Ухвала суду № 58627917, 30.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/725/16 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

30 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю

представника позивача - Дацька Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу військової частини польова пошта В0941 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом військової частини А1048 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків державі, спричинених нестачею майна,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року позивач - військової частини А1048 (в особливий період польова пошта В0941), звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на користь держави (Військової частини А1048) заборгованість за матеріальні збитки на суму 40 539,86 грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу військової частини польова пошта В0941 - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позов Військової частини А 1048 не є адміністративним, оскільки не містить вимоги позивача про визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень або суб'єкта правових відносин (та в чому вони полягають) неправомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судом встановлено, що предметом спору у справі є відшкодування матеріальної шкоди, а саме відшкодування збитків державі спричинені нестачею майна, що знаходилось на відповідальному зберіганні відповідача на суму 40 539,86 грн., з посиланням на порушення відповідачем п.13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду.

Положеннями частини другої статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Разом із цим частиною другою статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Отже, виходячи із положень наведеної норми, законом може бути передбачено вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства.

Водночас в силу частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз приписів наведених норм дає підстави для висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, вимога про відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства може пред'являтися виключно до суб'єктів владних повноважень одночасно з вимогами про визнання дій, бездіяльності, рішень протиправними.

Згідно із п.32 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748, заподіяна шкода відшкодовується винними особами у порядку, передбаченому законодавством. Спеціальний порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, передбачений Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР. Відповідно до п.31 Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно із пунктом 21 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ", ураховуючи положення статті 1 ЦПК України та статті 2 КАС України, зазначено, що не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку, це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно визначив, що оскільки спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного права, не зважаючи на ту обставину, що рішення щодо відшкодування збитків нанесених державі службовою особою приймається суб'єктом владних повноважень, позов, поданий військовою частиною, має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Отже, заявлений позов Військової частини А 1048 не є адміністративним та підлягає розгляджу в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу військової частини польова пошта В0941- залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254, 267 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу військової частини польова пошта В0941- залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 30.06.2016 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.