Ухвала суду № 58654158, 29.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/767/16 Справа № 200/9994/16-к Слідчий суддя - Сліщенко Ю.Г. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Кондакова Г.В.,

суддів: Мазниці А.А.,

ОСОБА_2,

при секретарі Солодовник О.Д.

за участю прокурора Лавровича А.І.

представників третьої особи ОСОБА_3,

ОСОБА_4

ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами представників ТОВ НВК «Креатив» - ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2016 р. про накладання арешту на майно, -

встановила:

Із наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що співробітниками Дніпропетровської митниці ГУ ДФС у

Дніпропетровській області протягом 2015-2016 р.р. здійснювалося митне оформлення товарів, які надходили в режимі імпорт на адресу підприємства ТОВ «Науково-виробнича компанія «Креатив».

Продукція імпортувалася за непрямими контрактами (з використанням офшорної схеми). При цьому в документи, які надавались до митного оформлення, вносилися неправдиві відомості щодо виробників та їх вартості.

Службові особи Дніпропетровської митниці, відповідальні за дотримання митних процедур та митних формальностей, зловживаючи службовим становищем, не здійснили необхідний комплекс контрольно-перевірочних заходів, що призвело до ненадходження до бюджету необхідних митних платежів у повному обсязі.

Так, в 2015 році підприємством TOB «НВК «Креатив» здійснювався імпорт синтетичних та органічних барвників, які фактично були виготовлені підприємствами, розташованими на території Індії. Однак, в супровідних документах, наданих для митного оформлення товарів, виробником було зазначено компанію «Oldline UniversalLTD» (Великобританія), при цьому, вартість товару при імпорті була значно занижена (по деяким позиціям до 5

разів), тобто у вказані документи було внесено завідомо неправдиві відомості про виробника та вартість товарів.

Зазначені порушення носили системний характер. При митному оформлені, співробітниками митниці взагалі не перевірено інформацію щодо зміни виробника, що призвело до ненадходження до бюджету необхідних митних платежів у повному обсязі.

ОСОБА_6 оформлення вказаних товарів здійснювалося через митний пост «Дніпропетровськ-Ліски» (нині митний пост «Південний» Дніпропетровської митниці ДФС), розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бориса Кротова, буд. 3. Декларантом при митному оформленні товарів виступав засновник ТОВ «НВК «Креатив» Камендо

ОСОБА_6 оформлення товарів здійснював державний інспектор митного поста «Дніпропетровськ-Ліски» Дніпропетровської митниці ОСОБА_7

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК. Відповідні відомості внесені до ЄРДР за №12016040000000105 від 12 лютого 2016 р.

Ухвалою слідчого судді накладено арешт на текстильно-допоможні речовини-барвники, які вилучені під час обшуку складських приміщень ТОВ «НВК «Креатив» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Роз*їзна, буд. 26 «Б».

Суддя, приймаючи таке рішення, прийшов до висновку про необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів, так як органом слідства доведено, що вказані барвники містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються.

Судом враховано, що товариство може використати ці барвники за призначенням або знищити їх, як докази. Прийнято до уваги, що на даній стадії розслідування накладення арешту повинно бути здійснено на весь обсяг барвників, оскільки слідству необхідно проводити відбір проб на дослідження із всієї вилученої партії та призначити експертні дослідження з питань якості та кількості.

Представники заявника, не погодившись з вказаним рішенням в апеляціях просять його скасувати та постановити нове, яким відмовити слідчому в задоволенні клопотання про накладення арешту та забовязати його в порядку ст. 173 КПК повернути представнику ТОВ «НВК «Креатив» барвники та текстильні допоміжні речовини, які вилучені під час обшуку 02 червня 2016 р. у складських приміщеннях підприємства.

В обґрунтування доводів вказують на те, що на день розгляду суддею клопотання сплинули строки передбачені ст. 172 КПК.

Звертають увагу на те, що виявлені барвники та текстильно-допоміжні речовини вилучені в ході обшуку, майже через рік після імпорту підприємству ТОВ «НВК Креатив» хімічної продукції, а вид і специфікація та обсяг такої продукції органом досудового розслідування на сьогоднішній день не встановлений.

Вказують на те, що стороною обвинувачення не проведено слідчих дій щодо встановлення тотожності вилученого майна, яке десять місяців потому було предметом незаконних митних оформлень, що посадовим особам митної служби не предявлено про підозру.

Вважають, що вилучене майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК та не є речовим доказом, оскільки не є предметом розгляду кримінального провадження.

Стверджують, що клопотання слідчого не відповідає вимогам КПК, оскільки належним чином не зазначено обставин, які б підтверджували що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження майном призведе до його знищення, пошкодження, або псування.

Вважають, що слідчий суддя встановивши, що клопотання не містить підстави і мету, передбачені ст. 170 КПК, що є підставою для його повернення, незаконно вийшов за межі клопотання, повернувшись до нарадчої кімнати, відновив розгляд уточнивши у слідчого вимоги та мету арешту, після чого самостійно усунув недоліки допущені стороною обвинувачення.

Заслухав суддю-доповідача, представників заявника, які підтримали свої вимоги про скасування судового рішення, прокурора про його законність і безпідставність скарг, колегія суддів перевірив надані матеріали, обговоривши доводи викладені в апеляціях, вважає, що вони не можуть підлягати задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про арешт майна, суду першої інстанції необхідно керуватись вимогами ст. ст. 167, 170 КПК.

Відповідно до вказаних норм процесуального закону, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, що набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримано за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Як встановлено органом слідства, і як вбачається із наданих матеріалів кримінального провадження, ТОВ «НВК «Креатив» здійснювало імпорт барвників із сфабрикованими в документах даними про підприємство-виробника, що дозволяло при імпорті товару значно знижувати його вартість.

Проведення таких операцій, на думку слідства, проводилось із залученням співпрацівників митниці, які зловживаючи службовим становищем, не проводили протягом 2015-2016 р.р., контрольно-перевірочні заходи, що привело до ненадходження до бюджету митних платежів у повному обсязі.

Крім того, слідством встановлено, що для зберігання імпортованих барвників ТОВ «НВК «Креатив» використовуються складські примішення, розташовані по вул. Роз*їзний, буд. 26 «Б» у м. Дніпропетровську, що вони 2 червня 2016 р. під час обшуку були вилучені і визнані речовими доказами, оскільки не відповідають документам, на підставі яких вказане майно було ввезено на територію України. Як вбачається із пояснень прокурора в засіданні суду апеляційної інстанції, вилучені фарбники необхідні ще і для проведення економічного дослідження для встановлення завданої шкоди державі.

Тобто, надані органом слідства дані приводять колегію суддів до висновку, що фарбники це предмет злочину, що вони поставлялись на територію України з наданням винними особами сфабрикованих документів, які давали можливість безпідставно зменшувати вартість, і таким чином, отримувати неправомірну вигоду.

Посилання представників заявника на те, що органом слідства не пред*явлено про підозру відповідним посадовим особам ТОВ «НВК «Креатив», а також митниці, що вони не являються обвинуваченими чи засудженими, на думку колегіії суддів, не може мати вирішального значення, оскільки сукупність даних, на які посилається орган слідства, прямо вказує на наявність підстав, передбачених ст. 167 КПК для накладення арешту на відповідне майно.

Безпідставиними вважає колегія суддів посилання представників заявника на порушення слідчим суддею строків при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту, що являється підставою для повернення майна власнику.

Такі наслідки мали б місце у двох випадках, які передбачені вимогами ст. 171 ч. 5 та ст. 173 ч. 6 КПК, а саме, коли клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна подано пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, а також, коли ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановив пізніше 72-годин із дня надходження до суду клопотання.

Як вбачається із наданих матеріалів кримінального провадження, журнала судового засідання, обшук на вказаному підприємстві проведено 2 червня 2016 р. В цей же день вилучене майно визнано в якості речового доказу, та складено відповідне клопотання слідчого про накладення на нього арешту.

3 червня 2016 р. дане клопотання надійшло до суду першої інстанції і 7 червня 2016 р. воно повернуто суддею Сліщенко Ю.Г. прокурору в порядку ст. 172 КПК для усунення недоліків впродовж 72- годин.

10 червня 2016 р. клопотання слідчого з усуненими недоліками надійшло до суду в провадження судді Литвиненко І.Ю., який в цей же день повернув його слідчому для вирішення його в межах справи, яке знаходиться в провадженні судді Сліщенко Ю.Г.

14 червня 2016 р. воно надійшло до суду і 17 червня 2016 р. по ньому прийнято рішення.

Сукупність даних про рух розгляду клопотання слідчого і прийняття рішення слідчим суддею, приводить колегію суддів до переконливого висновку про те, що останнім було дотримано вимоги ст. 171 ч. 5 та ст. 173 ч. 6 КПК, порушення, яких давали б підстави для повернення вилученого майна його власнику.

Колегія звертає увагу на те, що доводи представників заявника частково обгрунтовані, оскільки суддею Сліщенко Ю.Г. було порушено процесуальний строк, передбачений ст. 172 КПК про розгляд клопотання не пізніше 2-днів з дня його надходження до суду. Але таке порушення, відповідно до вказаної норми, не тягне за собою повернення вилученого майна власнику.

Безпідставними вважає колегія суддів посилання представників заявника на порушення судею меж, в яких може бути прийняте рішення відповідно до посилань слідчого на такі вимоги у своєму клопотанні.

Дійсно, орган слідства, звертаючись до суду з клопотанням, просив накласти арешт на вилучене майно з метою запобігання його використання, тобто знищення, як речового доказу. Суддя, розглянув його, постановив накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Звертається увага, що заборона на відчуження, розпорядження та користування майном є різновидом арешту майна, як виду заходів кримінального провадження. Воно передбачено вимогами ст. 170 ч. 7 КПК і застосовується при наявності обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна. Саме з цією метою і було прийняте рішення суддею про накладення арешту. Тому вважати, що останнім було порушено вимоги процесуального заклону, які б потягли за собою скасування судового рішення, колегія не вбачає.

Таким чином, сукупність даних, на які послався суд першої інстанції при накладенні арешту на майно приводить колегію суддів до висновку про їх законність і обгрунтованість. Підстав для скасування такого рішення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляції представників ТОВ «НВК «Креатив» - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2016 р., якою накладено арешт на майно вилучене 02 червня 2016 р. під час обшуку у складських приміщеннях підприємства ТОВ «НВК «Креатив» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Розїзна, буд. 26 «Б» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8