Постанова № 58628079, 23.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18976/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі представника позивача: Жукова Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.16р. у справі №826/18976/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодонресурс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття рішення №16140/6/35-55-10-01-04-25 від 31.07.15р. про повернення без розгляду скарги ТОВ «Екодонресурс» від 08.06.15р. на рішення ГУ ДФС в м. Києві №8294/10/26-15-10-06 від 22.05.2015р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.16р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що податковим органом обґрунтовано залишено скаргу позивача без розгляду з підстав пропуску ним встановленого ст. 56 Податкового кодексу України строку подання такої скарги; таке рішення не породжує для позивача жодних правових наслідків.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 19.02.15р. №4/26-55-15-01/37967423.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.15р.:

№0000081501, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за грудень 2014 року на суму 472 891 грн.;

№0000091301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за грудень 2014 року на суму 1 217 601 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 304400,25 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив ці рішення в адміністративному порядку, подавши скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішенням від 22.05.15р. №8294/10/26-15-10-06 «Про результати розгляду первинної скарги» податкові повідомлення - рішення від 12.03.15р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 22.05.15р. №8294/10/26-15-10-06, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою, яка отримана відповідачем 08.06.15р. за вх. №15462/6.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.06.15р. №13555/6/99-99-10-01-04-25 «Про продовження строку розгляду скарги» на підставі п. 56.9 статті 56 ПК України продовжено строк розгляду скарги до 06.08.2015р. включно.

Одночасно повідомлено позивача, що перевірка матеріалів його скарги відбудеться 23.07.2015р. о 15 годині 30 хвилин за адресою: Львівська площа, 6, кімната 126.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.07.15р. №16140/6/35-55-10-01-04-25 «Про залишення скарги без розгляду» скаргу ТОВ «Екодонресурс» від 08.06.15р. залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строків, визначених статтею 56 ПК України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що скарга подана позивачем у межах встановленого ст. 56 Податкового кодексу України строку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України будь-яке рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Порядок, умови, строки та наслідки оскарження рішень контролюючих органів визначені статтею 56 цього Кодексу.

Так, пунктами 56.1 - 56.3, 56.6, 56.10, 56.18, 56.19 цієї норми передбачено, зокрема, наступне.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів, а на рішення останніх - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи, відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.

Таким чином, будь-яке рішення державної податкової інспекції може бути оскаржене в адміністративному порядку, який вважається досудовим порядком вирішення спору, до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів, а рішення цих органів можуть оскаржуватись до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тобто Державної фіскальної служби України. Оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку не позбавляє права особи на їх оскарження в межах установленого законом строку до суду.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, рішення контролюючих органів, прийняті у процедурі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, не порушують прав позивача.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду, а ознакою такого порушення є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Оскільки рішення контролюючого органу в процедурі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення №16140/6/35-55-10-01-04-25 від 31.07.15р. про повернення без розгляду скарги позивача.

Таке рішення суб'єкта владних повноважень саме по собі не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення її можливості їх реалізувати та не покладає на неї певні обов'язки, не може вважатись таким, що порушує права, свободи чи інтереси цієї особи. Рішення, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи, є саме податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів наголошує, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Отже, навіть якщо поведінка суб'єкта владних повноважень не відповідає діючим нормативно-правовим актам, однак це жодним чином не впливає на права, свободи чи інтереси особи, констатація судом факту незаконності такої поведінки не виконуватиме завдання адміністративного судочинства, що виключає існування підстав для задоволення відповідного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.16р. у справі №826/18976/15 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.16р. у справі №826/18976/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 29.06.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.