Рішення № 58610880, 22.06.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І.

Справа № 644/10745/15-ц

Провадження № 2/644/689/16

22.06.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Горчакової О. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Дєєвої Г. В., Білієнко Г. Г.,

позивач ОСОБА_1 не прибув, представника позивача адвоката

ОСОБА_2,

відповідачів: 1. Харківське міське управління юстиції Орджонікідзевський

відділ державної виконавчої служби в особі представника

головного державного виконавця Близнюкова Ю. В.;

ОСОБА_3;

2. Державне підприємство «Інформаційний центр»»

Міністерства юстиції України представник не прибув,

3. ОСОБА_4, приватний нотаріус

Харківського міського нотаріального округу не прибула,

треті особи на стороні відповідачів без права заявляти самостійні вимоги:

1. Головний державний виконавць Орджонікідзевського відділу

державної виконавчої служби Харківського міського

управління юстиції ОСОБА_5,

2. Кредитна спілка «Слобожанська» в особі представника ОСОБА_6,

3. ОСОБА_7,

4. Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції

представник не прибув,

третя особа на боці позивача з правом самостійних вимог:

ОСОБА_8 не прибула,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у місті Харкові цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Харківського міського управління юстиції Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби, Державного підприємства «Інформаційний центр»» Міністерства юстиції України, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4,

треті особи на стороні відповідачів без права заявляти самостійні вимоги: Головний державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5, Кредитна спілка «Слобожанська», ОСОБА_7,

Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції,

третя особа на боці позивача з правом самостійних вимог ОСОБА_9 - «Про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколів та акту про проведення прилюдних торгів»

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколів проведення прилюдних торгів та акту про проведення прилюдних торгів. Позивач подав позовну заяву, уточнюючу вимоги та про доповнення підстав позову.

Просив визнати недійсними:

1) електронні торги з реалізації арештованого майна однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведені 14.09.2015 (23.07.2015) року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;

2) протокол № 114776 від 14.09.2015 року про проведення електронних торгів з продажу належної йому, ОСОБА_1, квартири АДРЕСА_2 проведених Державним підприємством «Інформаційний центр»» Міністерства юстиції України;

3) акт про проведення електронних торгів від 29.09.2015 року з продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, складений головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5;

4) свідоцтво про належність права власності на квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_10, посвідчене державним нотаріусом та зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно;

5) Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 на імя ОСОБА_7;

6) неправомірними дії державного виконавця по проведенню виконавчих дії, які виразилися в не надісланні Позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2014року.

7) скасувати постанову про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 та оголошення заборони на її відчуження від 05 листопада 2014 року головного державного виконавця Близнюкова Ю. В. та акт опису та арешту квартири від 01 грудня 2014 року.

8) виконавчий напис №2825 від 22.10.2014 року приватного нотаріусаХарківського міського нотаріального округу ОСОБА_4;

9) прохав сторони повернути у попереднє становище (застосувати реституцію до правовідносин);

10) витребувати у відповідачів: копії правоустановлюючих документів довідки про банківські реквізити, копію зведеного виконавчого провадження №1912/18 номера за ЄДРВП: 45215434, копію справи електронних торгів за 2014 рік АДРЕСА_6, копію нотаріальної справи виконавчого напису нотаріуса №2825 від 22.10.2014 року приватного нотаріуса ОСОБА_4 Харківського міського нотаріального округу;

11) стягнути з відповідачів на його користь: судові витрати 63750 грн. послуги адвоката за надання юридичної допомоги, 1218 грн. сплаченого мною судового збору та моральну шкоду у 205159 грн. 50 коп. з Відповідачів.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що14.09.2015 (23.07.2015) року ДП «Інформаційний центр»» Міністерства юстиції України, на виконання абзацу 3 пункту 5 розділу ІІІ «Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року №656/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 року за № 427/25204 (зі змінами), по організації і проведенню електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, провело електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало йому, ОСОБА_1 це однокімнатна квартира, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1. Стартова (початкова) ціна квартири була встановлена в розмірі 273 546,00 грн.

Переможцем торгів було обявлено ОСОБА_7, яка запропонувала за квартиру ціну 205159 грн. 50 коп.

Вважає, що протокол № 114776 від 14.09.2015 року проведення електронних торгів, акт про проведення електронних торгів від 29.09.2015 року з продажу квартири адресом: АДРЕСА_1, та видане, на їх підставі, свідоцтво про придбання майна з електронних торгів є недійсними з огляду на допущені при їх проведенні численні порушення діючого законодавства. Далі в позові вказує, що електронні торги проводились без експертної оцінки квартири експертом-оцінювачем, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", яка є обовязковою для проведення електронних торгів нерухомим та іншим майном, вартість якого перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян.27 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. В порушення вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» ця Постанова не була направлена Позивачеві, але закон вимагає направлення як постанови про відкриття виконавчого провадження, так і постанови про закінчення виконавчого провадження, листом замовним зі зворотнім повідомленням. Вказана постанова була винесена на виконання виконавчого напису №2825 від 22.10.2014 року приватного нотаріуса, без зазначення якого саме приватного нотаріуса.

Далі в позові йдеться, що 05 листопада 2014 року державним виконавцем була винесена постанова про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5. В порушення Закону України «Про виконавче провадження» і ця постанова не була йому направлена. 01 грудня 2014 року державним виконавцем був «Про виконавче провадження», Позивачеві не була видана копія ОСОБА_11 опису та арешту. 01 грудня 2014 року державним виконавцем була винесена Постанова про призначення експерта субєкта оціночної діяльності-субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яка також не була направлена Позивачеві. Позивач вказує, що державним виконавцем не була проведена оцінка квартири, на яку був накладений арешт, відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 43 Закону України «Про іпотеку». Ціна квартири із ним, Позивачем,не узгоджувалася, до нього не доводилася і його заперечень щодо незгоди з оцінкою квартири, не було і, тому, підстав для призначення проведення експертної оцінки не було, але державний виконавець призначив проведення експертної оцінки.

За ініціативою головного державного виконавця Близнюкова Ю. В. належна позивачеві квартира була виставлена державним виконавцем на електронні торги, про що Позивачеві також не було повідомлено державним виконавцем.

Позивач посилається, що згідно п.4.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, обовязковому внесенню до нього підлягають відомості про всі торги, інформація про майно, що реалізується, та результати проведення прилюдних торгів; п.4.9 положення передбачено внесення до Єдиного реєстру відомостей про результат проведення торгів не пізніше ніж через 15 днів після оголошеної дати проведення торгів. В 2014 році організатором торгів у Єдиному реєстрі виконавчих проваджень (не) оприлюднена інформація про те, що прилюдні торги у 23 липня 2014 року не відбулися.

Позивач посилається, що згідно протоколу № 114776 від 14.09.2015 проведення електронних торгів по реалізації квартири, вона була продана за 205159 грн. 50 коп., що значно нижче її дійсної вартості; що йому спричинено значні матеріальні збитки; він позбавлений житла, бо порушено право на житло.

Вказує, що згідно «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15,12.99 N 74/5,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 ч. 3 п. 4.1., встановлено: «Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресом, зазначеним у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток».

Цивільним процесуальним кодексом України в ст.74 встановлено «4. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

5. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресом, зазначеним стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові, за їх згодою, можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку". Тому, на думку Позивача, при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем був порушений порядок направлення йому, як стороні виконавчого провадження, виконавчих документів, що в свою чергу порушило його права сторони виконавчого провадження, як визначено ст. 11-1 Закону України „ Про виконавче провадження": „Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом». Порушення його прав, як сторони виконавчого провадження, призвело до порушення права власності на житло.

Вважає, що електронні торги відбулися з порушенням діючого законодавства і підлягають визнанню недійсними на таких підстав: Законом України "Про виконавче провадження" в ч. 5 ст. 66 встановлено «Порядок проведення прилюдних торгів з продажу арештованого державними виконавцями нерухомого майна боржників визначається Міністерством юстиції України». Міністерством юстиції України Наказом № 68/5 від 27 жовтня 1999 року (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 745/4038 від 02 листопада 1999 року затверджене «ОСОБА_12 положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», яким встановлено «3.11. Спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна». Згідно «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 15,12.99 N 74/5 (зі змінами), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р, за N 865/4158 ч. З п. 4.1.1. встановлено «Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресом, зазначеним у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток». Про призначення та проведення прилюдних торгів його не повідомили належним чином. У виконавчому провадженні наявний лист з повідомленням про проведення прилюдних торгів, який і був направлений за вихідним номером від 01.07.2015 року, де вказано день та час проведення електронних торгів 23.07.2015 09:00, тоді як торги відбулися 14.09.2015 року. Про прилюдні торги 14 вересня 2015 року мені теж не повідомляли належним чином. Також я вважаю, що торги є недійсними ще на підставі того, що вони проведені за наявності менш ніж двох покупців, бо учасниками торгів були, на його думку, пов'язаними особами і аналогічна квартира коштує більш ніж 300000,00 грн. Доказами викладеного можуть бути матеріали з проведення електронних торгів з продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Посилається, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» із внесеними до нього змінами, згідно з наказом Міністерства Юстиції України від 31.07.2014 року № 1255/5 саме на Відповідача 2. ДПДержавне підприємство «Інформаційний центр»» Міністерства юстиції України, покладено функцію організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбаченого Порядком.

Окрім того, в позовній заяві вимоги обґрунтовуються й тим, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 при вчинені виконавчого напису за №2825 від 22.10.2014 року також порушені його законні права і інтереси, які підлягають захисту судом і поновленню, бо порушено вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», пункт 2.3 якої передбачає можливість вчинення нотаріусом виконавчого напису після спливу 30 днів з моменту надіслання повідомлення іпотекодержателем іпотекодавцю про укладення договору купівлі-продажу, а таке повідомлення на його, Позивача, адресу взагалі не направлялося. Стягнення на предмет іпотеки повинно було проводитись шляхом звернення до суду, а не виконавчим написом нотаріуса, бо квартира АДРЕСА_7 перебуває у спільній сумісній власності Позивача та його дружини - ОСОБА_11 Звертає увагу, що ні він, ОСОБА_1, ні - ОСОБА_11, не уповноважували один-одного бути представниками по будь-якому виконавчому провадженні, чи інших дій у будь-яких органах чи установах, ким би вони не виконувалися. Вважає, що позовна давність для оспорювання укладеного на торгах договору є загальною трьохрічною, але, якщо суд застосує до спірних правовідносин встановлений ст.48 ЗУ «Про іпотеку» трьохмісячний строк оскарження результатів проведення прилюдних торгів, визнати поважними причини пропущення такого строку та захистити моє порушене право. Наведене свідчить про порушення його прав та інтересів, гарантованих Конституцією України і Позивач вимушений звернутися до суду за їх захистом.

Представник позивача, адвокат - ОСОБА_2, у судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити; надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, уточнюючій вимоги, звернув увагу Суду, що вказані торги було організовано та проведено з порушеннями процедури, встановленої нормами чинного законодавства, що стало відомо позивачу вже після їх проведення, складення та підписання протоколу. Позивачу стало відомо тільки згодом, що державним виконавцем проведено дії по примусовій реалізації майна, що складено акт про проведення прилюдних торгів від 30.04.2013 р. З огляду на приписи ч.1, 2 ст.11, ч.1, 4 ст.202 , ст.626 ЦК України прилюдні торги за своєю правовою природою є багатостороннім правочином. Саме в силу того, що придбання майна з прилюдних торгів як цілісна процедура, що включає низку дій з підготовки і проведення торгів та оформлення їх результатів, відноситься до угод купівлі-продажу, таку угоду можна визнати недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність угод. За змістом ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами прилюдних торгів, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи у разі порушення встановлених законом правил їх проведення (недодержання вимог закону в момент укладення договору купівлі-продажу майна з прилюдних торгів). Оформлений за результатами прилюдних торгів протокол проведення прилюдних торгів та складений за результатами проведення торгів акт про реалізацію предмету іпотеки є юридичними угодами щодо нерухомого майна, на підставі яких нотаріус видає правовстановлюючий документ свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки. Прилюдні торги було підготовлено і проведено з порушенням Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5, Закону України «Про іпотеку», Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Мінюсту України від 20.05.2003 р. № 43/5. У порушення вимог ст.43 ЗУ «Про іпотеку» організатором прилюдних торгів не здійснено опублікування інформації про проведення прилюдних як того вимагає закон. Згідно ч.5 ст.43 Закону організатор не пізніше дня публікації повідомлення про проведення торгів у ЗМІ письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права і вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та початкову ціну продажу; така ж вимога міститься у п.3.11 Тимчасового положення. Повідомлення про торги, як сталдо відомо в процесі розгляду справи судом, опубліковано у пресі 20.09.2012 р., однак, організатор направив йому повідомлення 10.10.2012 р., яке він отримав вже після проведення торгів. У порушення вимог ст.45 вказаного закону щодо прозорості проведення прилюдних торгів, коли організатор торгів забезпечує кожного учасника правилами проведення прилюдних торгів до їх початку, позивач не отримав такої інформації від організатора торгів. Крім того, порушено порядок оприлюднення результатів прилюдних торгів. Згідно п.4.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень обовязковому внесенню до нього підлягають відомості про всі прилюдні торги, інформація про майно, що реалізується, та результати проведення прилюдних торгів; п.4.9 положення передбачено внесення до Єдиного реєстру відомостей про результат проведення торгів не пізніше ніж через 15 днів після оголошеної дати проведення торгів. Представником позивача у судовому засіданні було зазначено про те, що при ознайомленні ним з виконавчим провадженням, було виявлено, що лист з повідомленням про проведення прилюдних торгів був направлений за вхідним номером від.01.07.2015 року, де вказано день та час проведення електронних торгів - 23.07.2015 року 09 год. 00 хв., тоді як торги відбулись 14.09.2015 року .

Представник Відповідача 1.Харківського міського управління юстиції Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби в особі представника головного державного виконавця Близнюкова Ю. В. у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що ним, як головним державним виконавцем виконавчі дії проведені з урахуванням вимог закону. Постанови, винесені ним, як державним виконавцем, були вручені дружині ОСОБА_1 ОСОБА_13, повідомлення також вручалися ОСОБА_1. Прилюдні електронні торги здійснював не він, державний виконавець, але ОСОБА_13 про результати їх проведення склав він, ОСОБА_5 На запитання про причини не вручення Позивачеві, боржнику за виконавчим провадженням, постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та його закриття - не зміг надати пояснення, але відповів, що будь-яких доручень на отримання цих документів йому, державному виконавцю, ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_11, не надавали; відповів, що рештка коштів, що залишилися після реалізації квартири у сумі 124000 грн. знаходяться на спеціальному рахунку і про необхідність їх отримання ОСОБА_1, він ОСОБА_1, неодноразово повідомлявся, але він відмовляється отримувати ці кошти. В наступні судові засідання ОСОБА_5 не прибув.

Представники відповідачів:2.Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та ОСОБА_14, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - не прибулиу судове засідання, про час і місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином,не повідомили суду про причини неявки своїх представників у судове засідання і право участі у судовому засіданні представника не використали, заперечень на позов не направили.

Треті особина стороні відповідачів без права заявляти самостійні вимоги 1. Головний державний виконавць Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5, позовні вимоги не визнав, прохав врахувати раніше надані заперечення на позов, він підтримує і заперечення ОСОБА_7 Представник 2. Кредитної спілки «Слобожанська» у судовому засіданні позов не визнала, прохала відмовити у його задоволенні. На запитання пояснила, що борг ОСОБА_1 склав 24000 грн і після реалізації квартири повністю погашений державним виконавцем. 3. ОСОБА_7 прохала відмовити у позові, бо вимоги не обгрунтовані, при проведені електронних торгів порушень закону не допущено. Прохала врахувати, що набрало законної сили рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Близнюкова Ю. В. В судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у її запереченнях проти позову, до заперечень нею надані ксерокопії документів 4.Представник Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції у судове засідання не прибув, заперечення не надав, про причини неявки в судове засідання представника суду не повідомив.

Третя особа на боці позивача з правом самостійних вимог ОСОБА_8, в судове засідання не прибула, про причини неявки суду не повідомила, правом участі представника не скористалася.

У судовому засіданні встановлено:

31 травня 2012 року між ОСОБА_1 та Харківською обласною кредитною спілкою «Слобожанська» було укладено кредитний договір № 7383, поручителем по вказаному договору є - ОСОБА_9 (а.с.14, 16).

Спірна квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_1. Ця квартира була прибрана відповідно до договору купівлі-продажу від 09 серпня 2009 року - ОСОБА_1 у ОСОБА_15, у період шлюбу з громадянкою ОСОБА_9 (а.с. 11). Вказана квартира перебувала у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9.

Установлено,що для забезпечення виконання зобовязання між Позивачем та Харківською обласною кредитною спілкою «Слобожанська» було укладено договір іпотеки, в якому предметом іпотеки була квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_8 (а.с.15).

Приватним нотаріусом ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис за №2825 від 22.10.2014 року, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки і квартиру АДРЕСА_7 (а.с. 141).

27 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5 винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.143).

05 листопада 2014 року державним виконавцем була винесена Постанова про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 (а.с.144).

Установлено, що 14.09.2015 (23.07.2015) року ДП «Інформаційний центр»» Міністерства юстиції України, на виконання абзацу 3 пункту 5 розділу ІІІ «Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року №656/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 року за № 427/25204 (зі змінами), по організації і проведенню електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, провело електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стартова (початкова) ціна квартири була встановлена в розмірі 273 546,00 грн.

Переможцем торгів було обявлено - ОСОБА_16.

Установлено, відповідно до п. 5 Договору Іпотеки «Іпотекодавець» передає «Іпотекоднржателю» на відповідне зберігання правовстановлюючі документи та технічний паспорт на заставне майно, які повертаються Іпотекодержателем не пізніше протягом наступного дня з моменту виконання «Позичальником» усіх зобовязань за кредитним договором» (а.с. 15).

У судовому засіданні було установлено, та підтверджено представником КС «Слобожанська», що ОСОБА_1, були повернуті вся технічна документація на квартиру та свідоцтво про право власності. Представник КС «Слобожанська», підтвердила, що з вимогами про повернення цих документів не звертались до ОСОБА_1

Відповідно до п. 12 Договору Іпотеки в разі порушення основного зобовязання і/або вимог іпотечного договору «Іпотекодержатель» передає «Іпотекодавцю» письмову вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання цієї вимоги. Якщо в тридцяти денний термін порушення не буде усунуто «Іпотекодержатель» в змозі звернути стягнення на предмет іпотеки.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, - дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав:

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 214 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

Статтями 1 та 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Згідно ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права відшкодування моральної (немайнової) шкоди, належить позивачеві. Особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.43 ЗУ «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмету іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів.

Згідно вимог ч.5 ст.43 ЗУ «Про іпотеку» не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна. Така ж вимога міститься у п.3.11 Тимчасового положення.

Згідно «Інструкції про проведення виконавчих дій» Затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 15,12.99 N 74/5 Зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 ч. 3 п. 4.1. встановлено «Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток».

Відповідно до ч.1, 4ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Згідно п. 1.2 Тимчасового положення прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Відповідно дост. 44 Закону України «Про іпотеку»у прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок і можуть відповідно до закону бути покупцями нерухомого майна, що реалізується. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що учасники прилюдних торгів підлягають реєстрації організатором прилюдних торгів. Реєстрація припиняється не раніше ніж за одну годину до початку прилюдних торгів. Для цілей реєстрації учасник надає організатору прилюдних торгів документ, що посвідчує його особу, заяву про участь у торгах, документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску. Під час проведення реєстрації учасник прилюдних торгів отримує картку із зазначенням його порядкового номера, згідно з яким цей учасник бере участь у торгах.

Пунктом 3.12 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5(ОСОБА_12 положення) передбачено, що для участі в прилюдних торгах покупець подає спеціалізованій організації: заяву про участь у прилюдних торгах; документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску. Організатор прилюдних торгів зобов'язаний забезпечити безперешкодне прийняття всіх заяв на участь у прилюдних торгах, а також забезпечити вільний доступ покупців до місця проведення прилюдних торгів.

Відповідно до ч.1 ст.45 ЗУ «Про іпотеку» прилюдні торги проводяться прозоро; організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку. У порушення вимог вказаної норми позивач такої інформації від організатора торгів не отримав.

Відповідно до вимог п.4.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Мінюсту України від 20.05.2003 р. № 43/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 р. за N 388/7709 (з наступними змінами), обовязковому внесенню до нього підлягають відомості про всі прилюдні торги з реалізації арештованого державними виконавцями майна, інформація про майно, що реалізується, та результати проведення прилюдних торгів; п.4.9 Положення передбачено внесення до Єдиного реєстру відомостей про результат проведення торгів не пізніше ніж через 15 днів після оголошеної дати проведення торгів.

Згідно п.7.1 Тимчасового положення прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі: 1) відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; 2) якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота; 3) несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно. У такому випадку майно реалізується на наступних прилюдних торгах, які проводяться в порядку, визначеному цим положенням.

Згідно Протоколу № 114776 від 14.09.2015 проведення електронних торгів по реалізації квартири вона була продана за 205159 грн. 50 коп., що значно нижче її дійсної вартості.

З огляду на ці, встановлені судом обставини, незаконним є протокол № 114776 від 14.09.2015 року про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Представником позивача у судовому засіданні було зазначено про те, що при ознайомленні ним з виконавчим провадженням, було виявлено, що лист з повідомленням про проведення прилюдних торгів був направлений за вхідним номером від.01.07.2015 року, де вказано день та час проведення електронних торгів - 23.07.2015 року 09 год. 00 хв., тоді як торги відбулись 14.09.2015 року .

У відповідності з вимогами ст.47 ЗУ «Про іпотеку», п.6.1 Тимчасового положення після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом пяти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмету іпотеки складає акт про реалізацію предмету іпотеки (акт про проведені прилюдні торги), який є підставою для отримання покупцем нотаріального свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Відповідно до позиції Верховного Суду України від 18 березня 2015 року, про те, що змістом ст. 39,40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК Української РСР особами, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю (ст. 11 ЦПК України).

З урахуванням наведених вище норм Закону України «Про іпотеку», ЦК України, ЦПК України звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», можливе лише у разі, коли такий спосіб передбачений договором про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Судом встановлено, що п. 12 Договору Іпотеки передбачено, що в разі порушення основного зобовязання і/або вимог іпотечного договору «Іпотекодержатель» передає «Іпотекодавцю» письмову вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання цієї вимоги. Якщо в тридцятиденний термін порушення не буде усунуто, «Іпотекодержатель» в змозі звернути стягнення на предмет іпотеки. Проте сторонами договору не було передбачено порядок переходу права власності на спірне майно на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

У відповідності з вимогами Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за результатами торгів між організатором торгів та їх переможцем укладається договір купівлі-продажу, який оформляється протоколом проведення торгів, який, як і будь-який інший договір, може бути визнано недійсним з підстав, передбачених законом, зокрема, через його невідповідність актам цивільного законодавства.

З урахуванням того, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнатись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину. За змістом ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами прилюдних торгів, може бути визнано недійсним у разі порушення встановлених законодавством правил їх проведення (недодержання вимог закону в момент укладення договору купівлі-продажу майна з прилюдних торгів).

Відповідно до ст.48 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

З огляду на те, що завершальним етапом проведення прилюдних торгів є оформлення їх результатів відповідно до ст.47 ЗУ «Про іпотеку», п.п.6.1-6.4 Тимчасового положення, що полягає у складанні державним виконавцем акту про проведені торги або акту про реалізацію предмету іпотеки, на підставі якого нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; з урахуванням того, що оспорюваний акт про проведення прилюдних торгів складений державним виконавцем. За таких обставин у відповідності з вимогами ч.5 ст.267 ЦК України порушене право позивача підлягає захисту.

Позовні вимоги в частині стягнення судових витрат, моральної шкоди не підлягають задоволенню, бо Позивач та його Представник не надали до суду доказів і підтвердження цих витрат та їх обґрунтування.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 203 ч.1, 215 ч.1, 258 ч.1, 267 ч.5 ЦК України, ст.ст. 43, 45, 47, 48 Закону України «Про іпотеку», п.п. 3.11, 6.1-6.4, 7.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 745/4038 (з наступними змінами), п.п. 4.1, 4.9 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Мінюсту України від 20.05.2003 р. № 43/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 р. за N 388/7709 (з наступними змінами), керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 доХарківського міського управління юстиції Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби, Державного підприємства «Інформаційний центр»» Міністерства юстиції України, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідачів без права заявляти самостійні вимоги: Головний державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5, Кредитна спілка «Слобожанська», ОСОБА_7, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, третя особа на боці позивача з правом самостійних вимог ОСОБА_9 Алимівна- «Про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколів та акту про проведення прилюдних торгів» - задовольнити частково. Визнати недійсними:

1.електронні торги з реалізації арештованого майна - однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Миру буд. 80. кв. З, проведені 14.09.2015 року Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;

2.Протокол № 114776 від 14.09.2015 року про проведення електронних торгів з продажу належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2, проведених Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;

3.акт про проведення електронних торгів від 29.09.2015 року з 1-го продажу квартири за адресою: м. Харків, вул. Миру буд. 80, кв. З, складений головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції;

4.свідоцтво про належність права власності на квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_10, посвідчене приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального ОСОБА_17 та зареєстрованим в реєстрі №1813 від 15 жовтня 2015 року;

5.визнати недійсним виконавчий напис №2825 від 22.10.2014 року приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженої м. Харкова.

Сторони повернути у попереднє становище.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення короткого рішення право на оскарження наступає із дня отримання повного рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.І. Горчакова