Ухвала суду № 58625525, 29.06.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

У Х В А Л А

29.06.2016 Справа № 905/2286/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про відстрочку виконання рішення у справі № 905/2286/13

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест»

до

Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування»

про

стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача (стягувача)

не з'явились

від відповідача (боржника)

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.05.2013 у справі №905/2286/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 1884631,58 грн, заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 10065,00 грн та 49070,22 грн судового збору. Провадження у справі № 905/2286/13 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 539194,51 грн, а також заборгованості за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 19620,12 грн припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

19.06.2013 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2013 у справі №905/2286/13 видано відповідний наказ.

21.06.2016 до суду від Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/2286/13 на перший квартал 2017 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2016 призначено судове засідання з розгляду вказаної заяви на 29.06.2016.

З отриманого судом Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за ідентифікаційним кодом позивача (31018149) станом на 22.06.2016 вбачається, що станом на час звернення до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду змінено найменування позивача, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі».

Отже, станом на час розгляду заяви найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі».

Представники позивача (стягувача) та відповідача (заявника) в судове засідання, призначене на 29.06.2016, не з’явились.

Неявка представників сторін не перешкоджає розгляду заяви відповідача.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на проведення військових дій на території Донецької області, нестабільність роботи фінансових структур, у зв’язку з чим виникли складнощі з перерахування грошових коштів. Внаслідок артилерійських обстрілів постраждала виробнича зона підприємства, було знищено готову продукцію, інші товарно-матеріальні цінності, обладнання, устаткування, будівлі. Через важкість ушкоджень та загострення загрози життю працівників, через постійні обстріли міста Краматорськ діяльність підприємства була призупинена. Наслідки умов форс-мажору ускладнилися масовими звільненнями працівників, у зв’язку зі зміною місця проживання, та на сьогоднішній день на підприємстві існує нестача робочої сили. Через нестачу робочої сили цеха виробничі дільниці знаходяться на цілозмінному простої. Під впливом форс-мажорних обставин у підприємства виникла велика заборгованість з виплати заробітної плати. Підприємство не має можливості своєчасно здійснити розрахунок з працівниками, які звільнилися, що призвело до заборгованості перед бюджетом та позабюджетними фондами. Відповідач також, наголошує на складність ситуації зі здійсненням платежів.

Розглянувши матеріали заяви та наданих документів, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити ти розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення, наведено обґрунтування терміну, на який слід відстрочити виконання судового рішення додано докази на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки відстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку відстрочення, а не ухилення від його виконання на певний період.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При розгляді питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд приймає до уваги можливі негативні наслідки, які можуть настати для позивача, держави.

У відповідності з п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26.12.2003 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З матеріалів справи №905/2286/13 вбачається, що станом на даний час заборгованість відповідача перед позивачем не сплачена ані в добровільному порядку, ані в примусовому порядку.

Окрім того, судом враховано те, що відповідач протягом трьох років не вчинив жодних дій на виконання рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2013 та/або на зменшення заборгованості відповідача перед позивачем.

Судом не приймаються посилання відповідача на проведення антитерористичної операції на території Донецької області, оскільки заборгованість за договором постачання електричної енергії № 3 0200 002 від 21.06.2004 виникла ще у листопаді-грудні 2012 року та лютому 2013 року, тобто задовго до початку проведення антитерористичної операції.

Надані відповідачем сертифікат Донецької торгово-промислової палати №6003 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.03.2015 та висновок Донецької торгово-промислової палати №2199/12.12-03 від 06.08.2014 не стосуються неможливості виконання відповідачем зобов’язань, які були предметом розгляду в межах справи №905/2286/13.

Відповідно до ст. 42 та абз. 5 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Тому посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства, припинення виробничої діяльності на підприємстві судом не приймається, оскільки даний факт є результатом господарської діяльності заявника, та не може бути прийнятий в якості доказів для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин пов'язаних із виникненням загрози банкрутства заявника, відсутності коштів на його банківських рахунках та майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Окрім того, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що у заявника з поважних причин не було можливості виконати рішення у встановлений строк (з урахуванням того, що заборгованість утворилась та рішення суду було прийнято задовго по початку проведення антитерористичної операції), а також належних доказів на підтвердження того, що така можливість з’явиться у заявника у першому кварталі 2017 року. Наведені заявником обставини навпаки свідчать про тривале тяжке фінансове становище заявника і про відсутність будь-яких показників для покращення результатів господарської діяльності.

Наявні стрімкі інфляційні процеси в економіці держави, які супроводжуються істотним здешевленням національної валюти, якщо повністю й не виключають наявність обставин для надання відстрочки виконання судового рішення, то є суттєвими перешкодами для їх виникнення. Адже, в противному разі інфляційні процеси зачіпають передусім майнові інтереси кредитора, так як належні до стягнення на його користь грошові кошти в національній валюті за період відстрочки , істотно знецінюються, що, як наслідок, призводить до погіршення фінансового стану позивача.

Тому судом також враховується, що тривале невиконання відповідачем грошових зобов’язань перед позивачем та невиконання рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про відстрочку виконання рішення суду від 28.05.2013 у справі № 905/2286/13.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Краматорський завод важкого верстатобудування» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2013 у справі №905/2286/13.

Суддя М.В. Сажнева