Постанова № 586500, 18.04.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2007 р.

№ 6/245(14/137-06)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г., –головуючого

Катеринчук Л.Й.,

Хандурін М.І.

розглянувши касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»

на рішення

та постанову

господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2006

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2006

у справі

господарського суду

№ 6/245(14/137)-06

Дніпропетровської області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів»

до

Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»

про

стягнення 41429,38 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача

не з’явились

від відповідача

Десна Л.О. (дов. №44 від 06.06.2006)

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось відкрите акціонерне товариство Запорізький комбінат будматеріалів”, м. Запоріжжя з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського”, м.Дніпродзержинськ, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору-1: Товариства з обмеженою відповідальністю” Компанія Украгромет ЛТД”, м. Дніпропетровськ, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору-2: Державного підприємство “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ про стягнення 41 429 грн. 38 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач просить повернути вапно комове, яке відповідач отримав без достатніх правових підстав. 16.06.2006 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути вартість продукції у разі її відсутності (а.с. 97).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2006 р.(суддя-доповідач Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 41 429 грн. 38 коп. –боргу, 414 30 коп. –держмита, 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання по оплаті продукції, отриманої згідно залізничних накладних за прийнятим до виконання договором, з посиланням на статті 525, 526, 692 Цивільного кодексу України.

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.06.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” - задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.06 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції:

“Позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, 51925, Дніпропетровська область,

м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б (р/р 26006303170001, № 26004305170001 у філії “Відділення Промінвестбанку в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області”, МФО 305501, код ЄДРПОУ 05393043) на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод будматеріалів”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69, (р/р 26002301220394 у Лівобережному відділенні “Промінвестбанк” м. Запоріжжя, МФО 313786, код ЄДРПОУ 00290771) 41 429 (сорок одна тисяча чотириста двадцять дев’ять) гривень 38 коп. вартості 206, 7 тон вапна комового; 414 (чотириста чотирнадцять) гривень 30 коп. держмита; 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

Постанова була мотивована приписами статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України та визначала спірну поставку вапна як безпідставно набуте майно.

Не погоджуючись з винесеною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив, скасувати зазначені рішення та постанову, у задоволенні позову відмовити, аргументуючи порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 4-7, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до положень частини 1 статті 1212 та частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2003 з метою встановлення договірних відносин позивач направив відповідачу підписаний з боку позивача та скріплений печаткою позивача, проект договору за №01/361 на поставку відповідачу вапна на протязі 2004 року разом зі специфікацією №1 до нього. В січні 2004 року, з метою виконання умов вищеназваного договору, у трьох залізничних вагонах №№ 65884223, 60674652, 63534101 відповідно до залізничних накладних №№ 46429183, 46427996, 464227997 позивач поставив, а відповідач - отримав 206,70 тон вапна загальною вартістю 41 429 грн. 38 коп. Відповідно до копій квитанцій про приймання вантажу (т.1 а.с. 10-12) №№ 46427996, 46427997, 46429183, відправником продукції значиться ВАТ “Запорізький завод будматеріалів”, а одержувачем –ВАТ “Дніпропетровський меткомбінат” і відповідач не оспорює.

Судами встановлено, що позивач 14.01.2004 звернувся до відповідача з листом за № 01/15 про оплату отриманого вапна, як невідфактурованої продукції та просив прийняти її відповідно до умов заново підписаного договору. Зазначений лист відповідач отримав 14.01.2004 за вх. №101, та залишив без відповіді і задоволення (том 1, а.с. 18). 12.12.2005 позивач знову звернувся до відповідача з претензією-вимогою про оплату отриманого відповідачем оспорюваного вапна, а відповідач залишив лист позивача №01/15 від 14.01.2004 та претензію без задоволення.

Відповідно до статті 47 Статуту Залізниць України у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов’язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання та повідомити відправника про прийняття вантажу на відповідальне зберігання.

Судами встановлено, що відповідач прийняв вантаж, не повідомивши відправника про прийняття на відповідальне зберігання та необхідність розпорядитися ним.

Апеляційний суд, дійшов висновку про те, що посилання відповідача на те, що спірна продукція отримана за договором № 22-0888-02 від 22.03.2002 р. (т.1 а.с. 35), укладеним між відповідачем та ТОВ “Компанія “Украгромет ЛТД” не доведено доказами по справі, так як копії залізничних накладних (т.1 а.с. 41, 43, 45) не містять посилання на вказаний договір. Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що в період постачання спірної продукції 6-12 січня 2004 ТОВ “Компанія “Украгромет” не мала договірних відносин з ВАТ “Запорізький завод будматеріалів”, так як договір на 2004 підписано вказаними підприємствами 11.02.2004 (т.1 а.с. 77), що виключало можливість постачання позивачем вапна, яке було б власністю ТОВ “Компанії “Украгромет ЛТД”.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, про обґрунтованість стягнення з відповідача вартості прийнятої ним продукції та вважає доводи скаржника такими, що не спростовують висновків апеляційного суду про підставність задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та не вбачає підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 залишити без змін.

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

М. Хандурін