Ухвала суду № 58674797, 23.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/6238/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Кицюк В.С.

Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Кабанченко О.А., Кравець В.А.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 березня 2016 року позов ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив суд поновити його на посаді головного інженера Ритуальної служби спеціалізованого підприємства «Київський крематорій», стягнути з відповідачів на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду (а.с.2).

05 січня 2016 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення виявлених в ній недоліків в частині сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди та викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням конкретних вимог щодо кожного з відповідачів у справі (а.с.5).

18 січня 2016 року на виконання вищевказаної ухвали позивач подав позовну заяву, в якій залишив лише вимоги про поновлення його на посаді головного інженера Ритуальної служби спеціалізованого підприємства «Київський крематорій» та стягнення з відповідачів на свою користь заробітної плати за час вимушеного прогулу (а.с.10, 47).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що наказ про його звільнення від 01 грудня 2015 року №288-к є незаконним, тому просив суд поновити його на роботі та стягнути належні йому грошові кошти.

27 січня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд. Судом зазначено про необхідність повідомлення про всі наявні між сторонами рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незвершені провадження, що стосуються предмету позову (а.с.20).

Представник відповідача Ритуальної служби спеціалізованого підприємства «Київський крематорій» повідомив суд про те, що в лютому ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1, яким в задоволенні позову про поновлення на роботі позивачу відмовлено.

Крім того, в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа з аналогічним предметом та підставами позову, між тими самими сторонами, по якій відкрито провадження суддею Кізюн Л.І., а справу призначено до судового розгляду на 16 березня 2016 року (а.с.62).

Позивач та його представник в суді першої інстанції підтвердили вищевикладене, однак наполягали на продовженні розгляду даної справи, пояснюючи це тим, що мають інші підстави недійсності наказу від 01 грудня 2015 року №288-к про звільнення ОСОБА_1

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з положень п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що в Солом'янському районному суді м. Києва в провадженні судді Кізюн Л.І. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Предметом спору відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 20.04.2016 року є визнання неправомірним наказу №288-к від 01.12.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з КП «Київський крематорій», поновлення на посаді головного інженера Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» Виконавчого органу Київради (КМДА) та стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 86 201, 00 грн. як відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.01.2016 року по 20.04.2016 року (а.с.133).

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав перебуває на розгляді іншого суду, а саме під головуванням судді Кізюн Л.І., що свідчить про наявність двох аналогічних проваджень.

Однак, як вбачається з прохальної частини позову у даній справі, предметом даного позову є поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інженера Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» Виконавчого органу Київради (КМДА) та стягнення солідарно з відповідача Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» Виконавчого органу Київради (КМДА) на користь ОСОБА_1 31 650 грн. 50 коп. як відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.12.2015 року по 15.01.2015 року.

Таким чином, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спори мають різний предмет.

Крім того, судом першої інстанції не було досліджено, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на різні підстави позову (а.с.47-49; 131-133).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалупро залишення заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.

Однак, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, не в повній мірі з'ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про те, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.

З підстав вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як постановлена з порушенням процесуального закону з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09 березня 2016 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді