Постанова № 58624291, 21.06.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/206/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Олійник О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України в Луганській області, управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльність протиправною та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Латєст (далі Позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі Відповідач 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - Третя особа 1), Управління Державної казначейської служби у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - Третя особа 2), про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначив, що податкова декларація з ПДВ за грудень 2015 року в електронній формі подана Відповідачу 18.01.2016 № НОМЕР_1.

Згідно з кодом рядка 23.2 з додатками № 3(ДЗ) та № 4 (Д4) податкової декларації з ПДВ за грудень 2015 року № НОМЕР_1 від 18.01.2016 підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника ТОВ «Латєст» у банку (рядок 3 Д3) сума у розмірі 204657,00 грн.

Відповідно до повідомлення Відповідача від 05.02.2016 № 1280/12-14-15-01/21 Позивачу було відмовлено у праві на автоматичне бюджетне відшкодування у сумі 204657,00 грн за декларацією за грудень 2015 року (від 18.01.2016 № НОМЕР_1).

Згідно з п.3.15 Довідки документальної позапланової виїзної перевірки достовірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо права у Позивача на отримання бюджетного відшкодування за декларацією за грудень 2015 року, за результатами перевірки порушень не встановлено, а згідно п.4 Довідки «перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Латєст» у декларації за грудень 2015 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 204657,00 грн. Суми відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за грудень 2015 року Відповідачем не оспорюються, але і не відшкодовуються.

Позивач наполягав на визнанні протиправною бездіяльності Відповідача в частині не направлення третій особі висновків із зазначенням суми відшкодування ПДВ у розмірі 204657,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Представник Позивача в судове засідання не зявився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач 1 позов не визнав, про що подав заперечення (т.1 а.с. 68-70), просив відмовити в його задоволені.

В обґрунтування послався на механізм взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів ДКСУ в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 та Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, що затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.2011 року №68/23, на виконання яких Відповідачу не надходила узагальнена інформація щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість Позивачу. За відсутності зазначеної інформації Відповідач позбавлений права подати відповідні висновки третім особам.

Відповідач 2 - ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Луганській області позов не визнав, про що подав заперечення ( т.1 а.с. 92-94), просив відмовити в його задоволені, а також надав додаткові пояснення ( т.3 а.с.2-3).

Треті особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд становив такі обставини справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ (ідентифікаційний код 24183749) зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та як платник податків, у тому числі на додану вартість, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьк Головного управління ДФС у Луганській області (а.с. т.1 а.с. 30-38).

Тому, належним відповідачем у справі є саме Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьк Головного управління ДФС у Луганській області (Відповідач), оскільки саме на нього відповідно до зазначених нижче норм законодавства покладено обовязок щодо надання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодування відшкодуванню з бюджету.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження Відповідача визначені у тому числі статтєю 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Межі перевірки дій субєкта владних повноважень визначені частиною третьою статті 2 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання, та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податків декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З 01 січня 2015 року в ПК України була впроваджена норма, яка передбачає обовязковість подання звітності з ПДВ у електронній формі всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електроного підпису підзвітних осіб.

Так, згідно з пунктом 49.4 статті 49 ПК України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому подання декларацій з ПДВ в паперовому вигляді з 01 січня 2015 року не передбачено.

У встановленому порядку Позивач подав податкову декларацію з ПДВ в електронній формі до контролюючого органу Відповідача 1, а саме: за грудень 2015 року № НОМЕР_1 від 18.01.2016 (т. 1 а.с. 39-52).

Згідно з кодом рядка 23.2 з додатками № 3 (Д3) та № 4 (Д4) податкової декларації з ПДВ за грудень 2015 року № НОМЕР_1 від 18.01.2016, підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника - ТОВ ЛАТЄСТ у банку (рядок 3 Д3) сума у розмірі 204657,00 грн.

Зазначені обставини визнаються сторонами.

У відповідності до пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Крім того, у відповідності до пункту 2 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (далі - Порядок № 39), зазначена вище податкова декларація Позивача, як платника ПДВ, в якій заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ, що зареєстрована в органах державної податкової служби, підлягає згідно з пунктами 200.10 і 200.18 статті 200 ПК України обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться: протягом 20 календарних днів, що настають за граничним строком отримання Відповідачем податкової декларації Позивача, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ та якого протягом 17 календарних днів, що настають за граничним строком подання звітності, не повідомлено про невідповідність критеріям, визначеним ПК України; та протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком отримання Відповідачем податкових декларацій Позивача, якщо б він не мав права на автоматичне відшкодування ПДВ.

Відповідно до повідомлення Відповідача від 05.02.2016 № 1280/12-14-15-01/21 Позивачу було відмовлено у праві на автоматичне бюджетне відшкодування у сумі 204 657,00 грн. по декларації за грудень 2015 року (від 18.01.2016 № НОМЕР_1) (т.1 а.с. 17). Зазначене повідомлення Позивачем не оскаржувалось та не є предметом спору в даній справі.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 ПК України при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Згідно пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

У відповідності до пункту 200.9 статті 200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок проведення камеральної перевірки визначається статтею 76 ПК України згідно із якою зазначена перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення камеральної перевірки визначається статтею 86 ПК України на підставі якої за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Уповноваженими особами Відповідачів на виконання вимог пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України в порядку статті 76 розділу ПК України проведено камеральні перевірки правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування по товариству з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ за грудень 2015 року (податкова декларація від 18.01.2016 № НОМЕР_1), що підтверджено матеріалами справи.

Як пояснила представник Відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні, за результатами перевірок контролюючими органами не було встановлено порушень з боку позивача щодо формування сум, заявлених ним до бюджетного відшкодування. Помилки, що містить довідка від 18.02.2016 № 282/12-14/12-02/25-24183749, мали технічний характер і були усунуті Відповідачем. Зазначені технічні помилки не мали впливу на зміст висновків перевірки, що оформлені вказаною довідкою. Тому на час розгляду справи в суді Відповідачами підтверджено заявлену Позивачем до відшкодування суму ПДВ в розмірі 204657,00 грн за грудень 2015 року (т.1 а.с.18-24, т.3 а.с.2-7).

Відповідно до абзацу 2 пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки.

Таким чином, на підставі вимог абзацу 2 пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України зазначена сума бюджетного відшкодування, заявлена Позивачем, фактично була узгоджена Відповідачем за результатами перевірки шляхом складання довідки від 18.02.2016 № 282/12-14/12-02/25-24183749, однак, висновку із зазначенням узгодженої контролюючим органом суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, всупереч вимогам п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України у пятиденний термін після закінчення перевірки показників декларації Позивача органу державного казначейства Відповідачем направлено не було.

Надаючи оцінку аргументам заперечень Відповідача, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

На виконання вимог пункту 8 Порядку № 39 державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На виконання вимог пункту 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначені у висновках, Третя особа має перерахувати Позивачу, як платникові податку, зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок Позивача, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; або п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування ПДВ.

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 ПК України, Позивач зі своїми заявами від 09.02.2016 № 52, від 09.02.2016 № 51 звернувся, відповідно, до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (Відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (Третя особа 1), щодо перерахування на свій рахунок №26001011245701, МФО 300346 в ПАТ Альфа-Банк у м. Києві підтверджених сум бюджетного відшкодування визначених у податковій декларації з ПДВ за грудень 2015 року.

Посилання Відповідача 1 на положення підзаконних актів щодо необхідності отримання згоди від вищих органів на відшкодування не може бути підставою не відшкодовувати Позивачу ПДВ, в звязку з відсутністю такої підстави в нормах ПК України.

Так, пунктом 200.5 статті 200 ПК України містить вичерпний перелік підстав, коли платники ПДВ не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Серед таких підстав, як відсутність узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, передбаченої Порядком № 39, відсутня.

Відповідно до абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, на підставі пунктів 200.12, 200.13 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Суд критично оцінює посилання Відповідача 1 на відсутність узагальненої інформації від центрального органу державної податкової служби з наступних підстав.

Постановою № 39 затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 39 податкові декларації Позивача, як платника ПДВ, в яких заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ, що зареєстрована в органах державної податкової служби, підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться: протягом 20 календарних днів, що настають за граничним строком отримання Відповідачем податкової декларації Позивача, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ та якого протягом 17 календарних днів, що настають за граничним строком подання звітності, не повідомлено про невідповідність критеріям, визначеним ПК України; та протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком отримання Відповідачем податкових декларацій Позивача, якщо б він не мав права на автоматичне відшкодування ПДВ.

На виконання Постанови № 39, спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державної казначейської служби від 03.02.2011 № 68/23 затверджений Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (далі - Порядок № 68).

Системний аналіз Постанови № 39 та Порядку № 68 свідчить, що останні кореспондується з вимогами Податкового кодексу України в частині строків виконання покладених на Відповідача повноважень. Зазначені нормативні акти лише деталізують виконання обовязків Відповідачем, при цьому не містять та і не мають містити будь-яких додаткових застережень та обмежень прав Позивача на отримання бюджетного відшкодування відносно Податкового Кодексу України.

При цьому норми Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж норми Постанови № 39 та Порядку № 68, які фактично деталізують окремі положення Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, у спірних правовідносинах контролюючий орган повинен був керуватися Податковим кодексом України, а тому бездіяльність відповідача, щодо ненадання протягом пяти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування за грудень 2015 року є протиправною.

Згідно частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2756,00 грн.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, судовий збір у сумі 2756,00 грн підлягає стягненню з державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України в Луганській області, управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльність протиправною та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, що полягає у ненаданні, всупереч вимогам п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, у пятиденний термін після закінчення перевірки показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року № НОМЕР_1 від 18.01.2015 року органу державного казначейства висновку із зазначенням узгодженої контролюючим органом суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області виконати вимоги п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України та надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновок щодо бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ узгодженої контролюючим органом суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2015 року на підставі податкової декларації № НОМЕР_1 від 18.01.2015 року в розмірі 204 657,00 грн. (двісті чотири тисячі шістсот пятдесят сім гривень 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТЄСТ (код ЄДРПОУ 24183749) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 29 червня 2016 року.

Суддя ОСОБА_3