Постанова № 58627733, 30.06.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року справа №805/4628/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 805/4628/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу № Ю-162/13-25 від 08 червня 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-162/13-25 від 08.06.2015 на суму 224924,47 грн Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ю-162/13-25 від 08 червня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 224924 грн 47 коп.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ не скасовує обов`язків, визначених ч. 2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування», а надає можливість платникам єдиного внеску на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Окрім цього апелянт зауважує, що статтею 10 Закону № 1669-VІІ встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивач не звертався до відповідача з сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (далі - ТОВ «КЗЕМ») є юридичною особою, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі -ДПІ у м. Краматорську), як платник єдиного внеску. Юридична адреса позивача - Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе 10-В.

05 листопада 2014 року ТОВ «КЗЕМ» подало до ДПІ у м. Краматорську заяву про звільнення його від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року та 02 грудня 2015 року № 1053-р та 1275-р, відповідно, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція. До цього переліку входить і м. Краматорськ.

08 червня 2015 року ДПІ у м. Краматорську винесена вимога № Ю-162/13-25 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 224924,47 гривень, у т.ч. сума недоїмки з єдиного внеску в розмірі 180808,73 гривень, штрафу в розмірі 24366,7 гривень та пені в сумі 19749,04 гривень.

Судом встановлено, що загальна сума боргу (недоїмки), яка вказана в спірній вимозі нарахована за період з лютого 2015 року по травень 2015 року.

Позивач на адресу ДФС України направив скаргу від 27 липня 2015 року № 69 - юр щодо скасування вимоги від 08 червня 2015 року № Ю-162/13-25.

За результатами розгляду скарги від 27 липня 2015 року № 69 - юр ДФС України винесла рішення від 28 серпня 2015 року № 18370/6/99-99-10-01-07-25, яким повідомила про залишення вимоги про сплату боргу від 08 червня 2015 року № Ю-162/13-25 ДПІ у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області за результатом первинної скарги від 13 липня 2015 року № 6057/10/05-99-10-03-12-1 без змін, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» від 27 липня 2015 року - без задоволення.

Висновком (листом) Торгово-промислової палати України щодо засвідчення настання обставин непереборної сили від 08 квітня 2016 року за вих. № 32/09.12 - 15.09 визначено, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого, зокрема, доповнено статтею 9-3, яка не містить обмеження у вигляді обов`язкової наявності форс - мажорних обставин, що підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати для звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов`язків платника єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО. Також зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р.

Отже спірним питанням в даній справі є правомірність обчислення недоїмки зі сплати позивачем єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені за період лютий - травень 2015 року.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону № 2464-VІ визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VІ встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VІ на платника єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 вказаного Закону визначені порядок обчислення та сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (далі - Закон № 1669-VІІ). Абзацом 2 статті 1 вказаного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Краматорськ Донецької області віднесене до переліку таких населених пунктів.

Статтею 2 Закону № 1669-VІІ визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно зі ст. 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КЗЕМ» зверталось до ДПІ у м. Краматорську із заявою про звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI та до Донецької торгово-промислової палати із заявою про отримання відповідного сертифікату на підтвердження обставин непереборної сили. У задоволенні вказаних заяв було відмовлено, сертифікат виданий не був.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не оскаржував зазначені відмови у встановленому законом порядку. Отже ТОВ «КЗЕМ» не було вжито усіх заходів для звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску.

За таких обставин суд апеляційної інстанції констатує, що судом першої інстанції неправомірно було скасовано спірна вимога.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись статями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 805/4628/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу № Ю-162/13-25 від 08 червня 2015 року - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 805/4628/15-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу № Ю-162/13-25 від 08 червня 2015 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук