Ухвала суду № 58680911, 29.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 червня 2016 року м. Київ Справа № К/800/14485/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі за позовом приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

встановив:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України, а саме несплати судового збору. Відповідачу надано строк до 21 червня 2016 року для усунення вказаного недоліку.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана уповноваженою особою управління Пенсійного фонду 06 червня 2016 року.

22 червня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору з тих мотивів, що відсутні кошти, призначені на сплату судових витрат.

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Окрім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідачем не надано доказів звернення до відповідних органів щодо вирішення питання про виділення додаткових асигнувань відповідачу для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки тощо.

Отже, доводи УПФУ не свідчать про неможливість сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від його сплати.

Таким чином, станом на 29 червня 2016 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області не усунула зазначені в ухвалі недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись частиною третьою статті 214, частиною третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Повернути Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області касаційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі за позовом приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.К. Черпак