Ухвала суду № 58680897, 29.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Київ К/800/51929/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Селена»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року

у справі № 813/9524/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Селена» (далі - позивач, ТОВ «ТД «Селена»)

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Пустомитівському районі)

про зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ТД «Селена» звернулось у квітні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Пустомитівському районі у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило зобов'язати відповідача внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розмірі контрагентів на рівні ДПА України і відновити у базах даних (АРМ «Контрагент» та інших) задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за звітні періоди, відкоригованих на підставі акту перевірки від 31.03.2011 року № 130/280/36874349.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій незаконними, неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, судом першої інстанції замінено первинного відповідача правонаступником у зв'язку із реорганізацією Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків: ТОВ «Перун» за грудень 2010 року - січень 2011 року, результати якої оформлено актом від 31.03.2011 року № 130/280/36874349, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: пп. 3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариством завищено податкові зобов'язання на загальну суму 83 830,50 гривень за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового зобов'язання вартості реалізованого цукру-піску для покупців: ПАТ «Родина» та ТОВ «Яричів», попередньо придбаних у постачальника ТОВ «Перун», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ТОВ «ТД «Селена»; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» товариством завищено податковий кредит на загальну суму 78 800,00 гривень за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «Перун» за операціями, що фактично не здійснювались, в межах господарської діяльності підприємства (придбання цукру-піску).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами, відповідачем за наслідками проведеної перевірки позивача податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положеннями ст. 71 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, визначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання.

Водночас судами вірно зауважено, що рішенням суб'єкта владних повноважень - правовим актом індивідуальної дії, що породжує виникнення чи припинення прав та обов'язків платника податків, є податкове повідомлення-рішення, яке, у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, приймається керівником контролюючого органу (його заступником) за результатами розгляду акта перевірки та інших матеріалів.

Як свідчать матеріали справи та встановлено у ході розгляду справи, податковим органом за наслідками проведеної перевірки позивача податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для оскарження дій відповідача у позивача по цій справі, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а при розгляді даного спору ні судом першої ні апеляційної інстанції не встановлено, що оскаржувані у цій справі дії відповідача є такими, що породжують саме для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій у повній мірі визначили безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ТОВ «ТД «Селена», а тому правомірно відмовили у їх задоволенні.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Селена» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року у справі № 813/9524/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько