Вирок № 58607907, 05.05.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2461/14-к

Провадження №1-кп/428/604/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Макаренко І.Г.

при секретарі - Комм Я.О.,

за участю прокурора - Джунь І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3,

захисника адвоката - Волкова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька, громадянина України, українця, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

06.06.2013року, у темний час доби, при працюючому міському освітленні, за відсутності атмосферних опадів, приблизно о 21-40 год., обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, водійського посвідчення серії НОМЕР_6, транспортним засобом - легковим автомобілем «ВАЗ 21121», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині парного боку пр-ту Гвардійського з боку вул. Автомобільної у напрямку пр-ту Радянського м. Сєвєродонецька. У цей же час пішоходи ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходячись обидва в стані алкогольного сп'яніння, рухались по узбіччю парного боку пр-ту Гвардійського в районі будинку №8 по пр-ту Гвардійському та діючи всупереч вимогам пунктів 4.7 Правил дорожнього руху України, згідно якого пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч», а також п. 4.14 Правил дорожнього руху України, згідно якого пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, підійшли до бордюрного каміння, що розділяє проїзну частину парного боку пр-ту Гвардійського та узбіччя парного боку, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, вийшли на проїзну частину парного боку пр-ту Гвардійського та стали її переходити не по пішохідному переходу та не по лініям тротуарів або узбіч на перехресті, по діагоналі у бік розділового газону пр-ту Радянського.

Водій ОСОБА_1, діючи всупереч технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, здійснюючи рух по проїзній частині парного боку пр-ту Гвардійського у бік пр-ту Радянського після виникнення небезпеки, яку він об'єктивно спроможний був виявити, у вигляді двох пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, передньою лівою частиною кузову транспортного засобу - легкового автомобілю «ВАЗ 21121», реєстраційний номер НОМЕР_7, контактував з лівою частиною тулубу пішохода ОСОБА_6 та з лівою частиною тулубу пішохода ОСОБА_7

Після даної дорожньо-транспортної події водій ОСОБА_1 зник з місця події на вищезазначеному транспортному засобі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_4 померла в КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня».

Згідно висновку судово-медичної експертизи №195 від 04.07.2013року у лікарні у ОСОБА_8 встановлено тяжку поєднану травму, тяжку ЗЧМТ, забій головного мозку 3півкульно-стовбурової форми з переважним ураженням лівої півкулі, внутрішньошлунковий крововилив 2-3 ступеня, субарахноїдальний крововилив, закрита тупа травма грудної клітини, закрита тупа травма живота, забій нирок, закритий осколковий перелом обох кісток середньої третини лівої гомілки зі зміщенням, відкритий перелом таранної кістки праворуч, закритий перелом 2 п'ясткової кістки лівої кисті без зміщення, дислокаційний синдром, набряк стовбура і речовини головного мозку, гостра дихальна недостатність 3 ступеня, гостра серцево-судинна недостатність 3 ступеня, травматичний шок 2 ступеня, аспіраційний синдром, синець верхньої повіки правого ока, множинні забійно-різані рани і садни обличчя, кінцівок, тулуба. При дослідженні трупа встановлено садну на лобі праворуч, переривчасту смугасту садну на лобі ліворуч з переходом на ліву скроневу і ліву скуласту область, синець навколо правого ока, післяопераційну рана на верхній губі ліворуч, післяопераційну рана на підборідді зліва, суцільну садну у вигляді смуги на правій бічній поверхні грудної клітини від рівня 7-го ребра з переходом на праву бічну стінку черева і зовнішню поверхню правого стегна до нижньої третини, множинні дрібні поверхневі різані ранки на зовнішній поверхні лівого плеча і на тильній поверхні лівого передпліччя, садну у вигляді смуги на зовнішній поверхні правого плеча з переходом на тильну поверхню правого передпліччя, переривчасту садну на передній поверхні лівої гомілки, післяопераційної рани на тильній поверхні правої кисті, косо-поперековий перелом 2-ї п'ясткової кістки лівої кисті, осколковий перелом великогомілкової і малогомілкової кісток лівої гомілки на відстані 22см. від підошовної поверхні, післяопераційну рану на задній поверхні правої гомілки в нижній третині з переходом на внутрішню поверхню, з переходом на область стопи , травматичний крововилив в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім'яно-потиличної області зліва і в лобній області праворуч, травматичний крововилив під тверду мозкову оболонку в області правої півкулі і на основі головного мозку, травматичний крововилив під м'яку мозкову оболонку в області правої півкулі головного мозку та в області потиличної частки лівої півкулі, ділянки гемарагічного просочування мозкової тканини в лобній області праворуч і обох потиличних областях, внутрішньомозковий крововилив в тканину правої потиличної долі, забій задньої поверхні правої легені. Смерть ОСОБА_6 наступила від закритої черепно-мозкової травми, травматичного крововиливу під тверду мозкову оболонку, травматичного крововиливу під м'яку мозкову оболонку, травматичного набряку речовини і стовбура головного мозку. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень на трупі не визначається. Стосовно до живої особи, тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_9, кваліфікувалися б як - садно на лобі праворуч, переривчаста смугасте садно на лобі ліворуч з переходом на ліву скроневу і ліву скуласту область, синець навколо правого ока, післяопераційна рана на верхній губі ліворуч, післяопераційна рана на підборідді зліва, травматичний крововилив в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім'яно-потиличної області зліва і в лобовій області праворуч, травматичний крововилив під тверду мозкову оболонку в області правої півкулі і на основі головного мозку, травматичний крововилив під м'яку мозкову оболонку в області правої півкулі головного мозку та в області потиличної частки лівої півкулі, ділянки гемарагичного просочування мозкової тканини в лобовій області праворуч і обох потиличних областях, внутрішньомозковий крововилив в тканину правої потиличної долі, забій задньої поверхні правої легені - як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння; переривчасте садно на передній поверхні лівої гомілки, косо-поперековий перелом 2-й п'ясткової кістки лівої кисті, осколковий перелом великогомілкової і малогомілкової кісток лівої гомілки на відстані 22см. від підошовної поверхні - як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я; післяопераційна рана на тильній поверхні правої кисті, післяопераційна рана на задній поверхні правої гомілки в нижній третині з переходом на внутрішню поверхню, з переходом на область стопи - як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я; суцільне садно у вигляді смуги на правій бічній поверхні грудної клітини від рівня 7-го ребра з переходом на праву бічну стінку черева і зовнішню поверхню стегна до нижньої третини, множинні дрібні поверхневі різані ранки на зовнішній поверхні лівого плеча і на тильній поверхні лівого передпліччя, садно у вигляді смуги на зовнішній поверхні правого плеча з переходом на тильну поверхню правого передпліччя - як легкі тілесні ушкодження.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №221 від 20.06.2013року за ступенем тяжкості кваліфікується - забій синець задньої поверхні правої гомілки у середній третині - як легкі тілесні ушкодження; забійна рана на фоні садна задньо-внутрішньої поверхні правого гомілкостопного суставу - як легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.

Поміж отриманими внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями та смертю ОСОБА_6 мається прямий причино-наслідковий зв'язок. Згідно висновку автотехнічної експертизи №527/6 від 29.10.2013 року, в дорожній ситуації, що розглядається, водієві транспортного засобу - легкового автомобіля «ВАЗ-2112» з моменту виникнення небезпеки, слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ВАЗ-2112» мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода екстреним гальмуванням з зупинкою автомобіля до місця наїзду з моменту виходу пішохода на проїзну частину. З технічної точки зору, дії водія автомобіля «ВАЗ-2112», які не відповідали технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку із створенням аварійної ситуації і наїздом, що настав.

Епізод № 2.

06.06.2013 року, приблизно о 21-40 год., обвинувачений ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по парному боку пр-ту Гвардійському, з боку вул. Автомобільна у напрямку пр. Радянського навпроти будинку №8 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 усвідомлюючи, що своїми протиправними діями, які виразилися в спричиненні внаслідок наїзду фізичної шкоди здоров'ю потеплілому, тим самим поставивши його в небезпечне для життя стан, в порушення вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України відповідно до якого у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потеплілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, однак жодних заходів для надання допомоги потеплілій не вжив. Більш того, маючи об'єктивну можливість надати таку допомогу ОСОБА_1 байдуже відносячись до наслідків, які можуть настати внаслідок його бездіяльності після ненадання допомоги потерпілій, не переконавшись, що відповідна медична допомога буде надана останній, з місця події зник на керованому їм автомобілі. Згідно висновку судово-медичної експертизи №195 від 04.07.2013року враховуючи характер травм та данні медичної документації ОСОБА_6 знаходилася у небезпечному для життя стані.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину по епізодам № 1, 2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, визнав повністю та пояснив, що 06.06.2013 року приблизно о 21-30 год. він на автомобілі ВАЗ-21121 виїхав з двору на вул. Б. Ліщини та їхав по вул. Автомобільній до перехрестя з пр-м Гвардійським м.Сєвєродонецька, де повернув в сторону магазину «Дитячий світ» та став набирати швидкість, оскільки дорога мала попереду підйом. Світло фар автомобіля було включене, міське освітлення також. Їхав зі швидкістю приблизно 80 км/год. Приблизно на відстані 150 метрів ОСОБА_1 побачив хлопця і дівчину, які з пішохідного тротуару вийшли на дорогу і почали її переходити. Хлопець майже дійшов до розділяючого газону, а дівчина посеред дороги зупинилась і ОСОБА_1, не збавляючи швидкості, вирішивши, що встигне проїхати, у лівій полосі руху продовжив їхати, як раптом хлопець зробив крок назад і, відволікшись на його дії, обвинувачений відчув удар і побачив тінь дівчини, а потім він сам вдарився головою об кермо автомобіля. Загальмувавши вже після наїзду, прийнявши у правий бік дороги, він зупинився, вийшов з авто та підійшов до дівчини, побачив, що вона без свідомості, став повертатися до авто, щоб з мобільного телефона викликати швидку, але почув на свою адресу крики, дзвін розбитої скляної пляшки, злякався та сів в машину і поїхав з місця ДТП. Приїхав до гаражу у с.Сиротіне, подзвонив батькам та пішов до них, де вдома йому мати налила воду з якимось ліками, яку він випив щоб заспокоїтись. Згодом приїхали працівники міліції і повезли його та лікарні, де його освідчили і встановили алкогольне сп'яніння. Там він пояснював, що вживав ліки та ввечері вчора (маючи на увазі день, що передував дню події) пив пиво. У скоєному розкаюється, батькам загиблої дівчини відшкодував 20 тис.грн. моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_6 Про ДТП вона дізналася практично відразу. Їй на мобільний телефон з телефону її дочки подзвонив ОСОБА_7 і повідомив, що дочку тільки що збив легковий автомобіль, а водій зник з місця пригоди. Вона відразу ж поїхала в лікарню, донька була у комі. Наступного дня їм повідомили, що у доньки пошкоджена ліва частина головного мозку та того ж дня донька померла. Заявлений позов, про стягнення з обвинуваченого моральну шкоди у розмірі 295 000 грн. та з ТОВ НСК «Оранта» 5000 грн. підтримує у повному обсязі.

Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізодам № 1, 2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, підтверджується зібраними в рамках даного кримінального провадження та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що 06.06.2013року, ввечері він гуляв з ОСОБА_6. Приблизно о 22-00 год. вони вирішили перетнути пр-т Гвардійський м.Сєвєродонецька, однак не в місці пішохідного переходу. Зупинившись перед виходом на проїжджу частину дороги, він побачив автомобіль, який рухався з включеними фарами з боку вул.Автомобільної на великій швидкості, але вони вирішили, що встигнуть перетнути дорогу почали її переходити навскіс. Коли йому вже залишилось до бордюрного каменю біля одного кроку, а ОСОБА_6 була позаду нього на відстані приблизно двох кроків, він відчув удар в область правої ноги, а повернувшись ліворуч побачив речі ОСОБА_6, а праворуч її саму, яка лежала на дорозі на відстані 10-15 метрів від нього. Його зачепило дзеркалом бокового виду машини, а основний удар прийшовся на ОСОБА_6 Водій машини вийшов, підійшов до ОСОБА_6, ощупав її пульс, після чого сів у машину та поїхав далі, а він викликав швидку. В той вечір пр-т Гвардійський був освітлений. Вважає, що машина їхала зі швидкістю понад 100 км/год. У той день приблизно о 20-00 год. ОСОБА_7 випив 0,5 л пива, ОСОБА_6 в його присутності не вживала алкоголь.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 її син. 06.06.2013року, приблизно в 22-20 год., син зателефонував батькові і сказав що збив людину машиною, а потім злякався та поїхав з місця ДТП. Через деякий час, приблизно о 23-20 год. син прийшов додому, був у стані стресу, страху і безвиході. Запаху алкоголю вона від нього не чула. Враховуючи стан сина, вона взяла настоянки пустинника, валеріани і глоду, та подвійну дозу накапала в склянку з водою та дала синові випити. Через деякий час приїхала міліція і забрали сина до лікарні. Родині загиблої дівчини було виплачено сином 20 тис.грн.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.06.2013 року зі схемою та фото таблицею до нього видно, що при огляді місця дорожньо-транспортної пригоди зафіксовані сліди дорожньо-транспортної пригоди, місце контакту, погодні умови, покриття на якому трапилось ДТП та його стан, геометричні координати місця ДТП, дорожні знаки та дорожня розмітка поблизу яких відбулося ДТП, а також були зроблені заміри слідів дорожньо-транспортної пригоди та їх прив'язка до об'єктів.

т.2 а.с.5-14

З протоколу огляду місця події від 06.06.2013року видно, що в ході огляду приміщення гаражу НОМЕР_8, розташованому в гаражному кооперативі «Хімік» виявлено транспортний засіб - легковий автомобіль НОМЕР_3, на якому містяться ознаками ДТП, з додатками у вигляді протоколу огляду вказаного транспорту - відповідно до якого стан рульового управління та гальмівної системи цього авто перебували у працездатному стані. А також фото таблиці на якій зафіксовано пошкодження на вказаному авто , отримані внаслідок ДТП.

т.2 а.с.16-29

З висновку судово-медичної експертизи №195 від 04.07.2013року видно, що у лікарні у ОСОБА_8 встановлено тяжку поєднана травму, тяжку ЗЧМТ, забій головного мозку 3 півкульно-стовбурової форми з переважним ураженням лівої півкулі, внутрішньошлунковий крововилив 2-3 ступеня, субарахноїдальний крововилив, закрита тупа травма грудної клітини, закрита тупа травма живота , забій нирок , закритий осколковий перелом обох кісток середньої третини лівої гомілки зі зміщенням, відкритий перелом таранної кістки праворуч, закритий перелом 2 п'ясткової кістки лівої кисті без зміщення, дислокаційний синдром, набряк стовбура і речовини головного мозку, гостра дихальна недостатність 3 ступеня, гостра серцево-судинна недостатність 3 ступеня, травматичний шок 2 ступеня, аспіраційний синдром, синець верхньої повіки правого ока, множинні забійно-різані рани і садни обличчя, кінцівок, тулуба. При дослідженні трупа встановлено садну на лобі праворуч, переривчаста смугасте садно на лобі ліворуч з переходом на ліву скроневу і ліву скуласту область, синець навколо правого ока, післяопераційна рана на верхній губі ліворуч, післяопераційна рана на підборідді зліва, суцільне садно у вигляді смуги на правій бічній поверхні грудної клітини від рівня 7-го ребра з переходом на праву бічну стінку черева і зовнішню поверхню правого стегна до нижньої третини, множинні дрібні поверхневі різані ранки на зовнішній поверхні лівого плеча і на тильній поверхні лівого передпліччя, садно у вигляді смуги на зовнішній поверхні правого плеча з переходом на тильну поверхню правого передпліччя, переривчасте садно на передній поверхні лівої гомілки, післяопераційна рана на тильній поверхні правої кисті , косо-поперековий перелом 2-ї п'ясткової кістки лівої кисті, осколковий перелом великогомілкової і малогомілкової кісток лівої гомілки на відстані 22см від підошовної поверхні , післяопераційна рана на задній поверхні правої гомілки в нижній третині з переходом на внутрішню поверхню, з переходом на область стопи , травматичний крововилив в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім'яно-потиличної області зліва і в лобній області праворуч, травматичний крововилив під тверду мозкову оболонку в області правої півкулі і на основі головного мозку, травматичний крововилив під м'яку мозкову оболонку в області правої півкулі головного мозку та в області потиличної частки лівої півкулі, ділянки гемарагічного просочування мозкової тканини в лобній області праворуч і обох потиличних областях, внутрішньомозковий крововилив в тканину правої потиличної долі, забій задньої поверхні правої легені. Смерть ОСОБА_6 наступила від закритої черепно-мозкової травми, травматичного крововиливу під тверду мозкову оболонку, травматичного крововиливу під м'яку мозкову оболонку, травматичного набряку речовини і стовбура. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень на трупі не визначається. Стосовно до живого тілесні ушкодження встановлені у ОСОБА_9 кваліфікувалися б - садна на лобі праворуч, переривчаста смугасте садно на лобі ліворуч з переходом на ліву скроневу і ліву скуласту область, синець навколо правого ока, післяопераційна рана на верхній губі ліворуч, післяопераційна рана на підборідді зліва, травматичний крововилив в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім'яно-потиличної області зліва і в лобовій області праворуч, травматичний крововилив під тверду мозкову оболонку в області правої півкулі і на основі головного мозку, травматичний крововилив під м'яку мозкову оболонку в області правої півкулі головного мозку та в області потиличної частки лівої півкулі, ділянки гемарагичного просочування мозкової тканини в лобовій області праворуч і обох потиличних областях, внутрішньомозковий крововилив в тканину правої потиличної долі, забій задньої поверхні правої легені - як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння; переривчасте садно на передній поверхні лівої гомілки, косо-поперековий перелом 2-й п'ясткової кістки лівої кисті, осколковий перелом великогомілкової і малогомілкової кісток лівої гомілки на відстані 22см від підошовної поверхні - як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я; післяопераційна рана на тильній поверхні правої кисті, післяопераційна рана на задній поверхні правої гомілки в нижній третині з переходом на внутрішню поверхню , з переходом на область стопи - як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я; суцільне садно у вигляді смуги на правій бічній поверхні грудної клітини від рівня 7-го ребра з переходом на праву бічну стінку черева і зовнішню поверхню стегна до нижньої третини, множинні дрібні поверхневі різані ранки на зовнішній поверхні лівого плеча і на тильній поверхні лівого передпліччя, садно у вигляді смуги на зовнішній поверхні правого плеча з переходом на тильну поверхню правого передпліччя - як легкі тілесні ушкодження. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу Поміж отриманими внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями та смертю ОСОБА_6 мається прямий причино-наслідковий зв'язок.

т.2 а.с.49-54

З висновку експертизи технічного стану транспортного засобу №272/6 від 01.08.2013року видно, що гальмівна система, рульове управління, ходова частина та освітлювальні прилади автомобіля «ВАЗ 21121», реєстраційний номер НОМЕР_4, знаходяться в технічно працездатному стані.

т.2 а.с.63-74

З акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №537541 від 07.06.2013 року видно, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

т.2 а.с.214

З протоколу слідчого експерименту від 30.08.2013року видно, що за участю свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 було проведено слідчий експеримент по встановленню місця наїзду автомобіля на пішохода ОСОБА_6, місце виходу на проїзну частину останньої, напрям руху та час, за який пішохід ОСОБА_6 здолала відстань з моменту виходу на проїзну частину до моменту наїзду, траєкторію руху та швидкість автомобілю під керуванням ОСОБА_1 Вказаний доказ суд визнає належним, допустимим та достовірним, відповідно до вимог ст.94 КПК України, оскільки зазначений протокол є самостійним доказом, здобутим органом досудового розслідування відповідно до вимог КПК України та безпосередньо досліджений в судовому засіданні. Крім того, при його оцінці суд бере до уваги не надані цими особами свідчення під час проведення такої процесуальної дії, а лише відомості, які завдяки ним були отримані досудовим розслідуванням з метою проведення автотехнічної експертизи.

т.3 а.с.1-14

З протоколу слідчого експерименту від 07.10.2013року за участю ОСОБА_1 видно, що в ході слідчого експерименту встановлено місце наїзду автомобіля на пішохода ОСОБА_6, місце виходу на проїзну частину останньої, напрям руху та час, за який пішохід ОСОБА_6 здолала відстань з моменту виходу на проїзну частину до моменту наїзду, траєкторію руху та швидкість автомобілю під керуванням ОСОБА_1

т.3 а.с.33-45

З висновку автотехнічної експертизи №527/6 від 29.10.2013року видно, що в дорожній ситуації, що розглядається, водієві автомобіля «ВАЗ-2112» з моменту виникнення небезпеки, слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ВАЗ-2112» мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода екстреним гальмуванням з зупинкою автомобіля до місця наїзду з моменту виходу пішохода на проїзну частину. З технічної точки зору, дії водія автомобіля «ВАЗ-2112», які не відповідали технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку із створенням аварійної ситуації і наїздом, що настав.

т.3 а.с.52-58

Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься авто технічний висновок № 1930/19 від 14.11.2013 року, який проведено стороною захисту та який залучено до матеріалів провадження слідчим. Т.3 а.с. 147-153

Як видно з вступної частини цього висновку, він проведений на підставі адвокатського запиту, на підставі даних, які були надані адвокатом, та базуються тільки на показаннях його підзахисного ОСОБА_1 А саме - основними відомостями, на підставі яких було складено цей висновок, є різка зміна напрямку руху пішохода ОСОБА_6 безпосередньо перед зіткненням, і тому експерт, на підставі поставлених йому захисником питань, дійшов висновку, що в умовах місця події при заданих вихідних даних (з адвокатського запиту), у водія ОСОБА_1 була відсутня технічна можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_6 шляхом зниження швидкості аж до зупинки, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а тому дії водія умовою створення аварійної ситуації не є, та з технічної точки зору, в причино-слідчому зв'язку з настанням подій даної дорожньо-транспортної події не були.

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності. А сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Даний висновок експерта суд визнає не достовірним, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні, та що відповідає положенням п. 12.3 ПДР України, моментом виникнення перешкоди у водія ОСОБА_1, на переконання суду, є не час можливої різкої зміни напрямку руху пішохода ОСОБА_6, а момент коли ОСОБА_1 її побачив на автошляху (що не заперечував і сам обвинувачений визначивши відстань у 100-150м), тобто на відстані, яка дозволяла йому передбачити можливі дії іншого учасника руху та вжити заходи щодо зниження швидкості руху аж до зупинення транспортного засобу, який є об'єктом підвищеної небезпеки, а отже розбіжності в наданих поясненнях ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 щодо руху потерпілої ОСОБА_6 під час ДТП судом не розцінюються як суперечливі та які потребують додаткової перевірки, оскільки не змінюються їх правові наслідки.

Також, відповідно до ч.2 ст.94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Крім того, даний висновок є доказом сторони захисту, а у судовому засіданні захисник Волков М.М. просив суд залишити без уваги цей доказ, відмовившись від нього.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння керуючи транспортним засобом під час подій, які мали місце 06.06.2013 року, суд також визнає не достовірними, оскільки як видно з акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №537541 від 07.06.2013 року о 1-40год. ( т. 2 а.с. 214) при огляді ОСОБА_1 лікарем КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» вставлено діагноз - алкогольного сп'яніння, а проведений тест на вміст алкоголю у крові дав позитивний результат та становив 0,9 проміле та через 20 хвилин 1,1 проміле. У суду відсутні підстави сумніватися у встановленому діагнозі навіть з урахуванням показань свідка ОСОБА_10, яка є матір'ю обвинуваченого та не є безсторонньою особою і її показання не підтверджуються іншими доказами, а навпаки спростовуються висновком не зацікавленої особи - лікаря. Крім того, суд зауважує, що відповідно до п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідно до вимог ст.349 КПК України суд оцінює докази в межах доказів, які надані сторонами провадження. Під час судового розгляду учасники судового провадження визначились та погодились на об'єм доказів, які суд дослідив у судовому засіданні, а тому суд позбавлений можливості оцінювати докази, які йому не були надані сторонами, чи які не були заявлені ними для дослідження, у тому числі показання свідків, які були допитані під час досудового розслідування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду № 1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведена у судовому засіданні, а його дії вірно кваліфіковані як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що призвело до смерті потерпілого.

Також доведеною є вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду № 2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 135 КК України, як свідоме залишення без допомоги особу, яка знаходиться у небезпечному для життя стані, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, які відноситься до категорії тяжких, невеликої тяжкості, обставини їх вчинення, а саме що його дії за ч.2 ст.286 КК України не є умисними, але призвели до смерті потерпілої, при цьому суд враховує наявність в діях потерпілої ОСОБА_6 порушень п. 4.14 Правил дорожнього руху України. Також суд бере до уваги характеризуючи відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1, який одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, займався на час вчинення злочину суспільно-корисною працею, а саме працював в ПАТ «Об'єднане господарство залізничного транспорту» м. Сєвєродонецька, за місцем роботи та проживання характеризується добре, добровільно відшкодував частину завдану його діями шкоди у розмірі 20 000 грн. потерпілій ОСОБА_2

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, суд вважає вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1, а також попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства,тобто у вигляді позбавлення волі з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому, оскільки обвинуваченому ОСОБА_1 25 лютого 2014 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та з того часу обвинувачений ОСОБА_1 попередньо ув'язнений, а відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі, тому при призначенні покарання даний термін повинен бути зарахований у загальний строк покарання відповідно до зазначених вимог по день постановлення вироку, а саме виходячи з того, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Розглядаючи позовну заяву потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди у розмір 295 000 грн., та 5 000 грн. моральної шкоди з цивільного відповідача НАСК «Оранта», суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її заподіяла, якщо шкода заподіяна каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому згідно абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляди цивільних і кримінальних справи України від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно п.п. 27.1, 27.5 ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

У відповідності зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У судовому засіданні було встановлено, що в результаті порушення правил дорожнього руху обвинуваченим ОСОБА_1 настала смерть потерпілої ОСОБА_6 Матір'ю потерпілої ОСОБА_6 є цивільній позивач потерпіла ОСОБА_2, а тому суд вважає, що ОСОБА_2 було дійсно завдано моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, які вона пережила в зв'язку зі смертю доньки. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 на момент ДТП керував транспортним засобом - легковим автомобілем «ВАЗ 21121», реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, яке належить батьку ОСОБА_1 ОСОБА_14, де відповідно до особливих відміток право керування має ОСОБА_1, а цивільна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 була застрахована НАСК «Оранта»,тому позовні вимоги ОСОБА_2до ОСОБА_1 та НАСК «Оранта» є обґрунтованими.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з того, що відповідно до ст.23 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, оцінюючи отримані потерпілою ОСОБА_2 моральні страждання, а також те, що метою отримання відшкодування не є відновлення втрачених в результаті вчиненні злочину реальних втрат, а є механізмом грошової компенсація за немайнові втрати в результаті глибини душевних страждань потерпілою ОСОБА_2, враховуючи обставини справи, які судом було встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 носили не умисний характер, хоча і призвели до тяжких наслідків, а порушення правил дорожнього руху було допущено як обвинуваченим ОСОБА_1 так і потерпілою ОСОБА_6, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тому суд вважає зваженою та обгрунтованою суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 200 000 грн. Однак суд враховує, що обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 було передано в якості компенсації 20 000 грн., а оскільки ОСОБА_2 до ОСОБА_1 не заявляла вимог матеріального характеру, суд вважає дані кошти врахувати як часткове відшкодування моральної шкоди, і тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню та стягненню з обвинуваченого в якості відшкодування моральної шкоди суму в 180 000 грн.

Розглядаючи вимоги потерпілої ОСОБА_2 до НАСК «Оранта», враховуючи вже викладене, те, що від представника НАСК «Оранта» надійшла заява, згідно якої просить розглядати справу у їх відсутність на підставі наявних в матеріалах провадження матеріалів, при цьому договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування моральної шкоди здійснюється зі ставки в 5 відсотків встановленої страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих (100 000 грн. на одного потерпілого), що становить 5000 грн., тому позовні вимоги ОСОБА_2 до НАСК «Оранта» про стягнення в якості відшкодування моральної шкоди 5000 грн. підлягаютьзадоволенню.

Відповідно до ст. 326 КПК України якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею.

Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.

Таким чином, оскільки у судове засідання не прибув цивільний позивач ОСОБА_15, та ним не надано суду заяви про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог, подана ним позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та НАСК «Оранта» про стягнення моральної шкоди підлягає залишенню без розгляду.

Відповідності до ч. 1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Підлягаючим задоволенню суд вважає також позов прокурора в інтересах КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_6 у розмірі 3909,97 грн., оскільки судом безперечно встановлено у судовому засіданні вину обвинуваченого ОСОБА_1 у спричиненні потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, на лікування якої закладом охорони здоров'я витрачено грошові кошти, та крім того дана позовна заява визнана ОСОБА_1 у повному обсязі.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст.286 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки;

- ч. 1 ст.135 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набуття вироком законної силу залишити без змін. Строк покарання рахувати з дня фактичного виконання вироку, зарахувавши у строк покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 25.02.2014 року до 05.05.2016 року відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України.

Речові докази:

- транспортний засіб - легковий автомобіль «ВАЗ 2112», д/з НОМЕР_4, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_14, залишити останньому;

- корпус дзеркала заднього огляду автомобіля, корпус протитуманної фари, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП України у Луганській області, знищити;

- сарафан жіночий зеленого кольору, бюстгальтер жіночий зеленого кольору, жіноча нижня білизна чорного кольору, туфлі жіночі чорного кольору, фрагменти скла, змиви речовини темно-бурого кольору з салону автомобіля «ВАЗ 2121», які знаходяться в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області, знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на корись держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 1760 грн. 40коп.

Цивільну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування моральної шкоди 180 000 грн.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Цивільну позовну заяву ОСОБА_15 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Цивільну позовну заяву прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілої задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» м. Сєвєродонецьк (ЄРДПОУ 26447320, МФО 804013, р/р 35429010002054 в ГУДКСУ в Луганській області) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 у сумі 3909грн. 97коп.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І. Г. Макаренко