Рішення № 58625942, 22.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016

Справа №910/9684/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД»

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА»

стягнення заборгованості у розмірі 65 070 грн. 00 коп.

Представники:

від Позивача: не з’явились;

від Відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 65 070 грн. 00 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 27.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНУСБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА» було укладено договір купівлі – продажу цінних паперів №22-1-15/БВ, відповідно до умов якого Продавець в порядку та на умовах визначених цим Договором та чинним законодавством, зобов’язаний передати у власність Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством, зобов’язаний прийняти та оплатити загальну договірну вартість цінних паперів, характеристика яких визначена у п.1.2 цього договору. 24.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНУСБУД» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор набув права вимоги, належне Первісному кредиторові на підставі Договору купівлі – продажу цінних паперів №22-1-15/БВ від 27.10.2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНУСБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА», в частині залишку несплаченого боргу в сумі 65 070 грн. 00 коп. Як зазначає Позивач, Відповідач всупереч умовам Договору неналежним чином виконав свої зобов’язання по сплаті заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 24.12.2015 року. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» становить 65 070 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/9684/16, судове засідання призначено на 08.06.2016 року.

06.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що визнає наявність заборгованості в розмірі 65 070,00 грн., однак не може її сплатити у зв’язку із фінансовими труднощами.

07.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 27.05.2016 року.

08.06.2016 року в судове засідання з’явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 27.05.2016 року виконав не в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2016 року відкладено розгляд справи на 22.06.2016 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

21.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача.

21.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи інформації на підтвердження статусу юридичної особи Відповідача.

В судове засідання 22 червня 2016 року представники Сторін не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, яке Судом розглянуто та задоволено. Представник Відповідача про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року у справі № 910/9684/16.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА» є 04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЖИГІРСЬКА, будинок 22.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/9684/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА», зазначену у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Позивач і Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Позивач і Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача і Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 22 червня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

27.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНУСБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА» було укладено договір купівлі – продажу цінних паперів №22-1-15/БВ, відповідно до умов якого Продавець в порядку та на умовах визначених цим Договором та чинним законодавством, зобов’язаний передати у власність Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством, зобов’язаний прийняти та оплатити загальну договірну вартість цінних паперів, характеристика яких визначена у п.1.2 цього договору.

24.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНУСБУД» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор набув права вимоги, належне Первісному кредиторові на підставі Договору купівлі – продажу цінних паперів №22-1-15/БВ від 27.10.2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНУСБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА», в частині залишку несплаченого боргу в сумі 65 070 грн. 00 коп.

Згідно з п.1.2 Договору за цим договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів в розмірі, визначеному в п.2.1 цього Договору.

Право вимоги, що відступається за цим Договором, оцінене Сторонами в сумі 65 070 грн. 00 коп. (п.2.1 Договору)

У п.6.1 Договору зазначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору неналежним чином виконав свої зобов’язання по сплаті заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 24.12.2015 року. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» становить 65 070 грн. 00 коп.

26.04.2016 року Позивачем була направлена на адресу Відповідача претензія №26-2/04/16 з вимогою про сплату заборгованості за Договором у розмірі 65 070 грн. 00 коп., у відповідь на яку Відповідач листом повідомив про обізнаність уступки права вимоги та визнав заборгованості у розмірі 65 070 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору відступлення права вимоги від 24.12.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНУСБУД» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор набув права вимоги, належне Первісному кредиторові на підставі Договору купівлі – продажу цінних паперів №22-1-15/БВ від 27.10.2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНУСБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА», в частині залишку несплаченого боргу в сумі 65 070 грн. 00 коп.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. (п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

26.04.2016 року Позивачем була направлена на адресу Відповідача претензія №26-2/04/16 з вимогою про сплату заборгованості за Договором у розмірі 65 070 грн. 00 коп., у відповідь на яку Відповідач листом повідомив про обізнаність уступки права вимоги та визнав заборгованості у розмірі 65 070 грн. 00 коп.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» за Договором відступлення права вимоги від 24.12.2015 року становить 65 070 грн. 00 коп., що також підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків між сторонами, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачами грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» заборгованості за Договором відступлення права вимоги від 24.12.2015 року становить 65 070 грн. 00 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату заборгованості в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов’язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 65 070 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» заборгованість у розмірі 65 070 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВЕНА» (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЖИГІРСЬКА, будинок 22, Ідентифікаційний код юридичної особи 38778982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАПІТ ЛТД» (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМИРОВА, будинок 10/10, кімната 60, Ідентифікаційний код юридичної особи 22974990) заборгованість у розмірі 65 070 (шістдесят п’ять тисяч сімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 червня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин