Ухвала суду № 58675273, 29.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19650/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 червня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

15.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго", звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 року №0012382201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 133 110,00 грн., у тому числі: 106 488,00 грн. - основний платіж, 26 622,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2015 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову, так як не підтверджено товарність угод.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, в своїй ухвалі суд касаційної інстанції вказав судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджено наявні в матеріалах справи документи та обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та його контрагентом, не розглянуто належним чином докази, що містяться в матеріалах справи. Висновки про нереальність здійснених позивачем господарських операцій, за наслідками яких було сформовано спірні суми податкового кредиту судами попередніх інстанцій було зроблено без фактичного дослідження обставин, що стосуються такого питання, а лише на підставі обставин встановлених у акті податкової перевірки позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 02.12.2014 року №0012382201.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 106 488,00 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 14.11.2014 року №1249/26-54-22-01-34956246.

На підставі акта від 14.11.2014 року №1249/26-54-22-01-34956246 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 року №0012382201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 133 110,00 грн., у тому числі: 106 488,00 грн. - основний платіж, 26 622,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 02.12.2014 року №0012382201, товариство з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» оскаржило його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що надані позивачем документи, що наявні в матеріалах справи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, проведені позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг», та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача. При цьому, первинні документи, податкові та видаткові накладні оформлені належним чином та підтверджують право позивача на формування податкового кредиту. Разом з тим, відповідачем при новому розгляді справи не надано належних доказів на підтвердження безтоварності господарських операцій. У зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішенні протиправні та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Так, з матеріалів справи вбачається, що електромонтажні роботи, до виконання яких на умовах субпідряду позивачем залучалось ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», виконувались на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛФ» (код ЄДРПОУ35033679).

Зокрема, 09.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛФ» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду № КР-ПЕ, згідно якого Субпідрядник зобов'язується на умовах договору та згідно вимог діючого законодавства за завданням Генпідрядника на свій ризик, власними силами, засобами, технікою і обладнанням доставити матеріали до місця виконання робіт, виконати і здати Генпідряднику в установлений договором строк комплекс робіт, передбачений додатком №1 до договору «Розподіл ціни договору по пакетам робіт» (п.1.1); проектна документація на виконання робіт видається Генпідрядником (п. 1.3); роботи повинні бути виконані до 05 грудня 2013 року включно (п. 2.1); вартість робіт за договором складає 4 794 114 (чотири мільйони сімсот дев'яносто чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 85 коп. з ПДВ і є твердою (п.п. 5.1, 5.2 договору).

05.12.2013 року між ТОВ «СТІЛФ» (Генпідрядник) та ТОВ «Пан Енерго» (Субпідрядник) була укладена Додаткова угода №1 до договору субпідряду №КР-ПЕ від 09.08.2013 року, згідно якої сторони дійшли згоди щодо внесення змін до об'єму робіт за договором, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» було доручено виконання додаткового об'єму електромонтажних робіт, передбачених додатком №1 до додаткової угоди, на суму 1 360 800 (один мільйон триста шістдесят тисяч вісімсот) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 226 800 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. (п.1 додаткової угоди); в зв'язку з цим ціна договору №КР-ПЕ від 09.08.2013 року складає 6 154 914 (шість мільйонів сто п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 85 коп. з ПДВ (п. 2 додаткової угоди); роботи повинні бути виконані в строк до 04.07.2014 року (п. З додаткової угоди).

У зв'язку з чим, для належного та вчасного виконання умов вищезазначеного договору, між ТОВ «Пан Енерго» (Підрядник) та ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 20 лютого 2014 року № ПТ/2002/КР, за умовами якого Субпідрядник бере на себе зобов'язання на умовах договору та згідно вимог діючого законодавства та відповідно до завдання та вимог підрядника , у встановлені терміни на свій ризик власними і залученими силами виконати та здати комплекс робіт Повний перелік робіт є в додатку №1 до договору «розподіл ціни договору по пакетам робіт».

Роботи виконуються з матеріалів субпідрядника, проектна документація для виконання робіт надається підрядником, технологія виконання робіт узгоджується з підрядником до початку виконання робіт, субпідрядник підтверджує відведення місць робіт, отримання всієї необхідної інформації та проектної документації для виконання робіт, яка наявна в матеріалах справи..

Строк виконання робіт згідно договору встановлена до 03 липня 2014 року.

Ціна договору складає всього 638927,34 грн. (в т.ч. ПДВ -106487,89 грн.) Згідно наданих документів ТОВ «Пан Енерго» отримало від ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» електромонтажні роботи на об'єкті - торгівельно-розважальний комплекс на перехресті вул. Червоногвардійської та Червоноткацької в Дарницькому районі м. Києва.

На виконання даного Договору складено акти здачі-приймання виконаних робіт з додатками (в яких вказано повний перелік проведених робіт, кількість використаного матеріалу та розрахунок вартості виконаних підрядних робіт і суми оплати за розрахунковий місяць: №№ 1-4 від 01 липня 2014 року, №№ 5-8 від 02 липня 2014 року, №№ 9-11 від 03 липня 2014 року).

ТОВ «Пан Енерго» також надано Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) на загальну суму 638927,34 грн. (в т.ч. ПДВ -106487,89 грн.).

Крім того, позивачем надано рахунки - фактур № СФ-0000001, № СФ-000000, № СФ-0000003, № СФ-0000004 від 01 липня 2014 року, № СФ-0000005, № СФ-0000006, № СФ-0000007, № СФ-0000008 від 02 липня 2014 року, № СФ-0000009, № СФ-0000010, № СФ-0000011 від 03 липня 2014 року на загальну суму 638927,00 грн.

В свою чергу, ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» виписано на адресу позивача податкові накладні від №№ 292-295 від 01 липня 2014 року, №№ 296-299 від 02 липня 2014 року, №№ 300-302 від 03 липня 2014 року на загальну суму 638927,00 грн.

На підставі зазначених документів позивач відображав отримані електромонтажні роботи в бухгалтерському та податковому обліку.

При цьому, відповідачем не заперечується та обставина, що вищезазначені документи оформлені належним чином та відповідають вимогами чинного податкового законодавства України до оформлення перевинних документів.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, акти звірки взаєморозрахунків від 08.07.2014 року та від 04.08.2014 року, підтверджують проведення повного розрахунку за отримані послуги товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» за договором від 20.02.2014 року №ПТ/2002/КР (а.с.12-13 Т.2) про відступлення права вимоги від 08.07.2014 року №0807/14 укладеного між первісним кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг», новим кредитором - приватним підприємством «Люкспостач» та боржником - товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго».

Однак, згідно договору про відступлення права вимоги від 08.07.2014 року №0807/14 первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором субпідряду від 20.02.2014 року №ПТ/2002/КР з боржником, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором (а.с.10-11 Т.2).

Тобто, вказані документи підтверджують , що позивачем в повному обсязі проведено оплату за отримані роботи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, що факт виконання робіт за додатковою угодою №1 від 05.12.2013 року до договору субпідряду № КР- ПЕ від 09.08.2013 року підтверджується: рахунком-фактурою № СФ-0000016 від 04.07.2014 року на суму 1 360 800,00 грн., актом здачі-приймання виконаних робіт №2 від 04.07.2014 року, додатком №1 до акту здачі-приймання виконаних робіт №2 від 04.07.2014 року «Розрахунок вартості виконаних підрядних робіт та сума оплати за розрахунковий місяць» №2 від 04.07.2014 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року, податковою накладною №2 від 04.07.2014 року на суму 1 360 800,00 грн., банківською випискою від 04.07.2014 року на суму 1 360 800,00 грн.

Тобто, позивачем виконано в повному обсязі свої зобов'язання перед Замовником (ТОВ СТІЛФ») по додатковій угоді, для виконання робіт якої і було залучено спірного контрагента ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг».

Крім того, з проведених опереацій вбачається отримання позивачем прибутку .

Тобто, позивачем в повному обсязі підтверджено економічний зміст спірної операції та ділову мету.

Що стосується відсутності дозвільної, проектної та робочої документації, то суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги доводи позивача, що вся проектна, дозвільна та робоча документація на виконання Товариством електромонтажних робіт після їх виконання була повернута Замовнику - ТОВ «СТІЛФ»

Посилання відповідача на ненадання Позивачем товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, довіреностей, які б свідчили про транспортування та відвантаження будівельних матеріалів є необгрунтованим, так як відповідно до умов договору субпідряду №ПТ/2002/КР від 20.02.2014 року роботи виконуються з матеріалів субпідрядника, а отже у Позивача не можуть бути наявними первинні документи щодо придбання та відвантаження матеріалів до місця виконання робіт.

Також стосовно не надання до суду копій перепусток працівників ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» до місця виконання робіт, журналу вступного інструктажу з питань охорони праці, в якому повинні були поставити відмітку працівники ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», то суд першої інстанції вірно вказує, що сама по собі відсутність даних документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Так, посилання відповідача на порушення позивачем Закону України «Про охорону праці» у зв'язку з неподанням до перевірки журналу вступного інструктажу не є свідченнями того, що товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» порушено податкове законодавство, оскільки зазначений Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Отже, журнал вступного інструктажу не є документом пов'язаним з обчисленням і сплатою податків і зборів, а тому його відсутність, в силу приписів пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, не є підставою для визнання відсутності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг» за договором субпідряду від 20.02.2014 №ПТ/2002/КР.

Зазначена правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 та рішеннях Вищого адміністративного суду у справах МК- 60198/09 від 15 березня 2012 року, ЖК-20630/10 від 21 червня 2012року, МК/800/7790/13 від 17 липня 2013 року, де вказано що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведена господарська операція між сторонами відповідає видам господарської діяльності позивача та свідчить про наявність господарської мети у взаємовідносинах між сторонами. Крім того, вбачається економічна доцільність та ділова мета для проведення даної господарської операції.

Так, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Однак, у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

При цьому, як вбачається з акту перевірки, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг» вказано на податкову інформацію Західної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.08.2014 №593/20-3301-07/33776671 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2014 року».

Тобто, висновки про безтоварність, що покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтується виключно на акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг»

Однак, суд першої інстанції вірно вказує, що, зазначені в акті перевірки твердження контролюючим органом жодним чином суду не обґрунтовані і матеріалами справи непідтверджені. Зокрема, відповідачем не надано суду доказів щодо порушення внаслідок господарських взаємовідносин позивача та його контрагентів фіскальних інтересів держави, доказів неможливості виконувати контрагентами позивача взятих на себе за договорами зобов'язань.

Крім того, відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Будь-яких інших мотивувань щодо безтоварності спірних операцій, відповідачем не зазначено ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі. Також, не надано будь-яких доказів безтоварності господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції позивача з його контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, а факт надання послуг за спірним договором, використання позивачем отриманого товару та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право позивача на віднесення понесених витрат до складу податкового кредиту та врахування при формуванні прибутку підтверджується представленими суду первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи, предмет спірних правочинів, беручи до уваги вид діяльності позивача та його контрагентів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з його контрагентами підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище операції використано позивачем у власній господарській діяльності.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що будь яких доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання знятих зобов'язань, в акті перевірки співробітниками ДПС не наведено, і суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Доводи та висновки відповідача викладені у акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами, так як судом першої інстанції встановлено, що факт здійснення господарських операцій позивача із контрагентом підтверджений наданими позивачем під час перевірки первинними документами.

В порушення ст. 71 КАС України відповідачем при повторному розгляді справи після її скасування ВАС України, ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення. Також, відповідачем не виконано вимог ухвали суду апеляційної інстанції щодо надання документів на підтвердження безтоварності спірних господарських операцій. Разом з тим, позивачем надано суду апеляційної інстанції докази реальності та товарності господарських операцій, проведених зі спірними контрагентами.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження, а вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 30 червня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.