Ухвала суду № 58680889, 30.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 червня 2016 року м. Київ К/800/17329/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства охорони здоров'я України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства охорони здоров'я України від 07 вересня 2015 року №373-к "Про звільнення ОСОБА_1."; поновлено позивача на посаді головного спеціаліста відділу з питань якості надання медичної допомоги у Міністерстві охорони здоров'я України з 09 вересня 2015 року; стягнуто з Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 вересня 2015 року по 03 березня 2016 року у розмірі 19657,50 грн з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Судами встановлено, що наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.10.2013 р. №396-к позивач призначений на посаду головного спеціаліста відділу ліцензування медичної практики Управління контролю якості медичних послуг. Відповідно до змін в структурі Міністерства охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.10.2013 р. №411-к "Про внесення змін до структури Міністерства охорони здоров'я України на 2013 рік" та відповідних змін до штатного розпису на 2013 рік, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11.11.2013 р. №496-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу державного контролю у сфері ліцензування господарської діяльності з медичної практики Департаменту з питань якості медичної та фармацевтичної допомоги.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.09.2015 р. №373-к позивача звільнено з роботи з 08.09.2015 р. у зв'язку із скороченням посади головного спеціаліста відділу з питань якості надання медичної допомоги, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що звільнення позивача проведено неправомірно, так як відповідачем порушено порядок проведення процедури скорочення штату працівників, оскільки позивачу не запропоновано всіх наявних вакантних посад за його кваліфікацією, не з'ясовувалось питання щодо переважного права на залишення на роботі та не встановлювалась кваліфікація і продуктивність праці позивача, а тому оскаржуваний наказ Міністерства охорони здоров'я України від 07.09.2015 р. № 373-к підлягає скасуванню.

У касаційній скарзі Міністерство охорони здоров'я України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що наказ Міністерства охорони здоров'я України від 07.09.2015 р. № 373-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади, є законним та обґрунтованим, оскільки позивач систематично був відсутнім на робочому місці та не виконував своїх посадових обов'язків, тому іншої посади у Міністерства охорони здоров'я України позивачу запропоновано не було.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства охорони здоров'я України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак