Ухвала суду № 58661138, 23.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/6351/15 Головуючий у 1 інстанції: Громов І.Б.

Провадження № 22-ц/778/2433/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Савченко О.В., Кочеткової І.В.

при секретарі: Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі ТОВ «Порше Мобіліті»), треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И Л А:

23.11.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ТОВ «Порше Мобіліті», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 11 квітня 2013 року між ним і ТОВ «Порше Мобіліті» укладено кредитний договір, за яким він отримав 93990,78 грн. на придбання автомобіля та 40227,95 грн. додаткового кредиту строком на 60 місяців зі сплатою 9,90 % (змінна ставка). Для забезпечення виконання цього договору 17 квітня 2013 року між ними було укладено договір застави транспортного засобу, згідно з яким у заставу він передав автомобіль марки Seat, модель Ibiza, з обємом двигуна 1 390 куб. см., 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Умовами кредитного договору визначено певний порядок та умови, за яких у кредитора виникає право достроково вимагати повернення кредиту.

Починаючи з 2014 року на його адресу почали надходити вимоги від ТОВ «Порше Мобіліті», в яких кредитор вимагав сплати платежів по кредиту, які корегувались в залежності від курсу долару США. Починаючи з початку 2015 року він активними діями, шляхом подання позовних заяв, написання листів, актів-розрахунків, виступаючи в судових засіданнях висловлював свою цілковиту незгоду з розміром заборгованості за кредитним договором, що свідчить про відсутність безспірності такої заборгованості. Незважаючи на це, 30 вересня 2015 року за заявою ТОВ «Порше Мобіліті» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинила виконавчий напис, за яким звернуто стягнення на предмет застави для погашення заборгованості перед ТОВ «Порше Мобіліті» у розмірі 43990,28 грн., а 19 жовтня 2015 року Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відкрив виконавче провадження. З урахуванням наведеного та посилаючись на те, що визначена сума заборгованості за кредитним договором, зазначена у виконавчому написі нотаріуса від 30 вересня 2015р., не є безспірною, а дії приватного нотаріуса суперечать закону, просив визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність у зв»язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Всі особи, які приймають участь у справі до судового засідання апеляційного суду 23 червня 2016р. не з»явились.

Від приватного нотаріуса ОСОБА_3 та Хортицького відділу державної виконавчої служби надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Від представника ТОВ «Порше МОБІЛІТІ» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв»язку з відсутністю білетів на поїзди з м. Київа на 22.06.2016р., але відповідно до довіреності представник ОСОБА_4, від якого надійшло клопотання, мешкає в м. Одесі. Крім того, повістку отримано 11.06.2016р., а інформація з сайту «онлайн-бронювання» надана більш пізнішою датою.

ОСОБА_2 не отримав повістку, направлену за вказаною ним адресою, яка повернулась у зв»язку з закінченням терміну зберігання. Але повістку 13.06.2016р. отримав представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_5, якому одночасно відправлено також SMS-повідомлення, яке доставлено 08.06.2016р. Тому вважається згідно з вимогами ч. 5 ст. 76 ЦПК України, що відповідач був повідомлений про судове засідання через представника.

Однак представник ОСОБА_5 в судове засідання апеляційного суду 23 червня 2016р. не з»явився, не надавши заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи у відсутності позивача або про причини неявки.

Зважаючи на вказані обставини, колегія у відповідності до вимог ст.. 305 ЦПК України розглянула справу у відсутності всіх осіб, які приймають участь у справі та належним чином повідомлені про час, місце та дату розгляду справи в апеляційному суді.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що банком приватному нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису був наданий розрахунок простроченої заборгованості, яка визначена у відповідності до умов кредитного договору, з урахуванням курсу іноземної валюти на час виставлення рахунку на оплату чергових платежів, на час звернення банку до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису судового спору щодо розміру заборгованості між сторонами не малось, а сама по собі незгода позичальника з розрахунком не є підставою для того, щоб вважати суму заборгованості спірною.

Колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам норм матеріального права, на підставі яких вирішено спір. А також вважає, що рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, зокрема, є таким, що відповідає ст.ст. 213, 214 ЦПК України щодо його законності і обґрунтованості.

Судом установлено, що 11 квітня 2013 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Порше Мобіліті» укладено кредитний договір, за яким позичальник отримав 93990,78 грн. на придбання автомобіля та 40227,95 грн. додаткового кредиту строком на 60 місяців зі сплатою 9,90 % (змінна ставка). Для забезпечення виконання цього договору 17 квітня 2013 року між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу, згідно з яким позивач у заставу банку передав автомобіль марки Seat, модель Ibiza, з обємом двигуна 1 390 куб. см., 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Умовами кредитного договору визначено певний порядок та умови, за яких у кредитора виникає право достроково вимагати повернення кредиту.

Згідно з п. 283 Інструкції вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року (чинної на час вчинення виконавчого напису), нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

За матеріалами справи вбачається, що 30 вересня 2015 року за заявою ТОВ «Порше Мобіліті» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинила виконавчий напис, за яким звернуто стягнення на предмет застави для погашення заборгованості перед ТОВ «Порше Мобіліті» у розмірі 43990,28 грн., а 19 жовтня 2015 року Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відкрив виконавче провадження.

Згідно з наданими на запит суду документами, які ТОВ «Порше Мобіліті» надало нотаріусу до заяви про вчинення виконавчого напису, заборгованість ОСОБА_2 була розрахована за період березень-травень 2015р. у сумі 22679,59 грн. та нараховані штрафи за цей період на суму 2512,53 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, виставленими ОСОБА_2, які він отримав, але сплатив лише частково борг згідно рахунку-фактури № 00247879 від 06.03.2015р.; зведеними обліковими виписками з рахунку ОСОБА_2, які підтверджують його платежі за кредитним договором. Також була надана вимога № 50008238 від 19.05.2015р., за якою було запропоновано ОСОБА_2 повернути достроково всю суму кредиту у розмірі 185881,90 грн., згідно якої у випадку неповернення кредиту протягом 30 днів з дати одержання вимоги відбудеться примусове стягнення, а також попереджено, що буде нарахований штраф у відповідності до ст. 8 загальних умов кредитування кредитного договору за порушення терміну дострокового повернення кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту ( а.с. 130-144).

З матеріалів справи вбачається, що цю вимогу ОСОБА_2 отримав 17.06.2015р. ( а.с.

135), але всю суму кредиту до 17.07.2015р. не повернув, у зв»язку з чим йому був нарахований штраф 20 % від суми заборгованості, що склало 18798,16 грн. ( а.с. 130).

Отже, позичальник ОСОБА_2 був обізнаний про всі складові заборгованості, зокрема, про нараховані штрафи за невиконання умов договору, які розраховані у відповідності до цих умов, яку ТОВ «Порше Мобіліті» виставив для вчинення виконавчого напису.

За змістом вимог ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вирішення питання про безспірність заборгованості боржника необхідним є встановлення чи існував між сторонами спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором на час вчинення виконавчого напису. Якщо такий спір існував та розглядався у судовому порядку саме на час вчинення оспореного виконавчого напису - указана банком заборгованість не може вважатися безспірною.

Зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду України у справі 6-27цс15 від 04 березня 2015 року і у справі № 6-141цс14 від 11 березня 2015 року, та відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Вказані обставини були ретельно перевірені судом першої інстанції, яким встановлено, що позивач дійсно звертався до суду із позовом до ТОВ «Порше Мобіліті», оспорюючи умови кредитного договору, зокрема, графік погашення кредиту та умови, які передбачають розрахування розміру щомісячних платежів в залежності від курсу долара США.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2015р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 серпня 2015р., в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено повністю.

З огляду на зазначене, вказане рішення суду, яке могло вплинути на розмір заборгованості, набуло чинності з 19 серпня 2015р., а виконавчий напис нотаріуса було вчинено 30 вересня 2015р., тобто на дату його вчинення не існувало будь-яких інших спорів з приводу розміру заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясувавши дійсні обставини справи, давши належну оцінку доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Тому суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.. 308 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволенні, а оскаржуване позивачем рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом

двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Савченко О.В.

ОСОБА_6