Рішення № 5861300, 29.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2009 р. Справа № 56/180-09

вх. № 6152/4-56

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Тимошенко В.М. (довіреність б/н від 31.07.2009р.);

відповідач - не з'явився;

ОСОБА_2 - присутня в судовому засіданні;

розглянувши справу за позовом Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 8235,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальний заклад "Харківській обласний науково - методичний інститут безперервної освіти", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованості за договором оренди комунального майна № 2/2001 від 03.12.2001р. в розмірі 8235,04 грн., у тому числі: 3778,00 грн. основного боргу та 4457,04 грн. пені. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2009р. (суддя Кухар Н.М.) було порушено провадження у справі № 56/180-09 та розгляд справи призначено на 18.08.2009р. о 10:30 год.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 14.08.2009р. справу № 56/180-09 передано для розгляду судді Рильовій В.В., у зв'язку з відпусткою судді Кухар Н.М. на дату призначеного судового засідання.

Позивач разом з позовною заявою заявив клопотання про заходи забезпечення позову , яким просив з метою забезпечення позову враховуючи систематичне ухилення відповідача від погашення заборгованості для покриття суми боргу, стягнення покласти на майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу.

Оскільки дане клопотання позивача належним чином не обґрунтовано, суд ухвалою від 14.09.2009р. попередив позивача, що клопотання про заходи забезпечення позову буде розглянуто після надання позивачем додаткового письмового обґрунтування доцільності вжиття заходів до забезпечення позову.

25.09.2009р. позивач повторно звернувся до суду з заявою (вх.23265) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно, що належить відповідачу: квартира і належне майно за адресою: АДРЕСА_1, у межах 4600,90 грн.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776, суд, при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування необхідності забезпечення позову, зважаючи не те, що позивачем достатніх правових обґрунтувань необхідності вжиття таких заходів забезпечення позову та можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду надано не було, суд дійшов висновку про те, що заява позивача не обґрунтована належними доказами та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивача через канцелярію господарського суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог (вх.23264), в якій зменьшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача, в зв"язку з невиконанням ним вимог договору оренди комунального майна №2/2001 від 03.12.2001р., 4600,90 грн. загальної суми боргу, з яких 4188,01 грн. сума основного боргу; 412,89 грн. пені. При цьому згідно з умовами договору , п.3.1 , сума основного боргу розподіляється в такому співвідношенні: до обласного бюджету - 30%, що відповідає сумі 716,01 грн.; позивачу - 70%, що відповідає сумі 3472,00 грн.

У відповідності до положень ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає заяву позивача позивача про уточнення позовних вимог до розгляду судом, долучає її до матеріалів справи та подальший розшляд справи ведеться з урахуванням наданих уточнень.

В судовому засіданні 29.09.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 29.09.2009р., не з"явився, свого повноважного представника не направив, причини нез"явлення суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву, не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 05.08.2009р., направлена на адресу відповідача , зазначену в позовній заяві (61121, АДРЕСА_1) повернулась на адресу суду з довідкою поштового відділення "повернуто у зв"язку із закінченням строку зберігання". З наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання ФОП ОСОБА_3, є: 61121, АДРЕСА_1.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач ФОП ОСОБА_3, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 29.09.2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 14.09.2009 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.12.2001р. між Харківським обласним науково-методичним інститутом безперервної освіти (позивач по справі) та ФОП ОСОБА_3 (відповідач по справі) укладено договір оренди комунального майна №2/2001, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлове приміщення), площею 207,4 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на другому поверсі 2-х поверхової будівлі на території Дзержинського району, що знаходиться на балансі позивача.

На підтвердження факту передачі майна між позивачем та відповідачем складено та підписано акт приймання - передачі приміщень від 03.12.2001р.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Харківської області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради від 19.06.2001р., і становить 7580,00грн. (без урахування ПДВ та індексів інфляції).

Згідно з п.3.1.1 орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10 числа місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції щодо суми орендної плати , визначеної за перший місяць після укладання цього договору , яка становить631,67 грн. (без урахування ПДВ), з яких 70% відповідач перераховує позивачу , а 30% (189,50грн.) орендної плати відповідач перераховує до обласного бюджету. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку , визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.3. договору орендна плата , перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день день прострочення , включаючи день оплати.

Згідно з п.5.2. відповідач зобов"язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом п.5.6 договору відповідач зобов"язався щоквартально , до 10 числа місяця , наступного за останнім місяцем звітного кварталу , надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Зазначений договір оренди діяв з 03.12.2001р. до 03.09.2002р. включно.

Відповідно до п.10.6 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий сторок і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

02.09.2002р. до договору оренди оренди комунального майна №2/2001 від 03.12.2001р. було укладено додаткову угоду №2/2001-1, відповідно до п.1 цієї угоди у зв"язку із закінченням строку дії договору оренди комунального майна та з метою надання можливості відповідачу винайти приміщення для подальшого ведення власної діяльності , договір оренди комунального майна було пролонговано строком до 31.03.2003р.

01.10.2002р. до договору оренди оренди комунального майна №2/2001 від 03.12.2001р. було укладено додаткову угоду №2/2001-2, відповідно до умов якої позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлове приміщення), площею 99,9 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на другому поверсі 2-х поверхової будівлі на території Дзержинського району, що знаходиться на балансі позивача. Орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10 числа місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції щодо суми орендної плати , визначеної за перший місяць після укладання цього договору , яка становить 300,43 грн. (без урахування ПДВ), з яких 70% відповідач перераховує позивачу , а 30% відповідач перераховує до обласного бюджету.

Позивачем на адресу відповідача були неодноразово направлені претензії щодо наявного боргу у відповідача перед позивачем та обласним бюджетом , у зв"язку з чим позивач просив терміново погасити забргованість.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань за договором оренди комунального майна №2/2001 від 03.12.2001р. в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів не виконав. Доказів на спростування зазначених обставин справи відповідач суду не надав. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти, щодо стягнення з відповідача 4188,01 грн. заборгованості з орендної плати, з яких: 716,01 грн. - до обласного бюджету та 3472,00 грн. - позивачу.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 статті 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 3.3 договору оренди орендна плата , перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день день прострочення , включаючи день оплати.

За прострочення виконання зобовязання (несплату орендних платежів) позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі - 412,89 грн., з яких: пеня , яка підлягає перерахуванню до позивача - 338,29грн.; пеня, яка підлягає перерахуванню до обласного бюджету - 74,60 грн.

З урахуванням вказаного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 412,89 грн. є обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

З огляду на вказане , суд вважає обгрунтованими та доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4600,90 грн., з яких: 4188,01 грн. сума основного боргу, 412,89 грн. заборгованість по пені.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 193, 232 Господарського кодексу України, статтями 509, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61121, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 24, рахунок №35420002002423 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 31584378) - 3472,00 грн. основного боргу; 338,29 грн. пені , 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61121, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь обласного бюджету Харківської області (одержувач коштів: УДК у Дзержинському районі, код ЄДРПОУ казначейства у районі: 24134567, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 33213870700003) - 716,01 грн. основного боргу та 74,60грн. пені

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 30.09.2009р.

Справа №56/180-09.