Ухвала суду № 58628918, 01.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 р.Справа № 2-а-3561/08/1570

Категорія:8.2.2Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді ОСОБА_3розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційного підприємства „ІЛОНА -ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області

про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні

В С Т А Н О В И В:

Виробничо-комерційне підприємство „Ілона ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі ВКП „Ілона ЛТД" ТОВ) звернулось до суду з позовом до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, та після уточнення позовних вимог просило скасувати податкові повідомлення-рішення Комінтернівської ОДШ Одеської області від 10.12.2007 року (у дійсності від 26.11.2007 року) №0001122310/2,№0000712310/2, №0000652310/2,№ 0000692310/2, №0000652310/2(у дійсності №0000672310/2 ), та зобов'язати відповідача повернути оригінали вантажно-митних декларацій

№500010000/6/005516 від 19.12.06р., №500010000/6/005517 від 19.12.06р.,

№500010000/6/005461 від 15.12.06р., №500010000/6/005327 від 07.12.06р.,

№500010000/6/005328 від 07.12.06р., №500010000/6/005201 від 01.12.06р.,

№500010000/7/000243 від 18.01.07р., №500010000/7/000207 від 16.01.07р.,

№500010000/7/000208 від 16.01.07р., №500010000/7/000513 від 02.02.07р.,

№500010000/7/000579 від 06.02.07р., №500010000/7/000577 від 06.02.07р.,

№500010000/7/000578 від 06.02.07р., №500010000/7/000643 від 08.02.07р.,

№500010000/7/000706 від 13.02.07р., №500010000/7/000763 від 16.02.07р.,

№500010000/7/000764 від 16.02.07р. №500010000/7/001174 від 12.03.07р.,

№500010000/7/001747 від 03.04.07р., №500010000/7/001752 від 03.04.07р.,

№500010000/7/001751 від 03.04.07р., №500010000/7/001753 від 03.04.07р.,

.№500010000/7/002134 від 20.04.07р., №500010000/7/002131 від 20.04.07р.,

№500010000/7/002132 від 20.04.07р., №500010000/7/002234 від 27.04.07р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду віл 18.06.2009 року замінено Комінтернівську об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області на правонаступником Державною податковою інспекцією у м.Южному Одеської області

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року позов Виробничо-комерційного підприємства „ІЛОНА -ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволено частково у частині зобов'язання відповідача повернути вантажно-митні декларації, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м.Южному Одеської області подало апеляційну скаргу, в якому вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати та постановити нове рішення , яким у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не зявилися .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції встановлено, що ВКП „Ілона ЛТД" ТОВ є платником ПДВ та надало до ДПІ у м.Южному Одеської області оригінали вантажно-митних декларацій

№500010000/6/005516 від 19.12.06р., №500010000/6/005517 від 19.12.06р.,

№500010000/6/005461 від 15.12.06р., №500010000/6/005327 від 07.12.06р.,

№500010000/6/005328 від 07.12.06р., №500010000/6/005201 від 01.12.06р.,

№500010000/7/000243 від 18.01.07р., №500010000/7/000207 від 16.01.07р.,

№500010000/7/000208 від 16.01.07р., №500010000/7/000513 від 02.02.07р.,

№500010000/7/000579 від 06.02.07р., №500010000/7/000577 від 06.02.07р.,

№500010000/7/000578 від 06.02.07р., №500010000/7/000643 від 08.02.07р.,

№500010000/7/000706 від 13.02.07р., №500010000/7/000763 від 16.02.07р.,

№500010000/7/000764 від 16.02.07р. №500010000/7/001174 від 12.03.07р.,

№500010000/7/001747 від 03.04.07р., №500010000/7/001752 від 03.04.07р.,

№500010000/7/001751 від 03.04.07р., №500010000/7/001753 від 03.04.07р.,

№500010000/7/002134 від 20.04.07р., №500010000/7/002131 від 20.04.07р.,

№500010000/7/002132 від 20.04.07р., №500010000/7/002234 від 27.04.07р.

що на підставі направлень від 30.10.2007 року № 1016/ без наявності на них напису про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України відповідальної посадової особи митниці і не засвідчені гербовою печаткою митного органу, яки на момент розгляду справи знаходилися у ДПІ, та що оскаржені податкові повідомлення рішення були прийняті з приводу того, що експортні операції за вказаними ВМД, які були відображені позивачем в податкових деклараціях з ПДВ за період грудень 2006р.-січень, лютий, квітень 2007 року не містили відмітки митного органу та тому за вказаними операціями було донараховано ПДВ за ставкою 20 відсотків, що призвело до зменшення суми бюджетного відшкодування, та відповідного нарахування позивачу зобов'язання з ПДВ та штрафної санкції за оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями. Вищевказані факти були визнані сторонами..

На підставі направлення №115 від 27.06.2007 року ДПІ у м.Южному з 02.07.2007р. по 27.07.2007 року була проведена позапланова виїзна перевірка ВКП „ІЛОНА ЛТД" ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за: лютий 2007 року за наслідками якої був складений акт №659/50/23-1008/20945116/01 від 03.08.2007 року, за квітень 2007 року за наслідками якої був складений акт №660/51/23-1008/20945116/01 від 03.08.2007 року, за січень 2007 року за наслідками якої був складений акт №658/49/23-1008/20945116/01 від 03.08.2007 року, за грудень 2006 року за наслідками якої був складений акт №657/48/23-1008/20945116/01 від 03.08.2007 року.

Перевіркою було встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування: за лютий місяць 2007 року на суму 54317грн. , за квітень 2007 року на суму 67774,2грн., за січень 2007 року на суму 67178,95грн., за грудень 2006 року на суму 42791,80грн.

За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення рішення від 17.08.2007р. №№ 0000652310/0, 0000672301/0, 0000692310/0, 0000712301/0, 00001122310/0, з якими позивач не погодився та оскаржив, та за наслідками оскарження були прийняті 26.11.2007 року податкові повідомлення-рішення за якими призначено суму податкового зобов'язання з ПДВ за №№0001122310/2 -41940,25грн. за основним платежем та 16776,1 грн. за штрафними санкціями; 0000652310/2 за яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 42486грн.; 0000672301/2 за яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 40806 грн.; 0000692310/2 за яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 21458 грн.; 0000712310/2 за яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 19227грн. в зв'язку з порушенням абз.12 пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість"

Підставою для прийняття вказаних повідомлень рішень було те, що в деклараціях за грудень 2006 року, січень, лютий, квітень 2007 року з податку на додану вартість позивач зазначив ПДВ за нульовою ставкою за товар експорт якого засвідчений не належно оформленими митними вантажними деклараціями.

Відповідно п.6.1. та 6.2 ст.6 "Закону України „Про податок на додану вартість" від 1997.04.03 об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, з винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій. , співробітниками ДШ у

застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0 відсотків до бази оподаткування:

Згідно п.п.6.2.1 вказаного закону податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України „Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" № 243 від 01.03.2002р.( в редакції діючої на момент виникнення правовідносин), для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

Згідно із п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) До бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що позивач на час перевірки не надав відповідачу належним чином засвідчені ВМД

Згідно п.п.5.2.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , відповідач не порушив терміну надання відповіді визначеному п.п.5.2.2 Закону України №2181 ,так як відповідь на повторну скаргу від 05.11.2007 року ї була надана 26.11.2007 року з урахуванням того, що 24 та 25 листопада 2007 року були вихідними днями, та що після отримання від позивача оригінали ВМД відповідач не повернув їх позивачу та вони залишалися у нього на момент розгляду справи судом 1-ої інстанціїї.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ї інстанції ,щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень -рішень та неправомірності утримання вантажних митних декларацій та відмови в їх поверненні після закінчення перевірки.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для зміни чи скасування постанови суду.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, або з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя пис/

Судді: