Вирок № 58614013, 07.06.2016, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

У Х В А Л А

07 червня 2016 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

суді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання Голубової О.О.,

прокурора Магідіна Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050220001411 відносно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, Будинок офіцерського складу № 528 кв. 48, громадянина України, одруженого, раніше не судимого в силу ст. 49 КК України,

за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В ході досудового розслідування дійсного кримінального провадження відносно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Оскільки строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою за ухвалою суду спливає 08 червня 2016 року, то у судовому засіданні прокурором Магідіним Б.В., заявлене клопотання про подовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, оскільки на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати. Крім цього, тяжкість злочинів, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_2 не дає підстав для застосування стосовно вказаного обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. У звязку з цим вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченого належить продовжити ще на 60 днів.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений у судовому засіданні заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявили клопотання про зміну цього запобіжного заходу на інший, більш мякий, зазначивши, що останній не має наміру переховуватися від суду, має міцні соціальні звязки в місці його постійного проживання, а саме: родину та утриманців, раніше не судимий в силу ст. 49 КК України.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши у відповідних межах матеріали провадження,суд зазначає наступне.

Згідно із ч.3ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду суд продовжує дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У відповідності дост.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, й запобіжні заходи.

Згідно із п.5 ч.1ст.176 КПК України тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Крім цього, у відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи, закріпленийст.5 Конвенції.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Таким чином, враховуючи обставини справи, склад і тяжкість злочинів, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_2, а також суспільно-політичну обстановку, що існує тривалий час на території Донецької області,суд вважає, що в даному конкретному випадку наявний суспільний інтерес, який полягає в засудженні та покаранні, в разі доведення винуватості, особи, яка вчинила тяжкі злочини.

У звязку з цим, рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, відповідає характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Підсумовуючи викладене вище та враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, то у даний час продовжує існувати ризик того, що, перебуваючи на волі, обвинувачений з метою уникнення кримінального покарання може перешкоджати встановленню істини у справі, зокрема, переховуватися від суду.

Тому, з метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, строк тримання його під вартою слід продовжити на 60 днів.

Керуючись ст.ст.177, 183,317, 331 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Артемівській УВП СІ УДПтСУ в Донецькій області (№6) відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на 60 днів, тобто до 05 серпня 2016 року включно.

Копії ухвали направити: прокурору, обвинуваченому - для відома, начальнику Артемівській УВП СІ УДПтСУ в Донецькій області (№6) - для відома та організації її виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :