Вирок № 58617309, 31.03.2010, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-77/10

Номер провадження 1-77/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.10 року Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Тулик І.І.

при секретарі - Шемота М.І.

з участю прокурора - Цинайко Н.І.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів справу про обвинувачення

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, № 319, Рахівського району Закарпатської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, військово не зобов'язаного, не судимого

у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 129 ч. 1, 304 ч. 1 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Підсудній, ОСОБА_2, 08.11.2009 року, близько 16:00 годин, в урочищі «Павлик», яке розташоване на території с. Видричка, Рахівського району, Закарпатської області, знаходячись в стані алкогольного спяніння, втягнувши в скоєння злочину неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, з використанням мотузки, навмисно, бажаючи залякати неповнолітнього ОСОБА_4, з яким знаходився в неприязних відносинах, позбавленням його життя, накинув йому на шию мотузку, став погрожувати йому вбивством, закинувши мотузку на дерев'яну жердину на декілька секунд підвісили потерпілого. Після того як потерпілого опустили на землю, і продовжуючи залякувати неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 руками стиснутими в кулаки, «мотузкою та деревяною палкою стали наносити йому удари в різні частини тіла. В наслідок чого, ОСОБА_4 отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя у вигляді 17 синців спини, синців обох параорбітальних ділянок, лівого плеча, лівого стегна, ссаден тімяної ділянки голови та шиї, ЗЧМТ, струс головного мозку. Продовжуючи залякувати неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_2 поставив його стояти до дерева, вийнявши туристичного ножа з кишені, наніс удар ножем в смереку біля голови ОСОБА_4 В зв'язку з чим, неповнолітній, ОСОБА_4 отримав достатньо підстав побоюватися виконання цих погроз, та сприйняв їх як реальну загрозу своєму життю.

Крім того, 08.11.2009 року, близько 16:00 годин, в урочищі «Павлик», яке розташоване на території с. Видричка, Рахівського району, Закарпатської області, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, знаючи, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто є неповнолітнім, залякуючи останнього нанесенням йому тілесних ушкоджень, втягнув його в скоєння злочинів передбачених ст.ст.125 ч.2 та 129 ч.1 КК України, які вони скоїли у відношенні неповнолітнього ОСОБА_4.

Допитаний, в ході судового розгляду справи, ОСОБА_2 в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.1 ст. 304 КК України, вину свою визнав повністю, чистосердечно розкаявся та показав, що 08.11.2009 року, близько 10 годин, вийшов до свого знайомого ОСОБА_5, що живе в с. Розстоки, Рахівського району, Закарпатської області. До того як прийти до ОСОБА_5 випив близько 200 гр горілки та одне алкогольне пиво. З ОСОБА_4 перебував у неприязних відносинах, так як ОСОБА_4 наводив на нього наклеп, ніби то він в 2008 році, скоїв якусь крадіжку з церкви. Будучи знервованим пам'ятає, що став в усній формі погрожувати ОСОБА_4 Які саме слова йому говорив не памятає, але хотів, щоб ОСОБА_4 налякався його і більше про нього ніякі плітки не розпускав.

Їдучи в автомобілі в с. Видричка, по вул. Павлик, Рахівського району, Закарпатської області, попросив ОСОБА_5, щоб він зупинився. Він вийшов з автомобіля, пішов купити сигарети та одне алкогольне пиво. Придбавши одну пляшку пива та сигарети повернувся у автомобіль і поїхали дальше.

Доїхавши в с. Видричка, урочище «Павлик», біля КПП Богданського лісництва ДП «Рахівського ЛДГ», вони всі вийшли з автомобіля. ОСОБА_5 дав їм дві мотузки. Сам він залишився біля машини, а вони в трьох пішли в верх по схилу, до бабки Титорової дружини. Дорогу знав ОСОБА_3

Йдучи по схилу вверх і вийшовши на одну з галявин, він першим затіяв бійку, так як хотів провчити ОСОБА_4 Як тримав мотузки в руках, то ними став наносити удари по спині ОСОБА_4 Скільки разів вдарив мотузкою ОСОБА_4 не пам'ятає. Бажаючи залякати ОСОБА_4, щоб він боявся, він сказав ОСОБА_3, щоб знайшов якусь жердину. ОСОБА_3 пішов в ліс і приніс ліскову деревяну жердину, діаметром близько 5 сантиметрів та довжиною біля 2 метрів. Так як мотузка була в нього в руках, він зав'язав петлю на одному з кінців і сказав ОСОБА_4, щоб надів петлю на шию. Після чого, сказав ОСОБА_3, щоб затнув у землю принесену жердину і тримав її міцно. Пізніше, закинув мотузку на розгалуження гілок і почав підтягувати ОСОБА_4 до гори. Підтягнув його так, що його ноги відірвалися від землі і той повис. Протримавши близько десять секунд у підвішеному стані ОСОБА_4, він почав душитися, харчати, тому він сказав, щоб ОСОБА_3 відпускав жердину. Він її відпустив і ОСОБА_4 разом з жердиною впав на землю. Після того як ОСОБА_4 віддихався, вони знову пішли вверх.

Відійшовши вверх по схилу, близько 15 хвилин, вони зайшли в смерековий ліс. Знову вирішив полякати ОСОБА_4, тому сказав йому, що він став біля однієї з смерек. ОСОБА_4 зразу став біля смереки. Тоді витягнув з внутрішньої кишені мисливський ніж, і підійшов до ОСОБА_4 і замахнувся на нього, маючи намір зімітувати, що має намір нанести ОСОБА_4 удар ножем, Про себе вибрав ціль вище голови ОСОБА_4 та вирішив вдарити ножем в смереку. Тримаючи ніж в праві руці, і тримаючи його біля своєї голови, став наносити удар вище голови ОСОБА_4 в смереку. Коли наніс удар в смереку, то ОСОБА_4 налякався і пригнувся, він чомусь не втримався на ногах, чи зашпортався чи його штовхнув ОСОБА_6 не пам'ятає, але впав біля смереки так як кінець ножа був в смереці, то падаючи зламав його. Піднявшись з землі побачив, що недалеко від них йде якась жінка. Тому хлопцям сказав, щоб вони нікому нічого не говорили. Після того як до них підійшла жінка вони з нею пішли вверх. Йдучи по дорозі він порозумів, що то бабка Титорової дружини.

Прийшовши до неї додому, вони за допомогою мотузків, прив'язали 2,5 мішка картоплі до зрубаних дрібних гілок «хащини» і потягнули їх до автомобіля. Погрузивши мішки в автомобіль вони поїхали додому. В с. Розтоки, Рахівського району, Закарпатської області, в урочищі «Мерешір», він вийшов з автомобіля і пішов додому.

По поведінці ОСОБА_4 бачив, що він сприймає його погрози і боїться їх. Погрожуючи ОСОБА_4 вбивством, він мав лише одну мету, щоб його налякати і аби він більше не брехав на нього.

Скільки точно років ОСОБА_4 та ОСОБА_3 він не знає, але знає, що ходять в школу 7 або 8 клас. Тобто їм приблизно 14 або 15 років.

Неповнолітний потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 08.11.2009 року, близько 16 годин, його мама відправила навпроти його молодших брата та сестри - Івана та Марічки, щоб він допоміг їм принести продукти харчування. Зустрівши їх, він став з ними повертатися додому. Повертаючись назад додому, навпроти будинку Вечернюка, його зустрів дядько ОСОБА_5 і попросив його допомогти йому стягнути картоплю з урочища «Павлик», с. Видричка, Рахівського району, Закарпатської області. Він погодився йому допомогти. Сівши до нього в автомобіль, поїхав з ним в с. Видричка.

По дорозі в с. Розтоки, Рахівського району. Закарпатської області, біля мосту через річку ОСОБА_7, вони зустріли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_5 теж їх попросив допомогти йому стягнути картоплю. Вони погодилися і сіли в автомобіль на заднє сидіння, де вже сидів він. В автомобілі він сидів на задньому правому сидінні, по середині ОСОБА_3, а крайнім зліва ОСОБА_2 Коли автомобіль рушив з міста, ОСОБА_2 зразу став йому Погрожувати, що через те, що мамин брат, ОСОБА_8, винен йому гроші і не віддає, він його вб'є, заріже, кине в річку, щоб його ніхто не знайшов. Так як ОСОБА_2 за нього сильніший, старший, то він налякався і нічого у відповідь йому не сказав, їдучи в урочище «Павлик» с. Видричка, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_5 зупинився біля магазину, так як його попросив ОСОБА_2 Останній вийшов з машини і повернувся з пляшкою пива та пляшкою живчика. Живчик ОСОБА_2 дав ОСОБА_5, а пиво став пити. Пропонував і йому випити пива, але він відмовився. ОСОБА_3 теж випив пива. Розпиваючи пиво в автомобілі, ОСОБА_2 в усній формі став знову йому погрожувати вбивством, говорячи, в принципі, ті ж слова, що і раніше.

Доїхавши до КПП Богданського лісництва ДП «Рахівське ЛДГ», ОСОБА_5 зупинився. Він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля. ОСОБА_3 знав дорогу куди потрібно було йти. З собою з автомобіля вони взяли мотузки, щоб зв'язувати мішки з картоплею. Одну мотузку ніс він, а другу ОСОБА_3 ОСОБА_5 залишився біля машини чекати їх.

Піднімаючись по схилу гори, ОСОБА_2 від нього взяв мотузку і став йому наносити удари мотузкою по різних частинах тіла. Під час побиття, щось сказав ОСОБА_3, але що саме він не чув, ОСОБА_3 став теж його бити прутом. Він теж бив в різні частини тіла. Переставши бити ОСОБА_2, зв'язавши петлю на мотузці заставив його надіти петлю на шию, ОСОБА_3 теж його словесно заставляв надівати петлю на шию. Він налякався, що як не послухаюся їх, то вони його продовжать бити. Сам надів петлю на шию, яку зв'язав ОСОБА_2, після чого, ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3, щоб останній пішов знайшов в лісі якесь дерево, щоб його прив'язати. ОСОБА_3 пішов в ліс і знайшов там суху ліскову палку, приніс до них. ОСОБА_3 перепитавши у ОСОБА_2 чи буде така ліска добра, той відповів, що так. Тоді ОСОБА_3, самостійно, забив ліску в землю, під кутом. ОСОБА_2 накинув мотузку на ліску в землю, під кутом. ОСОБА_2 накинув мотузку на ліску. Разом вони підтягнули його на мотузці, так що в нього відірвалися ноги від землі. Він дуже налякався, що його зараз вб'ють. Мав намір кричати, але мотузка настільки сильно його здавила, що він лише захрипів. Побачивши це, ОСОБА_3 нагнув ліску до землі. Він разом з ліскою впав на землю. ОСОБА_3 зняв з нього мотузку. Він важко дихав. Коли його дихання прийшло в норму, ОСОБА_2 знову став йому наносити удари ногами в різні частини тіла. ОСОБА_2, наносячи йому удари, погрожував, але що саме тоді говорив він не пам'ятає, так як був дуже наляканий. ОСОБА_3 теж декілька разів його вдарив ногою. Коли вони перестали його бити, то ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3 та йому, щоб вони йшли вверх.

Піднявшись з землі, пішов перед ОСОБА_3 та ОСОБА_2 впереді. Не доходячи близько 100 метрів до хати, звідки мали забирати картоплю, ОСОБА_2 сказав йому, щоб став біля смереки. Налякавшись, що той його знову може побити став біля смереки. ОСОБА_2 знаходився від нього на відстані близько до 2-х метрів, з внутрішньої кишені куртки витягнув ніж, який був в піхві. Вийнявши ніж, ОСОБА_2 взяв його за рукоятку, і піднявши його, став наносити удар ножем йому в голову. Він налякався і відхилився вліво, ніж, біля його голови, близько 2-3 см., заткнувся в смереку. Побачивши це, ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_2, той не втримався на ногах, впав біля смереки. При цьому зламав вістря ножа. ОСОБА_2 подивився на ніж, сказав, що за ніж він ще відповість.

Після чого вони всі пішли вверх по схилу за картоплею. Взявши у бабки Титорової дружини з будинку два з половиною мішки картоплі, картоплю дала сама бабака, вони звязали мішки мотузками і потягнули їх до автомобіля.

Погрузивши картоплю в машину, вони поїхали до ОСОБА_5 додому. Вдома розгрузивши картоплю і зачекавши, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підуть додому, він розповів все ОСОБА_5, показав тілесні ушкодження, які йому завдав ОСОБА_2 М, та ОСОБА_3 ОСОБА_5 спитав в нього, чому він раніше йому про це не сказав. Він йому сказав, що боявся ОСОБА_2, тому і нічого не говорив при ньому.

Прийшовши додому він все розповів свої мамі.

Ініціатором бійки та погроз вбивством, був ОСОБА_2. Якщо б не ОСОБА_2, то ОСОБА_3 йому б нічого не сказав.

Якщо б він не ухилився, то ніж, на його думку, попав би йому лезом в груди або шию.

Законний представник потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що 08.11.2009 року, близько 16 години, вона відправила свого сина - ОСОБА_4 на зустріч молодшим дітям - Івана та Марічки, щоб допоміг їм винести додому продукти харчування. Будинок де вони живуть, розташований на горі.

Через деякий час, Іван та Марічка прийшли додому, а ОСОБА_4 не повернувся. Зі слів дітей вона дізналася, що він пішов з ОСОБА_5

Того ж дня, близько 21 годин, ОСОБА_5 повернувся додому. Вона спитала ОСОБА_5 де він так довго ходить, мала намір його посварити, але ОСОБА_5 заплакав і сказав їй, щоб вона подивилася який він побитий. Піднявши сорочку в гори, вона побачила, що на спині в нього синяки продовгуватої форми, ОСОБА_5 їй розповів, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 били його, погрожували йому вбивством, мотузкою підвісили його за шию так, що він ледь не задушився, за те, що її брат - ОСОБА_8 винен гроші ОСОБА_2

Наступного дня вона звернулася з заявою в міліцію.

ОСОБА_2 являється їх далеким родичем. Зустрівшись з ним в селі, після вказаного випадку, він попросив в неї пробачення за те, що так поступив з сином.

Заявляє цивільний позов до ОСОБА_2 на суму 1000 гривень моральної шкоди.

Свідок, ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 08.11.2009 року йшов додому з урочища «Берендей», с. Розтоки, Рахівського району, Закарпатської області, і зайшов до свого знайомого ОСОБА_5, що живе в с. Розтоки, Рахівського району, Закарпатської області. Він попросив, щоб із ОСОБА_2 пішли із його дачі принести картоплю. В ОСОБА_5 був і ОСОБА_2 Він та ОСОБА_2 стали його чекати біля підвисного мосту в с. Розтоки, урочищі «Мерешір», Рахівського району, Закарпатської області. Через декілька хвилин ОСОБА_5 підїхав до них з автомобілем. ОСОБА_5 їх посадив у свій автомобіль, щоб підвести в урочище «Павлик». На той час в автомобілі вже знаходився ОСОБА_4.

Коли вони їхали в автомобілі, то ОСОБА_2 почав ОСОБА_4 прожувати, що він його «зарубає», кине в річку, щоб його з'їла риба. Погрожував ОСОБА_2 ОСОБА_4 за те, що останній пустив плітки, що начебто ОСОБА_2 скоїв крадіжку з церкви їдучи по вул. Павлик в с. Видричка, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_2 попросив ОСОБА_5, щоб той зупинився біля магазину. ОСОБА_5 зупинив автомобіль. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля і повернувся з пляшкою пива та пляшкою «Живчика». Сівши в автомобіль, вони поїхали дальше. В автомобілі ОСОБА_2 пригостив його пивом. ОСОБА_4 пиво не пив.

Приїхавши до КПП Богданського лісництва ДП «Рахівське ЛДГ», вони вийшли із автомобіля. Після чого, пішли вверх по схилу гори. ОСОБА_5 залишився біля автомобіля. По дорозі ОСОБА_2 казав ОСОБА_5 знову, що він його привяже до смереки та вбє. Відійшовши від автомобіля, приблизно на 200 метрів, ОСОБА_2 мотузкою став наносити по спині ОСОБА_4 удари. Він спочатку не мав наміру бити ОСОБА_4, так як вони друзі. Але ОСОБА_2 сказав йому, щоб він теж бив ОСОБА_4, якщо ні, то він йому допоможе. Після чого витягнув з куртки з внутрішньої кишені ніж і продемонстрував йому. Він налякався, що ОСОБА_2 може побити, чи порізати його, тому взявши вербовий одноліток став теж наносити удари ОСОБА_4 Але сильно не хотів бити, він вдавав, що б'є його, щоб йому нічого не говорив ОСОБА_2 Після того, М. взяв мотузку, заставив ОСОБА_4 завязати петлю та надіти її собі на шию. Йому сказав, щоб він приніс «росоху» з ліса. Будучи наляканим, пішов в ліс і знайшов там дерев'яну палку, товщиною біля 5 см. та довжиною близько 2-х м. Поставивши вказану гілку у вертикальному положенні, ОСОБА_2 сказав, щоб він тримав міцно палку. Сам взяв мотузку, перекинув через дерево «розсоху» і почав тягнути мотузку, підтягуючи ОСОБА_4 до гори. ОСОБА_2 підтягнув канат так, що в ОСОБА_4 відірвалися ноги від землі, він побачив, що ОСОБА_4 червоніє і сказав ОСОБА_2, що пускає розсоху, бо Коля душиться. ОСОБА_2 сказав йому, що якщо його відпустить, то буде теж битий, але він все одно відпустив розсоху і ОСОБА_4 впав на землю та почав дуже хрипіти. ОСОБА_2 підняв ОСОБА_4 і почав його бити в лице кулаками, а також мотузкою по спині. Йому сказав, щоб він теж його бив. Але ОСОБА_4 більше не хотів бити. Тоді ОСОБА_2 виламав гілку, дав йому і сказав приказним голосом, щоб його бив, він налякався ОСОБА_2 і також декілька раз його вдарив гілкою по ногах та спині. Після чого, ОСОБА_2 сказав, щоб ОСОБА_4 став перед ним на коліна. Микола декілька хвилин постояв перед ним на колінах, після чого, вони всі пішли вверх. Приблизно через 10-15 хвилин, ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_4 до смереки, сказав йому, щоб той став біля неї, а сам вибрав великий ніж і намахнувся на ОСОБА_4 ножем. Він налякався і вдарив ОСОБА_2 в праву руку, в якій тримав ніж. ОСОБА_2 промахнувся і попав в смереку. Послизнувшись, він впав на землю. При падінні зламав кінчик ножа, який заткнувся в смереку. В той час, біля них до гори йшла баба Титоровії дружини, тому ОСОБА_2 перестав бити ОСОБА_4 Лише пригрозив, що як він щось скаже бабі, то він його вб'є. Після чого, вони пішли за картоплею. Зтягнувши картоплю, вони повернулися додому. Більше ОСОБА_2 не погрожував ОСОБА_4 того дня.

Ініціатором бійки, погроз, був ОСОБА_2

Свідок, ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 08.11.2009 року, попросив свого племінника ОСОБА_4 та знайомих ОСОБА_2 з ОСОБА_3 піти з дачі принести картоплю. То було близько 15:30 годин. ОСОБА_4 зустрів, коли він йшов додому з своїми рідними - сестрою та братом, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були перед тим в нього вдома.

Коли вони їхали в його власному автомобілі, то ОСОБА_2 почав ОСОБА_4 погрожувати, що він його «зарубає», кине в річку, щоб його зїла риба. Погрожував ОСОБА_2 ОСОБА_4 за те, що останній пустив плітки, що начебто ОСОБА_2 скоїв крадіжку з церкви. їдучи по вул. Павлик в с. Видричка, Рахьівського району, Закарпатської» області, ОСОБА_2 попросив його, щоб зупинився біля магазину. Він зупинив автомобіль. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля і повернувся з пляшкою пива та пляшкою «Живчика». Сівши в автомобіль, вони поїхали дальше. ОСОБА_2 пригостив ОСОБА_3 пивом. ОСОБА_4 пиво не пив.

Приїхавши до КПП Богданського лісництва ДП «Рахівське ЛДГ», вони вийшли із автомобіля, після чого, пішли вверх по схилу гори. Він залишився біля автомобіля. З собою вони взяли дві мотузки, щоб зв'язати мішки з картоплею, та тягнути їх в низ. Вказані мотузки він добровільно видав працівникам міліції.

Приблизно через три години, хлопці зт'ягнули картоплю. Погрузивши картоплю в автомобіль, вони повернулися додому.

По дорозі бачив, що ОСОБА_4 якийсь схвильований, нічого не розмовляв. Він його декілька разів спитав, що трапилося, але він лише відповідав, що нічого.

Приїхавши в с. Розтоки, Рахівського району, Закарпатської області, біля мосту вийшли ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Він поїхав підвести додому свою дружину. Після того як повернувся, розрахувався з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і вони пішли додому всторону с. Видричка.

Він з ОСОБА_4 пішли до нього додому, під час розгрузки картоплі ОСОБА_4 зізнався, що його побили та підвішували за допомогою мотузки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Візуально він бачив, що на шиї ОСОБА_10 є червоного кольору рубець, та біля очей синяки. Вже вдома побачив, що у ОСОБА_4 є декілька продовгуватих синців на спині. В той час вони ще були червоного кольору. Його дружина їх змащувала маззю.

Вина підсуднього ОСОБА_2 у скоєнні ним злочинів, окрім повного визнання ним своєї вини, стверджена перепровіреними в ході судового слідства матеріалами справи:

- Протоколами відтворення обстановки та обставин подій, під час яких неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 показали та розповіли як саме і де відбувалися події 08.11.2009 року. Під час відтворення обстановки та обставин подій, були знайдені та прилучені до матеріалів кримінальної справи деревяна жердина, за допомогою якої підвішували ОСОБА_4 та порожня пачка від сигарет «Пріма червона», яку ОСОБА_2 викинув біля тієї смереки, де погрожував ОСОБА_4 туристичним ножем, а. с. 34-40, 41-52;

- Очною ставкою між неповнолітнім ОСОБА_11В. та ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_2 підтвердив те, що він першим почав бійку

08.11.2009 року в с.Видричка, урочище «Павлик», Рахівського району, Закарпатської області, а. с. 62;

- Очною ставкою між неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_4 змінив свої покази і підтвердив, що ніж ОСОБА_2 не кинув в нього, а тримав його в правій руці, а. с. 63-64;

- Протоколами огляду речових доказів деревяної жердини та пачки від сигарет «Пріма червона», які були вилучені під час проведення відтворення. Двох мотузок, які добровільно видав ОСОБА_5 та ножа, який добровільно видав ОСОБА_2 а. с. 74-75;

- Висновком експерта № 03 від 13.01.2010 року, згідно з якого, ніж, яким ОСОБА_2 погрожував ОСОБА_4 холодною зброєю не являється, а відноситься до типу туристичних ножів і виготовлений заводським способом, а. с. 104-110;

- Висновком судово-медичної експертизи № 16 від 13.01.2010 року, згідно з якою, в неповнолітнього ОСОБА_4 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя у вигляді 17 синців спини, синців обох параорбітальних ділянок, лівого плеча, лівого стегна, ссаден тімяної ділянки голови та шиї, ЗЧМТ, струс головного мозку, а. с. 112-113.

Дослідивши матеріали справи, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 129 ч. 1 КК України, як погроза вбивством; за ст. 304 ч.1 КК України, як втягнення неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність.

Цивільний позов зявлений законним представником неповнолітного потерпілого ОСОБА_9 в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень як відшкодування моральної шкоди за перенесений біль, страждання її сином ОСОБА_4, тривале лікування, втрата вільного часу, відповідних коштів на лікування, слід стягнути з ОСОБА_2 в поному обсязі.

Судові витрати по спразі в розмірі 202, 82 гривні за проведення експертизи холодної зброї, слід стягнути з ОСОБА_2 в користь експертної установи переказавши вказані кошти на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області УДК в Закарпатській області р/р 35224002000411, МФО 812016, код 25575144 з відміткою «За послуги»

Речові докази: ніж який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СВ Рахівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області та дерев»яну жердину, порожна пачка від сигарет «Пріма червона», два мотузки які знаходяться при матеріалах кримінальної справи по вступу вироку в законну силу знищити.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість скоєних ним злочинів, помякшуючі та обтяжуючі вину обставини, дані про обставини скоєння злочинів.

Як помякшуючими вину обставинами, суд враховує те, що ОСОБА_2 винy свою визнав повністю, щиро розкаявся, зобовязався не скоювати правопорушень в майбутньому.

Обтяжуючою вину обставиною, у відношенні ОСОБА_2, суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, та вчинення злочину відносно неповнолітньої особи.

Враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, який по місцю проживання характеризується повередньо, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення та перевиховання не став, злочин скоїв з застосуванням садистських методів щодо неповнолітньої особи, втягнувши у скоєння злочину неповнолітню особу, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, що передбачено ст. 129 ч. 1 КК України, та позбавлення волі, що передбачено ст. 304 ч.1 КК України, з застосуванням правил ст. 70 КК України, остаточно до відбуття призначити покарання в вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И Т И:

ОСОБА_2 визнати винним і призначити покарання за ст. 128 ч.1 КК України 2 (два) роки обмеження волі; за ст. 304 ч.1 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Речові докази: ніж який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СВ Рахівського РВ ГУМУС України в Закарпатській області та деревну жердину, порожна пачка від сигарет «Пріма червона», два мотузки які знаходяться при матеріалах кримінальної справи по вступу вироку в законну силу знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_12 1000 (одну тисячу) гривень цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_2 202,82 грн. в користь експертної установи переказавши вказані кошти на рахунок НДЕКЦ при ГУМУС України в Закарпатській області УДК в Закарпатській області р/р 35224002000411, МФО 812016, код 25575144 з відміткою «За послуги».

Запобіжний захід, засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити попередній підписку про невиїзд.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 слід рахувати з моменту його затримання.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Тулик І.І.