «Запоріжсантехмонтаж», а саме: на нежитлову будівлю по вул. 8 Березня, 6 в м. Мелітополі Запорізької області, оскільки боржником в повному обсязі сплачено суму боргу та судові витрати.

27.05.2016 р. старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косіновим І.В. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП № 47424331 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/2261/13, виданого 17.04.2015 р. господарським судом Запорізької області про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ПАТ «Запоріжсантехмонтаж», а саме: на нежитлову будівлю по вул. 8 Березня, 6 в м. Мелітополі Запорізької області. У мотивувальній частині постанови зазначено, що згідно з заяви стягувача від 11.05.2016 р. вих. № 1129-З/30-2 боржником виконано вимоги виконавчого документа в повному обсязі. У пункті 2 постанови зазначено про виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 47424331 від 26.04.2016 р.

Зазначена постанова направлена сторонам виконавчого провадження, а також на адресу господарського суду Запорізької області разом із оригіналом наказу № 908/2261/13, виданим 17.04.2015 р., супровідним листом від 13.06.2016 р. № 26930.

Боржник (ПАТ «Запоріжсантехмонтаж») оскаржує постанову ВП № 47424331 від 26.04.2016 р. про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 405698,62 грн., винесену старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косіновим І.В., та просить її скасувати. Просить також визнати незаконними дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косінова І.В., що полягають у винесенні вказаної постанови.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи скаржника та зацікавленої особи (органу ДВС), суд приходить до висновку, що заявлена скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 13 Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. N 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

За приписом ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 25 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до приписів ст. 27 даного Закону державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону, документального підтвердження повного виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів).

Тобто, законом встановлений строк для добровільного виконання рішення суду, який не може перевищувати семи днів. У постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2015 р. ВП № 47424331 боржнику встановлений семиденний строк з моменту винесення (отримання) зазначеної постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, заява стягувача про закриття виконавчого провадження в звязку з сплатою в повному обсязі суми боргу боржником датована 11.05.2016 р.

У письмовому доповненні до скарги від 30.06.2016 р., яке частково прийняте судом до розгляду, боржником зазначено, що 11.05.2016 р. фізичними особами поручителями по кредитному договору № НОМЕР_1 від 06.06.2008 р. на відповідний рахунок ПАТ «УкрСиббанк» у повному обсязі сплачено суму боргу та судові витрати.

Таким чином, судом встановлено, що рішення суду № 908/2261/13 (наказ від 17.04.2015 р.) у добровільному порядку в строк, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2015 р., боржником виконано не було. Даний факт підтверджується матеріалами справи та усними поясненнями представника скаржника, які надані в судовому засіданні.

Крім того, як вбачається з документів, долучених органом ДВС до уточненого заперечення по скарзі, яке надійшло до суду 30.06.2016 р., державним виконавцем вчинялися заходи примусового виконання рішення суду, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». А саме: постановою від 07.05.2015 р. був накладений арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження, запитувалися інформаційні довідки з Державних реєстрів (Державного реєстру іпотек, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо), постановою від 14.12.2015 р. доручалося ВДВС Мелітопольського МРУЮ Запорізької області провести опис та арешт нежитлової будівлі боржника, постановою від 25.01.2016р. був призначений експерт, субєкт оціночної діяльності субєкт господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Таким чином, доводи боржника про те, що на дату винесення постанови про стягнення виконавчого збору органом ДВС не було здійснено жодних заходів примусового виконання рішення суду є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи.

У частині 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що в разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних предявлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання (ч. 3 ст. 28 Закону).

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (ч. 6 ст. 28 Закону). Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк (ч. 8 ст. 28 Закону).

Постанова про стягнення виконавчого збору в установлений ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена не була. Однак, при цьому законодавством не заборонено винесення такої постанови в будь-який час у разі невиконання самостійно боржником рішення в установлені строки.

Оскільки боржником у строк, встановлений для самостійного виконання, рішення суду не виконано, дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косінова І.В., що полягають у винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, судом визнаються правомірними. Судом відмовляється в задоволенні скарги в частині визнання незаконними зазначених дій старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косінова І.В.

Разом з тим, оскаржуваною постановою від 26.04.2016 р. ВП № 47424331 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косіновим І.В. постановлено стягнути з боржника: ПАТ «Запоріжсантехмонтаж» виконавчий збір у розмірі 405698,62 грн. У мотивувальній частині постанови, зокрема, зазначено, що в разі невиконання боржником рішення майнового характеру в строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню.

Як вбачається з наказу № 908/2261/13, виданого господарським судом 17.04.2015 р., він виданий на виконання рішення від 10.07.2014 р., та за яким необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві приватної власності Публічному акціонерному товариства «Запоріжсантехмонтаж», а саме на: нежитлову будівлю (будівля літ. Ц-1 загальною площею 492,5 кв.м, нежитлова площа 477,2 кв.м; будівля літ. Ш-1, навіс літ. Я, будівля літ. М-1, убиральня № 10), що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6 та розташовані на земельній ділянці загальною площею 3817,18 кв.м, яка надана у постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею від 05.12.1997 р. та є предметом іпотеки по договору іпотеки № 11356908000-11356886000/З-1, посвідченого 30 вересня 2009 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 2011; шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. За рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, у встановленому законом порядку, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» по кредитному договору № 11356886000 від 26.06.2008 р. в сумі 4056986 (чотири мільйона пятдесят шість тисяч девятсот вісімдесят шість) грн. 26 коп., з яких: 1625449 (один мільйон шістсот двадцять пять тисяч чотириста сорок девять) грн. 29 коп. заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 2192132 (два мільйони сто девяносто дві тисячі сто тридцять дві) грн. 87 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 109523 (сто девять тисяч пятсот двадцять три) грн. 45 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 129880 (сто двадцять девять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 65 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Державний виконавець вираховує суму виконавчого збору (405698,62 грн.) як 10% від загальної суми заборгованості перед стягувачем - 4056986 (чотири мільйона пятдесят шість тисяч девятсот вісімдесят шість) грн. 26 коп., погашення якої необхідно здійснити за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна.

Дане вирахування розміру виконавчого збору є невірним, оскільки, як було зазначено вище, наказом № 908/2261/13 передбачено порядок звернення стягнення, а саме: шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Частиною 1 ст. 58 Закону України передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. (ч.ч. 1, 3, 9 ст. 62 Закону).

У матеріалах справи мається витяг зі звіту № 2004.1/16, затвердженого 22.04.2016 р., який складений експертом, субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання, який призначений для участі у виконавчому провадженні № 47424331 постановою від 25.01.2016 р. старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Косіновим І.В. Згідно з висновком оцінщика ринкова вартість нежитлової будівлі та споруди, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6, станом на 20.04.2016 р. становить 1142700 грн. без ПДВ. Доказів оскарження даної оцінки суду не надано.

Таким чином, станом на дату винесення оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору (26.04.2016 р.) державному виконавцю було відомо ринкову вартість нерухомого майна, на яке належить звернути стягнення, та, відповідно сума виконавчого збору повинна була вираховуватися державним виконавцем, виходячи з саме цієї суми - 1142700 грн. При цьому суд бере до уваги, що станом на 26.04.2016р. рішення суду не було виконано, тому ствердження боржника, що розмір виконавчого збору повинен становити 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (третє речення ч.1 ст.28 Закону) скаржником не доведено.

Водночас, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця. (п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»). Зокрема, суд не може замість державного виконавця обраховувати чи коригувати розмір виконавчого збору Неправильне обрахування розміру виконавчого збору є порушенням прав боржника, тому є підставою для скасування постанови від 26.04.2016 р. ВП № 47424331 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 405698,62 грн.

У звязку з цим, судом задовольняється скарга в частині скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 47424331 від 26.04.2016 р.

На підставі викладеного, скарга ПАТ «Запоріжсантехмонтаж» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в цілому задовольняється судом частково.

Керуючись ст.ст. 22, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу вих. № 72 від 26.05.2016 р. Публічного акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задовольнити частково.

Скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 47424331 від 26.04.2016 р.

У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова