Ухвала суду № 58633818, 29.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

"29" червня 2016 р. м. Київ К/800/49395/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и в:

У травні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з вказаним позовом, у якому просили:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в ухилянні від винесення на розгляд сесії питання про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та має кадастровий код: НОМЕР_1, і є ділянкою, що відноситься до земель не наданих у власність чи користування, а також щодо ненадання відповіді ОСОБА_4 на її клопотання від 08.05.2014 та від 25.07.2014;

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в ухилянні від винесення на розгляд сесії питання про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та має кадастровий код: НОМЕР_1, та має кадастровий код: НОМЕР_1, і є ділянкою, що відноситься до земель не наданих у власність чи користування, а також ненадання відповіді ОСОБА_5 на його клопотання від 08.12.2014;

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в ухилянні від винесення на розгляд сесії питання про надання дозволу ОСОБА_7 на виготовлення проекту земле відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та має кадастровий код: НОМЕР_1 і є ділянкою, що відноситься до земель не наданих у власність чи користування, а також ненаданні відповіді ОСОБА_7 на її клопотання від 08.12.2014;

зобов'язати відповідача винести на розгляд сесії питання про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 0,1 га, відповідно до встановленої законом норми для будівництва та обслуговування будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що має кадастровий код: НОМЕР_1 і є ділянкою, що відноситься до земель не наданих у власність чи користування;

зобов'язати відповідача винести на розгляд сесії питання про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 0,1 га, відповідно до встановленої законом норми для будівництва та обслуговування будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що має кадастровий код: НОМЕР_1 і є ділянкою, що відноситься до земель не наданих у власність чи користування;

зобов'язати відповідача винести на розгляд сесії питання про надання дозволу ОСОБА_7 на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 0,1 га, відповідно до встановленої законом норми для будівництва та обслуговування будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що має кадастровий код: НОМЕР_1 і є ділянкою, що відноситься до земель не наданих у власність чи користування.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає в ухилянні від винесення на розгляд сесії питання про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту земле відводу земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та має кадастровий код: НОМЕР_1 і є ділянкою, що відноситься до земель не наданих у власність чи користування та ненаданні відповіді ОСОБА_4 на її клопотання від 08.05.2014, і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Київська міська рада, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

При касаційному перегляді судових рішень у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Встановлено, що предмет спору у справі пов'язаний із набуттям права власності на земельні ділянки.

За таких обставин спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2014 року (справа № 21-544а14).

Згідно з пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За змістом частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до частини 1 статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись статтями 157, 211, 220-1, 228, 230, 231 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Київської міської ради - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року - скасувати.

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Роз'яснити позивачам право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: