Постанова № 58674190, 21.06.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/543/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особа-підприємця ОСОБА_3 до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про визання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_3) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач або Гадяцька ОДПІ), в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 11.04.2016 № 0000024001, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на незгоду із вищевказаним рішенням, яким до неї застосовано фінансові санкції у сумі 17 000,00 грн. за порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Закон № 481/95-ВР). Вказувала, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийняте на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2016 № 003393, складеного відносно гр. ОСОБА_4, з якою на момент складання вказаного протоколу було розірвано трудові відносини та остання здійснювала підприємницьку діяльність самостійно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що протоколом про адміністративне правопорушення від 02.02.2016 № 003393 зафіксовано факт продажу гр. ОСОБА_4, яка працювала продавцем у позивача неповнолітній особі алкогольного напою, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Пояснював, що порушення працівником ч. 2 ст. 156 КУпАП, є в свою чергу порушенням суб'єктом господарської діяльності ст. 15 Закону № 481/95-ВР), а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій, тому до позивача рішенням Гадяцької ОДПІ 11.04.2016 № 0000024001 правомірно застосовано фінансові санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_2) зареєстрована як фізична особа - підприємець 26.07.2001, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2 568 017 0000 000048 /а.с. 10/.

02.02.2016 інспектором Котелевського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення № 003393 відносно гр. ОСОБА_4, яка працювала продавцем в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" у ФОП ОСОБА_3 (а.с.50-51)

Протоколом зафіксовано вчинення ОСОБА_4 правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП шляхом реалізації неповнолітньому ОСОБА_6 (дата народження 25.04.2000) пива "Туборг" місткістю 0,5 літрів. Пояснення гр. ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_6 долучено до матеріалів протоколу (а.с. 52-53).

У письмових поясненнях від 02.02.2016, відібраних інспектором Котелевського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5, неповнолітній ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначив, що 02.02.2015 близько 15 год. 30 хв. придбав в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться за адресою с. Більськ, Котелевського району пиво "Туборг" місткістю 0,5 л. Пояснював, що на запитання продавця про його вік, вказав 18 років, однак підтверджуючих документів про його вік продавець не запитувала (а.с.53).

За змістом письмових пояснень ОСОБА_4, відібраних під час складання протоколу встановлено, що остання 02.02.2016 працювала продавцем в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", близько 15 год. 30 хв. здійснила продаж пива "Туборг" місткістю 0,5 л., віком покупця поцікавилася, отримала відповідь, що йому виповнилося 18 років, але на підтвердження цього факту паспорта у нього не запитувала.

19.02.2016 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Більської сільської ради, розглянуто адміністративну справу відносно ОСОБА_4, за наслідками розгляду якої винесено постанову про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн. (а.с.55).

ОСОБА_4 визнала свою вину та сплатила вищевказаний штраф.

11.04.2016 Гадяцькою ОДПІ винесено рішення № 0000024001 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_3 у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за порушення вимог ст. 15 Закону № 481/95-ВР (а.с. 47-48).

Позивач не погодилась з вказаним рішення про застосування фінансових санкцій № 0000024001 від 11.04.2016, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Механізм застосування фінансових санкцій визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (надалі - Порядок № 790).

Пунктом 5 Порядку № 790 встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Судом встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення стали матеріали правоохоронного органу, а саме, протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2016 № 003393.

Факт продажу спиртних напоїв неповнолітній особі ОСОБА_4 не потребує доведення в даному провадженні, оскільки даний факт визнається і самою ОСОБА_4, яка була допитана в якості свідка в ході судового розгляду, та власне не заперечуються ні позивачем ні його представником.

За дане порушення ОСОБА_4 притягнута до адміністративної відповідальності.

Суд погоджується із доводами відповідача, що відсутність сумніву у продавця щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності. Особа, що здійснює реалізацію товару в об'єкті торгівлі, повинна дотримуватися діючого в цій сфері законодавства, а суб'єкт господарювання повинен контролювати дотримання його працівниками правил торгівельної діяльності.

Разом з тим, позивачем в обґрунтування даного позову зазначено, що на момент вчинення вищезгаданого правопорушення ОСОБА_4 вже не працювала у неї продавцем, трудова угода з нею розірвана 31.01.2015 за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін), про що зроблено записи в її трудовій книжці. Суду для огляду в судовому засіданні надавався оригінали трудової ОСОБА_4, наказу про звільнення ОСОБА_4 та книги наказів ФОП ОСОБА_3

Більш того, вказувала, що за домовленістю з ОСОБА_4, яка вирішила працювати сама на себе, позивачем 31.01.2016 було розірвано договір оренди будинку (об'єкту нерухомості) із ОСОБА_7 від 01.03.2015 (а.с. 18-19), а саме приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а з 01.02.2016 дане приміщення було орендоване ОСОБА_4 згідно договору оренди будинку (а.с. 20-21).

У зв'язку з чим вважає неправомірним покладення на неї відповідальності за порушення допущене ОСОБА_4, в той час, коли остання вже не перебувала з позивачем у трудових відносинах та здійснювала самостійну підприємницьку діяльність у вищезгаданому приміщенні.

Оцінюючи вищевказані доводи позивача та надані в їх обґрунтування докази суд приходить до таких висновків.

На запит суду з приводу надання інформації про належність приміщення за адресою АДРЕСА_1 виконавчий комітет Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області повідомив, що вказане приміщення належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі - продажу від 22.11.2012 (а.с. 76-80).

Конверт із запитом суду, направлений на адресу ОСОБА_7 щодо підтвердження обставин укладення та розірвання договорів оренди із ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернувся до суду не врученим із поштовою відміткою «за відмовою адресата від одержання».

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що обставини викладені позивачем насправді мали місце. З приводу обставин допущеного нею порушення 02.02.2016 та складеного інспектором Котелевського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 у зв'язку з цим протоколу про адміністративне правопорушення № 003393 показала таке. Пояснила, що насправді між нею та ФОП ОСОБА_3 31.01.2016 було розірвано трудовий договір, за яким вона працювала продавцем, у зв'язку з тим, що позивач вирішила припинити свою підприємницьку діяльність у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 через його нерентабельність. Оскільки перспектив отримання іншої роботи в с. Більськ не мала, то свідок пояснила, що вирішила взяти в оренду це приміщення та спробувати самостійно зайнятися підприємницькою діяльністю.

За показаннями свідка кілька днів здійснювала торгівельну діяльність у цьому магазині без належно оформлених документів, оскільки не була зареєстрована фізичною особою - підприємцем, а на це потрібен час.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_4 зареєстрована фізичною особою - підприємцем 10.02.2016, про в ЄДР внесено запис 2 568 000 0000 001337 (а.с. 36).

Далі свідок ОСОБА_4 показала, що на момент перевірки 02.02.2016 ще не мала власних документів про зареєстровану підприємницьку діяльність, тому під час складання протоколу надала інспектору свої паспорт та ідентифікаційний код, інших документів надано не було (а ні трудового договору, а ні договорів оренди на приміщення, а ні реєстраційних документів на підприємницьку діяльність), однак розгубившись вказала, що в означеному магазині здійснювала підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3, у якої вона працювала продавцем, що і було відображено в протоколі з її слів.

Згідно наявних в матеріалах справи документів, протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2016 є єдиним документом, де зазначено про те, що ОСОБА_4 в цей момент працювала продавцем у ФОП ОСОБА_3 В своїх письмових поясненнях ОСОБА_4 не вказувала, що працювала у ФОП ОСОБА_3 Будь-яких інших документів на підтвердження даного факту до матеріалів про адміністративне правопорушення не додано.

На питання суду чим керувався відповідач під час винесення оскаржуваного рішення, представник останнього зазначив, що їх висновки ґрунтувалися на означеному протоколі та пояснив, що податковий орган отримує від органів поліції сформований пакет документів, а тому не має можливості перевіряти чи збирати інші документи.

Однак, на думку суду протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2016, де зі слів ОСОБА_4 вказано, що остання працювала на цей час продавцем у ФОП ОСОБА_3, не є достатнім доказом вказаної обставини без підтвердження належними документами, які як з'ясувалося в ході судового розгляду не надавалися працівникам поліції.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на контролюючий орган.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження контролюючого органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 11.04.2016 № 0000024001 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39741382) витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 червня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько