Ухвала суду № 58675585, 30.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/27404/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Епель О.В. та Карпушової О.В., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника позивача та третьої особи-3 ОСОБА_2, представників третьої особи-1 ОСОБА_3 та третьої особи-2 ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр дозвілля «РА» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дворак Руслана Володимировича, Управління державної реєстрації Головного територіального Управління юстиції у місті Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр дозвілля «РА», Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал грейт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська міська рада про визнання протиправними та скасування рішень, скасування свідоцтва,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року позов задоволено.

ТОВ «Центр дозвілля «РА» в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішень Господарського суду міста Києва від 11.03.2008 №30/128 та Київської міської ради від 01.12.2012 №753/6989 «Про внесення змін до рішення Київради від 31.03.2011 №100/5487 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011 - 2012 роки», 28.02.2013 між Департаментом та ТОВ «Центр дозвілля «РА» укладено договір купівлі-продажу №14/13 нежитлових приміщень площею 706,10 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (літера А).

30.07.2015 представник ТОВ «Центр дозвілля «РА» звернувся до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою №12595932 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення (групи приміщень №6), яке розташоване у місті Києві по вулиці Межигірській, 2-А.

Відповідно до картки прийому заяви №23282735, разом з заявою було додано: копія паспорта від 08.04.1998, копія картки платника податків від 10.08.2011, довіреність від 29.07.2015 №01-07/15, копія та оригінал договору купівлі-продажу від 28.02.2013 №199, копія та оригінал акта приймання-передачі від 27.03.2013, копія та оригінал технічного паспорту від 13.02.2015.

04.08.2015 рішенням державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дворака Руслана Володимировича (далі - Державний реєстратор) № 23404269 проведено державну реєстрацію права власності на групу приміщень №6 (підвал, антресоль літ. А) загальною площею 706,10 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1-А за ТОВ «Центр дозвілля «РА».

26.10.2015 на загальних зборах учасників ТОВ «Центр дозвілля «РА» було прийнято рішення про заснування ТОВ «Капітал грейт» та визначено розмір частки ТОВ «Центр дозвілля «РА» у статутному капіталі ТОВ «Капітал грейт» у розмірі 6 520 400,00 грн як внесок у вигляді нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення загальною площею 706,10 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (літ. «А»), що підтверджується протоколом №26/10/15.

03.12.2015 Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на групу приміщень №6 (підвал, антресоль літ. А) загальною площею 706,10 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1-А, від №26701939 за ТОВ «Капітал грейт».

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення Державного реєстратора від 04.08.2015 №23404269 про державну реєстрацію права власності на групу приміщень №6 (підвал, антресоль літ. А) загальною площею 706,10 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1-А за ТОВ «Центр дозвілля «РА»;

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення Державного реєстратора від 03.12.2015 №26701939 про державну реєстрацію права власності на групу приміщень №6 (підвал, антресоль літ. А) загальною площею 706,10 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1-А за ТОВ «Капітал грейт»;

- скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 03.12.2015, яке видане ТОВ «Капітал грейт» Державним реєстратором.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 закрито провадження в частині позовних вимог про скасування свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 03.12.2015, яке видане ТОВ «Капітал грейт» Державним реєстратором.

Задовольняючи решту позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що що Державний реєстратор при прийнятті рішення від 04.08.2015 №23404269 про державну реєстрацію права власності на спірні приміщення за ТОВ «Центр дозвілля «РА» не встановив відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав, а саме, не перевірив наявність оплати за договором купівлі-продажу.

Суд також зазначив, що приймаючи рішення від 03.12.2015 №26701939 про державну реєстрацію права власності на спірні приміщення за ТОВ «Капітал грейт» відповідач не встановив відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, не перевірив наявність зареєстрованого обтяження (арешту нерухомого майна) щодо спірного майна.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV) одним із етапів державної реєстрації прав та їх обтяжень є встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV, що кореспондується з п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок № 868) передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

- подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

- заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Підставою для реєстрації за ТОВ «Центр дозвілля «РА» приміщень №6 (підвал, антресоль літ. А) загальною площею 706,10 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1-А слугував укладений між позивачем та ТОВ «Центр дозвілля «РА» договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.02.2013 №14/13.

Як зазначено вище, вирішуючи питання можливості державної реєстрації права власності, Державний реєстратор має перевірити факт виконання умов правочину, з яким спірний договір пов'язує можливість проведення державної реєстрації переходу права на нерухоме майно. З огляду на це, відповідач мав перевірити виконання сторонами умов спірного договору, зокрема п.п. 1.3, 2.1, 7.1.

Так, п. 1.3 вказаного договору прямо передбачає, що підставою для реєстрації права власності на об'єкт приватизації є повна сплата його вартості. Ціну договору сторони встановили у п.п. 1.5, 2.1 - 5 779 165,20 грн.

При цьому, строки сплати та відповідальність за несвоєчасну сплату встановлені п.п. 2.1, 7.1, відповідно до яких покупець протягом 30 днів має внести на рахунок продавця відповідні кошти, у противному випадку протягом наступних 30 днів він сплачує неустойку, після чого договір підлягає розірванню.

Отже, на відповідача, в силу 1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV та п. 15 Порядку № 868, покладався обов'язок перевірки сплати ТОВ «Центр дозвілля «РА» на користь Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5 779 165,20 грн у тридцятиденний строк (шістдесятиденний строк - з урахуванням п. 7.1 договору).

Не зважаючи на це, державний реєстратор прийняв оскаржуване рішення за відсутності відповідного підтверджуючого платіжного документа (як це вбачається з картки прийому заяви № 23282735; т. 1 а.с. 102), на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 27 березня 2013 року (т. 1 а.с. 118).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що представники учасників судового процесу не змогли пояснити наявність вказаного акту, який в порушення п. 3.2 договору складений до повної сплати коштів за договором. Інформацію щодо іншого акту прийому передачі, підписаного після повної оплати коштів за спірним договором матеріали справи не містять

Посилання апелянта на те, що станом на момент прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «Центр дозвілля «РА» виконало свій обов'язок зі сплати коштів, апеляційний суд відхиляє, так як ці кошти сплачені поза межами строку, встановленого п.п. 2.1, 7.1 договору, що також підтверджується таким.

Господарським судом Кіровоградської області (рішення від 03.06.2015), Дніпропетровським апеляційним господарським судом (постанова від 27.08.2015), Вищим господарським судом України (постанова від 16.11.2015) по справі № 910/5169/14 зроблено висновок про те, що ТОВ «Центр дозвілля «РА» порушило виконання умов договору від 28.02.2013 №14/13, що, у свою чергу, стало підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 611 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 (розірвання договору та стягнення неустойки).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що неналежне виконання умов договору ТОВ «Центр дозвілля «РА» встановлено рішенням господарського суду, то ця обставина не підлягає доказуванню в рамках даної справи.

Вказаними судовими рішеннями, окрім іншого, було також встановлено, що продавець не прийняв та повністю повернув покупцю сплачені останнім кошти, у зв'язку із затримкою платежу, а тому в апеляційного суду відсутні підстави вважати належним виконання ТОВ «Центр дозвілля «РА» обов'язку щодо сплати коштів за цим договором.

З огляду на викладене, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, що стосуються добросовісного та належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку про помилковість твердження Державного реєстратора щодо підтвердження факту виконання умов спірного правочину, який став підставою для здійснення державної реєстрації приміщень за ТОВ «Центр дозвілля «РА».

Апеляційний суд наголошує на тому, що факт неналежного виконання договору існував і до винесення господарськими судами рішень про розірвання договору, у цих рішеннях суди лише зафіксували обставину порушення умов договору, а тому посилання на те, що відповідачем вчинено оскаржувані дії до набрання законної сили судовим рішенням, колегія суддів відхиляє.

Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора від 04.08.2015 №23404269 є правомірною та скасуванню не підлягає.

Поряд з цим, так як за ТОВ «Центр дозвілля «РА» було протиправно зареєстровано спірні приміщення, то всі подальші дії товариства щодо цих приміщень, у тому числі їх передача як вклад до статутного капіталу іншого підприємства, колегія суддів апеляційного суду вважає нікчемними, оскільки ТОВ «Центр дозвілля «РА» не мало права розпоряджатися цими об'єктами.

Окрім того, з витребуваних апеляційним судом ухвалою від 16.06.2016 документів вбачається, що постановою старшого державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Пузирьовою К.О. від 30.11.2015 ВП 49074932 було накладено арешт та заборонено здійснювати відчуження майна ТОВ «Центр дозвілля «РА», про що до Єдиного реєстру заборон було внесено запис про обтяження № 12278584.

Вказане обтяження було припинено 02.12.2015, однак за день до цього - 01.12.2015 представником ТОВ «Капітал грейт» було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 1 а.с. 133), а у реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис про державну реєстрацію припинення права власності (реєстрація переходу права власності - повне відчуження т. 2 а.с. 51, 52, 57, 58) на спірне майно, тобто у день, коли діяла заборона відчуження цього майна.

Не заслуговують на увагу посилання представника ТОВ «Капітал грейт» на рішення Європейського суду з прав людини від 24.07.2003 по справі «Стретч проти Сполученого Королівства», суть якого полягає у тому, що особа не може бути позбавлена свого майна у результаті порушень, які вчинені виключно з боку публічного органу при укладанні договору. Варто наголосити на тому, що у даному випадку порушення були вчинені не тільки відповідачем при перевірці факту виконання договору, а й ТОВ «Центр дозвілля «РА», яке власне і не виконало цей договір належним чином, однак звернулося до відповідача із заявою про державну реєстрацію права власності, достовірно знаючи про факт неналежного виконання договору та наявність підстав для його розірвання.

Не можна також стверджувати про те, що ТОВ «Капітал грейт» не знало і не могло знати про вказані порушення, так як одним із його засновників, а отже й власників (50% статутного капіталу; т. 1 а.с. 150, 158), є ТОВ «Центр дозвілля «РА». Крім того, спірні приміщення було не продано на користь ТОВ «Капітал грейт», а внесено до його статутного капіталу при створенні, тобто вказана дія, по своїй суті, є одностороннім правочином ТОВ «Центр дозвілля «РА» та не залежить від волі/господарської діяльності ТОВ «Капітал грейт».

З огляду на це, висновок суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора від 03.12.2015 №26701939 є обґрунтованим та підлягає залишенню в силі.

Апеляційний суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що даний спір стосується дій та рішень Державного реєстратора, який у даному випадку діє як суб'єкт владних повноважень, виконуючи владні управлінські функції держави, пов'язані із державною реєстрацією прав, а тому посилання представника ТОВ «Капітал грейт» на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства є необґрунтованим та суперечить сталій практиці Верховного Суду України (зокрема справа № 21-357а14). Не спростовує цього висновку також і наявність факту відкритої справи № 910/4898/16, в межах якої витребуються у комунальну власність спірні приміщення, оскільки суть та предмет дослідження у вказаній справі відрізняється від даної справи та не перешкоджає її розгляду.

Необґрунтованим є посилання представника ТОВ «Капітал грейт» на те, що суд першої інстанції протиправно скасував рішення про державну реєстрацію 100%, так як, на його думку, частка у розмірі 25,7% приміщень є безспірною, та такою, що перейшла ТОВ «Центр дозвілля «РА» за договором оренди.

У зв'язку з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять договору, відмінного від договору купівлі-продажу від 28.02.2013 №14/13, який би встановлював підстави переходу права власності в цілому на частку спірних приміщень у розмірі 25,7% до ТОВ «Центр дозвілля «РА» або ТОВ «Капітал грейт».

Колегія суддів наголошує на тому, що у п. 1.4 договору від 28.02.2013 №14/13 викладено виключно висновок про вартість майна, яка складає 7 781 760 грн (з урахуванням ПДВ). У зв'язку із тим, що на підставі договору оренди ТОВ «Центр дозвілля «РА» вже було сплачено орендних платежів на суму 2 002 594,80 грн, вартість приміщень площею 706,10 м2 (об'єкт приватизації - п. 1.1) було знижено на цю суму до 5 779 165,20 грн, про що зазначено у п. 1.5.

Таким чином, пунктом 1.4 договору від 28.02.2013 №14/13 не визначалося право власності позивача на 25,7% спірних приміщень, а лише описувався порядок визначення ціни об'єкта приватизації в цілому. Сплата ТОВ «Центр дозвілля «РА» 2 002 594,80 грн орендних платежів за відповідним договором оренди, по своїй суті в межах спірного договору було зараховано як знижку, що у свою чергу не може вважатися підставою для переходу права власності на частину спірних приміщень.

Відхиляються також доводи представника ТОВ «Капітал грейт» про протиправність скасування судом першої інстанції оскаржуваних рішень з моменту їх прийняття з огляду на таке.

Зі змісту ст. 162 КАС випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно вправі застосувати такий спосіб захисту порушеного права позивача як скасування рішення чи окремих його положень.

Як зазначив пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 постанови від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Враховуючи, що скасовані рішення відповідача не породжують жодних правових наслідків з моменту їх прийняття, суд першої інстанції доречно додатково зазначив про це у резолютивній частині оскаржуваної постанови.

Таким чином, необґрунтованим є твердження представника ТОВ «Капітал грейт» про те, що скасовані судом першої інстанції рішення є чинними та мають юридичну силу до моменту набрання законної сили постановою суду, оскільки це характерно виключно для нормативно-правових актів та не стосується актів індивідуальної дії, якими є оскаржувані рішення відповідача.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр дозвілля «РА» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя О.В. Епель

Суддя О.В. Карпушова

Повний текст рішення виготовлений 01 липня 2016 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.