Постанова № 58680621, 29.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.,

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" червня 2016 р. Справа № 817/85/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" березня 2016 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників визнання неправомірною вимоги. ,

ВСТАНОВИВ:

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 01.03.2016 р. у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання неправомірною вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 року №Ю-258-11 відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі, зокрема вказує, що сума єдиного внеску за період з 01.06.2015 р. по 30.09.2015 р. була сплачена повіреним підприємства - ДП "Хімік" ПАТ "Азот" у повному обсязі згідно договору доручення та договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а тому у відповідача були відсутні підстави для направлення позивачу вимоги про сплату боргу.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга належить до задоволення, враховуючи таке.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною вимоги про сплату боргу (недоїмки) Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 07 грудня 2015 року № Ю-258-11. Обгрунтовуючи позовні вимоги, вказав, що 14 грудня 2015 року товариством було отримано оспорену вимогу про сплату єдиного внеску в сумі 16821411,33 грн. Було проведено процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої вимогу залишено без змін, а скаргу без задоволення. Зазначив, що ПАТ «Рівнеазот» є платником єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування і даний внесок підлягає до сплати незалежно від фінансового стану платника. Постановами головного державного виконавця ДВС України від 22.09.2014 року та 30.09.2014 року, від 18.06.2015 року та 30.07.2015 року було накладено арешт на грошові кошти ПАТ «Рівнеазот» в установах банку.

Враховуючи об»єктивну неможливість самостійно сплатити єдиний внесок за період з червня по вересень 2015 року від імені та за рахунок ПАТ «Рівнеазот» таку сплату було здійснено повіреним - ДП «Хімік» ПАТ «Азот» на підставі договору доручення №05.15 від 29 травня 2015 року та виданої довіреності.

Відповідач вважає, що такий порядок сплати єдиного внеску не відповідає вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», кошти, сплачені повіреним в сумі 11870891,55 грн., з інтегрованої картки платника податку ПАТ «Рівнеазот» зарахував на інтегровану картку платника податку «Нез»ясовані платежі» і, як наслідок, на цю суму виникла недоїмка. Такі дії відповідача позивач вважає безпідставними, оскільки кошти були спочатку зараховані як погашення зобов»язань зі сплати єдиного внеску і лише в листопаді 2015 року зараховані на інтегровану картку платника податку «Нез»ясовані платежі». Такий порядок сплати, на думку позивача, відповідає вимогам частини 9 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» та узгоджується з приписами статті 1000 Цивільного кодексу України.

За таких обставин позивач вважає, що на час прийняття оспореної вимоги недоїмки зі сплати єдиного внеску у ПАТ «Рівнеазот» не було, а тому просить визнати неправомірною вимогу про сплату боргу (недоїмки) Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 07.12.2015 №Ю-258-11 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16 821 411,33 грн.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 07 грудня 2015 року Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків сформовано та надіслано ПАТ «Рівнеазот» вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11. Згідно вимоги станом на 30 листопада 2015 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 16821411,33 грн. 18 грудня 2015 року позивачем вимога була оскаржена до ДФС України, рішенням якої від 18.01.2015 №836/6/99-99-10-01-07-25 залишена без задоволення, а оскаржена вимога без змін (а.с.5-8). Вимога сформована на підставі індивідуальної картки платника податків ПАТ «Рівнеазот» по єдиному внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування (а. с. 108-118). При цьому до уваги відповідачем прийнято лист ДФС від 12.11.2015 №41779/7/99-99-20-03-01-17, яким його поінформовано про порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» в частині сплати з липня по вересень 2015 року єдиного внеску в сумі 20685499 грн. за ПАТ «Рівнеазот» ДП «Хімік» ПАТ «Азот» (а. с. 107).

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, дійшовши висновку, сплата єдиного внеску на підставі договору доручення іншою особою з посиланням при цьому на частину 9 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» не є належним виконанням позивачем обов»язку щодо сплати єдиного внеску, оскільки даною правовою нормою встановлено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Так, частиною 2 статті 6 вказаного вище Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 7 статті 9 даного Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з частиною 9 статті 25 Закону передача платниками єдиного внеску своїх обов"язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Матеріали справи свідчать, що 29 травня 2015 року між позивачем (довіритель) та ДП "Хімік" ПАТ "Азот" (повірений) укладений договір доручення №05.15, відповідно до пунктів 1.1., 1.2 якого повірений зобов"язується від імені та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов"язання. Виконані грошові зобов"язання, вчинені повіреним на виконання цього договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов"язки довірителя.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що довіритель зобов"язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у даному договорі, забезпечити повіреного інформацією та надати повний пакет документів (а. с. 30 - 31).

На виконання вказаного договору позивач видав ДП "Хімік" ПАТ "Азот" (повіреному) довіреність від 11 червня 2015 р. № 748-юв, згідно умов якої позивач уповноважує повіреного сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ "Рівнеазот", зокрема єдиний соціальний внесок (а. с. 32).

Крім того, 11.06.2015 р. між позивачем (позичальником) та ДП "Хімік" ПАТ "Азот" (позикодавцем) укладений договір № 6/2015 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно пунктів 1.1., 2.1 якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти без нарахування відсотків за їх користування у розмірі, визначеному у п. 2.1. цього договору, а позичальник зобов"язується повернути допомогу у визначений цим договором строк. Розмір допомоги становить 90 000 000, 00 грн. (а. с. 122).

У період з червня по вересень 2015 року на підставі договору доручення від 29 травня 2015 № 05.15 повіреним на виконання зобов"язань ПАТ «Рівнеазот» було сплачено єдиного внеску в сумі 20 385 499 грн. (а. с. 30-94).

В матеріалах справи містяться акти, складені позивачем та ДП "Хімік" ПАТ "Азот" до договору № 6/2015 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, якими підтверджено надання позивачу поворотної фінансової допомоги шляхом сплати платежів (а. с. 54 - 94).

Згідно з частиною 1 статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до ст. 1003, ч. 1 ст. 1004, ч. 1 ст. 1005, ч. 1 ст. 1007 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Таким чином, основним змістом договору доручення є зобов"язання повіреного вчинити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя.

Укладеним договором доручення та виданою позивачем на підставі договору доручення довіреністю передбачені чіткі юридичні дії, які має вчинити повірений, а саме: виконувати грошові зобов"язання, перерахувати єдиний соціальний внесок.

Отже, у даному випадку ДП "Хімік" ПАТ "Азот", перераховуючи соціальний внесок, діяв як повірений від імені позивача, а не як самостійний платник.

Крім того, укладений договір поворотної фінансової допомоги підтверджує, що повірений вчиняв юридичні дії за рахунок довірителя - позивача у даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач виконав свої зобов"язання зі сплати єдиного внеску шляхом вчинення дій від імені позивача повіреним на підставі договору доручення, довіреності та договору про поворотну фінансову допомогу. Слід зазначити, що внаслідок таких дій позивача ніяких негативних наслідків не наступило, а навпаки кошти своєчасно надійшли до відповідача.

За таких підстав, позовні вимоги слід задовольнити, визнати протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 07 грудня 2015 року № Ю-258-11 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16 821 411,33 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" задовольнити. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" березня 2016 р. скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" задовольнити.

Визнати протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 07 грудня 2015 року № Ю-258-11 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16 821 411,33 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "30" червня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" м.Рівне - 17,33017

3- відповідачу/відповідачам: Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників вул. Дегтярівська, 11г,м. Київ,04119

- ,