Постанова № 58613262, 22.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 645/2343/16-п, Провадження №33/790/409/16 Головуючий 1 інстанції Бабкова Т.В.

Категорія: ст. ст.124,130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року м.Харків

Суддя Апеляційного суду Харківської області Остапчик С.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1, з секретарем Рогожинським П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Харківської області у м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 травня 2016 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо

ОСОБА_1, який народився АДРЕСА_2 року у м.Брянка Луганська область, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

В С Т А Н О В И В :

27 травня 2016 року постановою судді Фрунзенського районного суду м.Харкова Щукіна (Золяк) М.М. визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

2 червня 2016 року ОСОБА_1 оскаржив зазначену постанову судді Фрунзенського районного суду м.Харкова. У свої апеляційній скарзі він просив постанову змінити в частині накладення адміністративного стягнення і накласти штраф в розмірі 3400 гривень.

На обгрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що суд першої інстанції обрав щодо нього занадто суворий вид стягнення, не врахувавши при цьому обставини які пом'якшують відповідальність, а саме : визнання вини, щире каяття, відшкодування матеріальних збитків потерпілій стороні в повному обсязі, знаходження на утриманні малолітньої дитини і дружини.

Вислухавши доводи ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, прихожу до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.п.2.5,2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.

Відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з вимогами п.13.1 Правил дорожнього руху України 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно зі ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів,тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

З матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2016 року інспектором роти 8 батальйону УПП у місті Харкові Голосеніним А.С. складено два протоколи про адміністративні правопорушення №АП1916787 і №АП1888023, відповідно до яких ОСОБА_1 27 квітня 2016 року о 00 год. 30 хв., керуючи автомобілем ВАЗ-21063, номерний знак НОМЕР_2, в м. Харкові по вул.Братській,58, всупереч вимогам п.п.12.1,13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ-2106 НОМЕР_1, який стояв попереду, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки.

Крім того, ОСОБА_1 27 квітня 2016 року о 01 год. 00 хв. керував автомобілем ВАЗ-21063, номерний знак НОМЕР_2, в м.Харкові по вул.Братській,58, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія ОСОБА_1, проведено у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 916787 від 27 квітня 2016 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 №888023 від 27 квітня 2016 року, схемою місця ДТП, яка сталася 27 квітня 2016 року о 23 год. 50 хв., результатами тестування ОСОБА_1 на наявність алкоголю, з якого вбачається, що вміст алкоголю складав 1,25 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, поясненнями правопорушника ОСОБА_1 в судовому засіданні, який не заперечував факт порушення Правил дорожнього руху України.

Проаналізувавши відомості, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та доданих до них документах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_1 п.п.2.9,12.1,13.1 Правил дорожнього руху України і доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують. Суд першої інстанції наклав на правопорушника справедливе стягнення, що цілком відповідає вимогам ст.ст.33-36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин підстав для скасування або зміни постанови судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 травня 2016 року не вбачається.

Беручи до уваги наведене, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Остапчик С.В.