Ухвала суду № 58623092, 21.06.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/6383/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1063/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Федорової Н.О.,

суддів - Карпусь С.А., Матковської Л.О.,

секретаря - Бондаря О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої його представником ОСОБА_2, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_1, про розірвання договору купівлі-продажу,

в с т а н о в и л а:

21 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом. В його обґрунтування зазначив, що він є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» (далі - ТОВ «Ресторан «Беркут»), його частка (пайовий внесок) становить 97 %. 1 січня 2016 року ним та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу частки (пайового внеску) ТОВ «Ресторан «Беркут» № 1/2016-д. Тоді ж, на виконання зазначеного договору, проведено загальні збори засновників товариства, на яких прийнято рішення про відчуження частини частки ОСОБА_3 у розмірі 600 000 грн. на користь ОСОБА_4, здійснено перерозподіл частки та внесено відповідні зміни до статуту та затверджено його нову редакцію.

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору купівлі-продажу ціна договору складається з продажу частки (пайового внеску), що дає право бути засновником товариства, яка за домовленістю сторін, вчиняється за 600 000 грн., які виплачуються покупцем на користь продавця протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору.

Всупереч зазначеному пункту договору ОСОБА_4 не здійснив жодних виплат на його користь та відмовляється у подальшому здійснити такі. А тому, просив суд розірвати договір купівлі-продажу частки (пайового внеску) ТОВ «Ресторан «Беркут» № 1/2016-д від 1 січня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення позову. В її обґрунтування зазначив, що в ОСОБА_4 перебуває примірник протоколу № 1/2016-п від 1 січня 2016 року та договір купівлі-продажу, статут товариства у новій

________________

Доповідач у першій інстанції Продан Б.Г. Провадження № 22-ц/792/1063/16

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія: ухвала

редакції, а також довіреність видана товариством на проведення відповідних реєстраційних змін. ОСОБА_4 може здійснити державну реєстрацію за собою частки ТОВ «Ресторан «Беркут» у розмірі 600 000 грн., не сплативши йому кошти згідно договору, а також в подальшому відчужити її на користь третіх осіб, що утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду.

У зв'язку з цим, просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та нотаріусам здійснювати реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Ресторан «Беркут» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також вносити зміни до установчих документів товариства.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року заяву задоволено. Заборонено відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та нотаріусам здійснювати реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Ресторан «Беркут» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також вносити зміни до установчих документів ТОВ «Ресторан «Беркут».

Непогоджуючись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати її та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Ухвалу вважає незаконною, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що оскаржувана ухвала порушує права ОСОБА_1, як одного із учасників ТОВ «Ресторан «Беркут». Так, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до договору купівлі-продажу пайової частки від 10 червня 2003 року, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, останній є учасником товариства. Розмір його частки у статутному фонді складає 707 709 грн., що відповідає 95,694 %. Окрім того, зборами учасників ТОВ «Ресторан «Беркут» 10 червня 2003 року на виконання зазначеного договору було прийнято рішення про виведення з складу учасників ОСОБА_7, включення до їх числа ОСОБА_1 та внесення відповідних змін до статуту.

Вважає, що поза увагою суду залишився ряд судових рішень, які набрали законної сили та якими встановлено зазначені обставини і в силу положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Окрім того, на думку апелянта, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд вийшов за межі предмета спору, оскільки заборона мала стосуватись виключно зміни відомостей про склад засновників ТОВ «Ресторан «Беркут», а не внесення будь-яких змін до відомостей про товариство у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також внесення змін до установчих документів.

Учасники процесу своїм правом на безпосередню участь у судовому засіданні апеляційного суду не скористались. Про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність скасування оскарженої ухвали з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та забороняючи відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та нотаріусам здійснювати реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Ресторан «Беркут» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також вносити зміни до установчих документів ТОВ «Ресторан «Беркут», суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, з таким висновком погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» є юридичною особою, засновниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_8. Керівником товариства є ОСОБА_9, підписантами - ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_7.

21 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу частки (пайового внеску) ТОВ «Ресторан «Беркут» № 1/2016-д від 1 січня 2016 року, укладеного між ним та ОСОБА_4

21 березня 2016 року позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та нотаріусам здійснювати реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Ресторан «Беркут» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також вносити зміни до установчих документів товариства.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року вказану заяву задоволено.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 152 ЦПК України).

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, цивільним законодавством встановлено систему захисту прав особи, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Однією із складових такої системи є співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також вимога про врахування судом інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

Вказаний принцип співмірності судом першої інстанції було порушено. Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є вимога про розірвання договору купівлі-продажу частки (пайового внеску) ТОВ «Ресторан «Беркут» № 1/2016-д від 1 січня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Водночас оскаржуваною ухвалою було вжито заходів забезпечення позову, які не стосувались вказаних вимог. Зокрема, заборонено вносити будь-які зміни до відомостей про ТОВ «Ресторан «Беркут» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вносити зміни до установчих документів ТОВ «Ресторан «Беркут».

Окрім того, під час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було перевірено відомостей щодо кола учасників ТОВ «Ресторан «Беркут» та не з'ясовано можливість порушення їх прав, у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову. Забороняючи здійснювати реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Ресторан «Беркут» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд не врахував, що такий захід забезпечення може перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Окрім того, оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону щодо її змісту, зокрема мотивації, як цього вимагають положення ст. 210 ЦПК України.

Ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (ст. 210 ЦПК України).

Так, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд обмежився викладенням лише вступної, описової та резолютивної частин ухвали. При цьому, у змісті даного документу відсутня мотивувальна частина, у якій мали б бути зазначені мотиви, згідно яких суд дійшов висновку про задоволення даної заяви та забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову у виді заборони відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та нотаріусам здійснювати реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про ТОВ «Ресторан «Беркут» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також вносити зміни до установчих документів ТОВ «Ресторан «Беркут», є передчасною, постановленою без з'ясування обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення вищевказаної заяви. У зв'язку з цим, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України вона підлягає скасуванню з постановленням ухвали з цього питання про відмову у задоволенні зави позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, поданої його представником ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року скасувати та постановити нову.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, шляхом заборони відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та нотаріусам здійснювати реєстраційні дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вносити зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Беркут» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 275 грн. 60 коп. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова