Ухвала суду № 58631419, 21.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

21 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6672/15

Категорія: 12.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Генеральної прокуратури України, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23.11.2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Генеральної прокуратури України, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 12.11.2015 року щодо затвердження за результатами проведених співбесід рейтингового списку кандидатів на зайняття посад в Одеській місцевій прокуратурі №2 Одеської області (п. 1.1) та про затвердження списку кандидатів для подання Генеральному прокурору України рекомендацій про призначення керівником Одеської місцевої прокуратури №2 Одеської області (п. 2.1).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року було частково задоволено клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову. Зупинено дію п.2.2 рішення Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників від 12.11.2015 року щодо підготовки та направлення в найкоротший строк рекомендацій на осіб, указаних у п.2.1 цього рішення, спрямування їх відповідному керівнику, уповноваженому приймати рішення про призначення на посаду. В задоволенні решти клопотання відмовлено.Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2015 року поданий позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Генеральна прокуратура України подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

16.05.2016 року ОСОБА_2 подав до Одеського апеляційного адміністративного суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року.

03.06.2016 року ОСОБА_2 знов подав до Одеського апеляційного адміністративного суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року.

В поданому клопотанні заявник посилався на те, що як на момент застосування заходів забезпечення позову, так і в даний час, матеріали справи не містять переконливих відомостей про наявність ознак, які вказували б на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Судом не вказано, які саме ознаки свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення. Таким чином, заходи забезпечення позову, на думку заявника, повинні бути скасовані.

Крім того, заявник посилався на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України» від 12 травня 2016 року були внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру», а саме Розділ XIII «Перехідні положення» доповнено п. 5-2 наступного змісту: «Тимчасово, до 15 квітня 2017 року, призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором України. При ньому призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 2 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється на строк повноважень Генерального прокурора України», в абзаці 3 п.1 Розділу XII «Прикінцеві положення» цифру « 2016» замінено на « 2017» і тепер абзац 3 п.1 має наступний зміст: «Цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім статей 21, 28- 38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2017 року. При цьому, ст.ст. 28-30 вказаного Закону регулюють порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора місцевої прокуратури та порядок подання кандидатом на посаду прокурора документів до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а ст.ст. 65-79 встановлюють загальні засади прокурорського самоврядування, статус, склад та повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Отже, заявник посилається на те, що положення Наказу Генеральної прокуратури України від 20.07.2015р. № 98 «Про Порядок проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників», на підставі якого було прийнято рішення Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників від 12.11.2015р., і який прийнято до прийняття та набрання чинності вищевказаним законом, не мають юридичної сили. Рекомендації Ради прокурорів України для призначення прокурора на адміністративну посаду на сьогоднішній день не потрібні, а рішення конкурсної комісії не має будь-якого впливу при прийнятті рішення Генеральним прокурором.

З огляду на зазначене ОСОБА_2 вважає, що заходи забезпечення позову мають бути скасовані.

Дослідивши подане ОСОБА_2 клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 118 КАС України відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

В свою чергу, інститут забезпечення позову передбачає вжиття судом необхідних заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Метою запровадження цього інституту в адміністративному судочинстві є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

З огляду на викладене, та враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача, скасування заходів забезпечення позову повинно здійснюватись у виняткових випадках, а саме, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

ОСОБА_2 вдруге подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, однак, в даному випадку, у поданому клопотанні, як і у попередньому, не зазначено жодних обґрунтованих підстав для скасування заходів забезпечення позову: не зазначено обставин, з настанням яких відпала потреба у застосуванні заходів забезпечення позову, не вказано на зміну обставин, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Як на підставу для скасування заходів забезпечення позову заявник посилався на внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», згідно яких, на його думку, рішення конкурсної комісії втратило будь-який вплив при прийнятті рішення Генеральним прокурором.

Так, згідно ч. 4 ст. 39 Закону призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором України за рекомендацією Ради прокурорів України. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 4 та 5 частини першої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором України. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 6 та 11 частини першої цієї статті, здійснюється строком на п'ять років.

При цьому, відповідно до п. 5-1 Розділу XIII Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону (а саме, статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону) призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України», на який посилається заявник, змінено дату, з якої набирають чинності положення розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України «Про прокуратуру», та продовжено її до 15 квітня 2017 року.

Таким чином, до 15.04.2017 року призначення прокурорів на адміністративні посади здійснюється у порядку зазначеному вище, а саме - Генеральним прокурором України за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу.

При цьому, відповідно до п.п. 4 п. 51 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону: прокурори призначаються на посади та звільняються з посад, у тому числі адміністративних, без рекомендації Ради прокурорів України чи подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів уповноваженими приймати такі рішення особами.

З огляду на викладене, посилання заявника, як на підставу для скасування заходів забезпечення позову, на внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що жодної обставини з моменту прийняття судом першої інстанції ухвали про вжиття заходів забезпечення позову не змінилось, потреба у вжитті входів забезпечення позову не відпала.

Знову ж таки, у поданому клопотанні про скасування заходів забезпечення позову заявник посилався на те, що як на момент застосування заходів забезпечення позову, так і в даний час матеріали справи не містять переконливих доказів наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, чим, фактично, висловлює незгоду з постановленою Одеським окружним адміністративним судом ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову та вказує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції, з яких він виходив, постановляючи вказану ухвалу.

Однак, у разі незгоди з рішенням суду першої інстанції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити їх в апеляційному порядку у випадках, встановлених цим Кодексом.

Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року про вжиття заходів забезпечення позову в установленому порядку набрала законної сили та є обов'язковою для виконання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову не може бути незгода особи із мотивацією судового рішення.

З огляду на все вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року, а тому подане ОСОБА_2 клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Генеральної прокуратури України, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв