Ухвала суду № 58639067, 01.07.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/8530/16-к Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія ст.309 КПК Доповідач Жизнєвський Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.

суддів: Бережної С.В., Слісарчука Я.А.

при секретарі Велидчук І.М.

за участі:

прокурора Старунського Ю.С.

захисника-адвоката ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 17 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 17 червня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП України в Житомирській області, про обрання підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, кримінальному провадженні №12016060020004071 від 16.06.2016р. запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Суд мотивував своє рішення тим, що прокурором не доведено, застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням прокурор Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Вважає зазначену ухвалу незаконною і необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя не взяв до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема те, що останній вину не визнав, не має місця роботи та навчання, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого злочину.

Вважає, що ОСОБА_2, замість намагань знайти роботу та влаштувати своє життя законним чином, обрав більш легкий та швидкий засіб збагачення, а саме - таємне викрадення чужого майна, що належить його сусіду ОСОБА_4, поєднане з проникненням у житло, спричинивши тим самим останньому матеріальної шкоди на загальну суму 10476,40 грн., що свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_2

Зазначає, що ОСОБА_2 має стійку прогресуючу схильність до вчинення умисних злочинів, тому більш мякий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить належного виконання останнім своїх процесуальних обовязків та не убезпечить від вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вказує, що підозрюваний у судовому засіданні зазначив, що він неофіційно працює на пилорамі, водночас, на запитання прокурора назвати посаду, на якій він працює, місцезнаходження підприємства та свої трудові обовязки підозрюваний ОСОБА_2 вказати не зміг. Викладене свідчить про надання підозрюваним неправдивих відомостей щодо свого працевлаштування. У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, що свідчать про працевлаштування ОСОБА_2, тому посилання слідчого судді на те, що підозрюваний працевлаштований, є безпідставним.

Зухвалий характер вчинення ОСОБА_2 злочину, а саме вчинення ним крадіжки з проникненням до житла свого сусіда, свідчить про наявність ризику впливу підозрюваного на потерпілого та свідків, оскільки ОСОБА_2 перебуває під домашнім арештом та його квартира знаходиться навпроти квартири, в якій мешкає потерпілий, тому перебуваючи під домашнім арештом, підозрюваний може вчинити дії, направлені на залякування останнього.

Вважає, що слідчим суддею не взято до уваги те, що при підозрюваному було вилучено лише незначну частину викраденого майна, а саме сабвуфер та колонки торгівельної марки «Sven», місцезнаходження іншої частини музичного центру, так само як і іншого викраденого майна, не встановлено. Тому існує обґрунтований ризик, визначений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, тобто підозрюваний може сховати, знищити або спотворити викрадене ним майно.

На думку автора апеляційної скарги, незважаючи на встановлені обставини, в ході обрання запобіжного заходу підозрюваному, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, наявність достатніх підстав існування ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя необгрунтовано застосував більш мякий запобіжний захід, передбачений ст.181 КПК України.

Вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам того, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на свободі, буде переховуватися від органів досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має законного джерела доходів для існування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, знищить, сховає або спотворить викрадене ним майно.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_1, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом дослідження суду першої інстанції при розгляді вказаного клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу були ті обставини, з якими закон повязує можливість обрання запобіжного заходу (ст.177, 178, 181, 183, 194 КПК України).

Згідно ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Фактичною підставою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого правопорушення, що підтверджується протоколом огляду місця події від 16.06.2016, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4, протоколами допитів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколом огляду речей від 17.06.2016, довідкою Житомирського НДЕКЦ № 4116 від 17.06.2016, згідно якої встановлена тотожність сліду руки, який було вилучено 16.06.2016 р. під час огляду місця події, проведеного у квартирі потерпілого ОСОБА_4, з відбитком руки на дактилоскопічній картці, яка заведена на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими матеріалами провадження.

Суд першої інстанції не достатньо обґрунтував у своїй ухвалі відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та не врахував наявність ризику того, що підозрюваний може сховати, знищити або спотворити викрадене ним майно, чинити дії, направлені на залякування потерпілого, оскільки проживає з останнім по сусідству та може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В ході апеляційної розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення умисного тяжкого злочину, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин. Також встановлено, що ОСОБА_2 не працює та не може забезпечити свої матеріальні потреби. Вказані обставини свідчать про те, що будучи неізольованим від суспільства він буде вчиняти нові злочини.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи, не можуть в повній мірі запобігти вчиненню нових правопорушень, запобігти настанню негативним ризикам, у звязку з чим є необхідність в обранні виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді не може вважатися обґрунтованою і підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання слідчого.

На підставі наведеного, керуючись статтями 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 17 червня 2016 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП України в Житомирській області та обрати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 10 серпня 2016 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави в межах 50 мінімальних заробітних плат, що становить 68900 (шістдесят вісім тисяч девятсот) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Апеляційного суду Житомирської області №37310015000907, МФО 820172, код ЄДРПОУ суду 02891440, банк ДКСУ в місті Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП України в Житомирській області із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме, з м. Житомира, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому СВ Житомирського ВП ГУНП України в Житомирській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді: