Постанова № 58624819, 21.06.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року справа № 823/341/16

м. Черкаси

11 год. 53 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання -Шалько І.П.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача 1 - Корнієнко О.В.,

представника відповідача 3 - Рябоконя В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому, із врахуванням заяв про зміну позовних вимог від 26.04.2016, 15.06.2016 та ухвали про закриття провадження в частині позовних вимог, просить:

- визнати незаконною бездіяльність управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в частині відсутності проведення нарахування та виплати компенсації за невикористані позивачем чергові відпустки у 2012-2014 роках;

- стягнути з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області компенсацію за невикористані відпустки за 2012-2014 роки у сумі 8719 грн. 59 коп.;

- стягнути з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області доплату за службу в нічний час за період з 01.07.2012 по 31.03.2014 у сумі 4725 грн.;

- стягнути з управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області доплату за службу в нічний час за період з 01.04.2014 по 06.11.2015 у сумі 4410 грн.;

- стягнути з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача компенсацію за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період з 01.07.2012 по 31.03.2014 у сумі 4161 грн. 17 коп.;

- стягнути з управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача компенсацію за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період 01.04.2014 по 06.11.2015 у сумі 4992 грн. 12 коп.;

- визнати незаконною бездіяльність управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у проведенні розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 19.05.2015 під час виконання службових обов'язків;

- зобов'язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, отримання позивачем 19.05.2015 поранення під час виконання службових обов'язків у встановлений термін з дотриманням чинного законодавства України;

- зобов'язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області скласти та видати позивачу акти за формою Н-1* та Н-5*;

- стягнути з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 06.11.2015 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ, однак при звільненні з позивачем не проведено повний розрахунок, а саме: не проведено нарахування та виплату компенсації за невикористані позивачем чергові відпустки у 2012-2015 роках, доплату за службу в нічний час, компенсацію за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, у зв'язку з чим позивач звернувся до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області із заявою від 04.03.2016. Листом ліквідаційної комісії управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повідомлено позивача, що при звільненні, позивачу нарахована грошова компенсація за невикористану у листопаді 2015 року відпустку (35 діб) в розмірі 2906 грн. 53 коп., у зв'язку із відсутністю фінансування вказані кошти не перераховані на картковий рахунок позивача, однак повний розрахунок буде здійснено в найкоротший термін. Крім того, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області проігноровано вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, оскільки за наслідками нещасного випадку, що стався з позивачем 19.05.2015 під час виконання службових обов'язків, ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області не проведено службове розслідування та не складені відповідні акти за формою Н-1* та Н-5*. Вказана бездіяльність відповідача створює для позивача моральні страждання, які він оцінює в 10000 грн. та просить їх стягнути із ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на його користь.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, позов просили їх задовольнити з підстав, викладених вище.

Представник управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області позов не визнав, проти заявленого адміністративного позову заперечив, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивач у 2012 році перебував у черговій відпустці, що підтверджується копією відповідного наказу. Що стосується доплати за службу в нічний час, компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, то представник відповідача зазначив, що у Корсунь-Шевченківському РВ УМВС відсутні табеля (графіки обліку робочого часу) з обов'язковою відміткою в них кількості годин, відпрацьованих позивачем та письмові накази про залучення позивача до понаднормової служби, що виключає можливість задоволення адміністративного позову в цій частині. Крім того, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області не володіє інформацією щодо факту поранення позивача чи тимчасової втрати ним працездатності, оскільки позивачем не надавались: рапорт керівника, сигнальний листок з лікарні та матеріалів службового розслідування. Таким чином, на думку представника відповідача 1 позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Представник ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області позов не визнав, проти заявленого адміністративного позову заперечив, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги позивача до УДАІ УМВС України в Черкаській області в частині стягнення доплати за службу в нічний час, компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні - не підлягають до задоволення, оскільки відсутні табеля (графіки обліку робочого часу) з обов'язковою відміткою в них кількості годин, відпрацьованих позивачем та письмові накази про залучення позивача до понаднормової служби, журналів патрулювання, постових відомостей розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби за період роботи з 01.04.2014 по 06.11.2015.

Заслухавши пояснення та доводи позивача, його представника та представників відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

ОСОБА_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з 31.12.2008 по 06.11.2015.

Відповідно до заяви від 04.03.2016 на ім'я голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області позивач просив повідомити його щодо повного розрахунку УМВС України в Черкаській області при звільненні позивача зі служби, а саме: щодо нарахування та виплату компенсації за невикористані чергові відпустки у 2012-2015 роках, доплату за службу в нічний час, компенсацію за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні.

Листом ліквідаційної комісії управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 18.03.2016 №13/5-27 повідомлено позивача, що при звільненні з органів внутрішніх справ, позивачу нарахована грошова компенсація за невикористану у листопаді 2015 року відпустку (35 діб) в розмірі 2906 грн. 53 коп., однак у зв'язку із відсутністю фінансування вказані кошти не перераховані на картковий рахунок позивача, однак повний розрахунок буде здійснено в найкоротший термін.

Судом також встановлено, що відповідно до наказу УМВС України в Черкаській області №116 о/с від 28.04.2015 позивача було відряджено до м. Краматорська Донецької області для несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення антитерористичної операції, та з матеріалів позову вбачається, що 19.05.2015 позивач отримав поранення (контузію), після чого неодноразово звертався у медичні заклади для лікування.

Позивач звертався до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області із рапортами від 30.07.2015 №1162, від 04.03.2016 та із рапортом від 29.01.2016 до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області із вимогою провести розслідування нещасного випадку, отримання позивачем поранення 19.05.2015 під час виконання службових обов'язків у встановлений термін з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Згідно листа Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.02.2016 №12/51-рп, правових підстав для проведення перевірок, у тому числі службових розслідувань за фактами отримання травм чи тілесних ушкоджень колишніми працівниками міліції не має, оскільки відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Головне управління Національної поліції в Черкаській області не є правонаступником управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Листом від 09.03.2016 управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повідомлено позивача, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» заяви позивача направлені за місцем проходження служби для розгляду та вирішення по суті до Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області та УДАІ УМВС України в Черкаській області.

Статтею 19 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною 11 ст. 22 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Відповідно до ч. 12 ст. 22 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення №114), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Пунктом 21 цього Положення встановлено, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.

Внутрішній розпорядок, зокрема, в органах внутрішніх справ, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів. При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова №1294) зазначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

На виконання вищевказаної постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція №499), якою урегульовано порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 3.7.1 Інструкції №499 при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Пунктом 3.7.2 Інструкції №499 встановлено, що годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Згідно із п. 3.7.3 Інструкції № 499 служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: письмові накази керівників органів внутрішніх справ; графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ (п. 3.7.4 Інструкції №499).

Відповідно до п. 3.7.5 Інструкції №499 облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00 (п. 3.7.4 Інструкції №499).

Тобто, підставою для виплати компенсації за службу в святкові дні, нічний час та працю понад встановлену тривалість робочого часу можуть бути лише письмові накази (вказівки) керівників органів внутрішніх справ про залучення особи рядового та начальницького складу до служби в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні та відповідні щомісячні табелі, якими має здійснюватися облік відпрацьованих годин.

Як встановлено судом, у матеріалах адміністративної справи відсутні завірені належним чином накази відповідачів про залучення ОСОБА_1 до служби у нічний час, в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні та відсутні відповідні щомісячні табелі, якими має здійснюватися облік понаднормово відпрацьованих позивачем годин, що на думку суду виключає можливість задоволення адміністративного позову в цій частині.

Крім того, порядок залучення працівників органів внутрішніх справ до несення служби понад встановлений законодавством робочий час, у тому числі в нічний час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, визначено у наказі МВС України від 17 грудня 1991 року № 530, згідно із яким підставами для залучення працівників до понаднормової роботи є графіки нарядів чергувань, затверджені письмовими наказами керівника відповідного розділу. Облік часу роботи, оформлення та подання до фінансової служби документів для нарахування грошової компенсації за надурочний час здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля на кожного працівника. У разі відсутності зазначених документів, додаткова оплата понаднормової служби не проводиться.

Позовні вимоги позивача щодо компенсації позивачу невикористаної відпустки за 2012-2014 роки також не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно п. 49 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки: а) чергові; б) короткострокові; в) через хворобу; г) канікулярні; д) у зв'язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ; є) додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням.

Чергова відпустка надається особі рядового або начальницького складу, як правило, до кінця робочого року (п. 52 Положення №114).

Пунктом 56 Положення №144 визначено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, позивач наказом УМВС України від 06.11.2015 №312 о/с звільнений з органів внутрішніх справ та станом на час розгляду справи йому нарахована грошова компенсація за невикористану у листопаді 2015 року відпустку (35 діб) в розмірі 2906 грн. 53 коп.

Оскільки, грошова компенсація при звільненні виплачується лише за невикористану в році звільнення відпустку, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо компенсації позивачу за невикористану ним відпустку за 2012-2014 роки.

Щодо позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у проведенні розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 19.05.2015 під час виконання службових обов'язків, зобов'язання ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, отримання позивачем 19.05.2015 поранення під час виконання службових обов'язків у встановлений термін з дотриманням чинного законодавства, скласти та видати позивачу акти за формою Н-1* та Н-5*, то суд зазначає наступне.

Статтею 21 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 № 638-IV (далі - Закон №638) передбачено, що особи, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, перебувають під захистом держави. Правовому і соціальному захисту підлягають військовослужбовці, працівники і службовці центральних та місцевих органів виконавчої влади, які беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Судом встановлено, що відповідно до наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 28.04.2015 № 116 о/с «Про відрядження окремих працівників УДАІ УМВС України в Черкаській області до Донецької області», для виконання завдань, визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом», та несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення антитерористичної операції, позивача разом з іншими працівниками УДАІ УМВС України в Черкаській області було направлено у відрядження до м. Краматорська Донецької області.

19.05.2015 позивач на блокпості №5 ніс службу , близько 10 год. 00 хв. по вказаному блокпості почався мінометний обстріл та вибуховою хвилею після розірвання снаряду позивача заділо вибуховою хвилею.

Цього ж дня позивач звернувся до міського цілодобового травмпункту КМУ «Міська лікарня №3» у м. Краматорськ, де йому встановили діагноз - баротравма, черепно-мозкова травма, струс головного мозку, після чого позивача направлено на стаціонарне лікування даного закладу, в якому він перебував з 20.05.2015 по 26.05.2015, що підтверджується первинною довідкою №47 від 26.05.2015 та випискою з історії хвороби №3893.

Після повернення із зони АТО позивач неодноразово звертався за медичною допомогою до Корсунь-Шевченківської ЦРЛ (довідка №5, виписка №4439 від 15.09.2015; довідка №8, виписка №5110/445 від 29.10.2015; довідка №10, виписка №5671 від 30.11.2015; довідка №21, виписка №1287 від 14.03.2016). Крім того, позивача звертався за медичною допомогою до державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» (довідка №25, виписка №115/48 від 05.02.2016).

Відповідно до п. 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 (далі - Порядок №1346) розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.

Згідно з п. 2.2 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Пунктом 3.4 Порядку №1346 лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою.

Відповідно п. 3.5 Порядку №1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

Положеннями п. 3.8 Порядку № 1346 визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

З аналізу наведених положень Порядку №1346 вбачається, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є:

- раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше;

- звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення);

- повідомлення про нещасний випадок.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивач внаслідок події, що сталася з ним 19.05.2015 під час його перебування у відрядженні в м. Краматорськ Донецької області при виконанні ним службових обов'язків, отримав травму, що призвела до втрати позивачем працездатності більше ніж на один робочий день.

Крім того, позивач з 26.01.2016 до 05.02.2016 перебував на лікуванні в неврологічному відділенні державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» та згідно відомостей, які містяться в копії журналу розстановки нарядів №1416 дск за 19.05.2015 - повідомив керівництво про нещасний випадок, який стався з позивачем.

Вищезазначені обставини є підставами для проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 19.05.2015 під час виконання службових обов'язків, тому суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 19.05.2015 та зобов'язання ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 19.05.2015 та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000 грн., то суд зазначає наступне.

При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статей 1167, 1187 Цивільного кодексу України, що визначають підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до роз'яснень, даних в пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, моральна шкода це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Разом з цим, позивачем не надано доказів перенесених ним душевних страждань, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, пов'язаних саме з неправомірними діями відповідачів.

Враховуючи вимоги вищенаведеного законодавства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині щодо стягнення моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Частиною 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Згідно вимог ч. 3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати (1450 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.05.2016) * 40% = 580 грн.) у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як встановлено судом, представник позивача не надавала правової допомоги під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями в межах розгляду адміністративної справи №823/341/16.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача надавала правову допомогу в судових засіданнях 20.04.2016 - 40 хв., 26.04.2016 - 34 хв., 31.05.2016 - 1 год. 48 хв., 31.06.2016 - 1 год. 25 хв., та під час ознайомлення з матеріалами справи №823/341/16 13.05.2016 - 35 хв., 14.06.2016 - 10 хв. - що разом становить 5 год. 12 хв.

Таким чином, розмір компенсації позивачу витрат на правову в адміністративній справі №823/341/16 становить 3045 грн. (5 год. 12 хв. * 580 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 19.05.2015.

Зобов'язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 19.05.2015 та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 27 червня 2016 року.