Ухвала суду № 58633738, 23.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 червня 2016 року м. Київ К/800/16973/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 р.

у справі № 813/3758/15 (876/10980/15)

за позовом дочірнього підприємства «Амбієнте Ферніче Україна»

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування наказу, –

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство«Амбієнте Ферніче Україна» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 30.06.2015 р. №404 про проведення планової виїзної документальної перевірки позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 р., позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що при винесенні оскаржуваного наказу, відповідачем не враховано те, що виїзна планова документальна перевірка дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства була фактично проведена, у зв’язку з чим перевірка дотримання митного законодавства необхідно було здійснювати в рамках комплексної планової документальної виїзної перевірки.

Головне управління ДФС у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова