Вирок № 58605236, 23.06.2016, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/2510/15-к

1-кп/189/9/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

за участю прокурора Сосницький П.С.

учасники процесу:

судовий розпорядник ОСОБА_1

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

представник потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040540000502 від 25.06.2014 року по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючий водієм ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат № 5», зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 14 Покровського району Дніпропетровської області, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 б. 60 Васильківського району Дніпропетровської області, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, інвалідом не являється, раніше не судимий, депутатом не являється, -

- по ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2014 року близько 12 години 15 хвилин, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вулиці Леніна в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, зі сторони м. Донецька в напрямку м. Запоріжжя. В цей час в попутному йому напрямку по правій стороні проїжджої частини рухалася велосипедистка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6. Водій ОСОБА_2 з-за наявності велосипедистки, що рухалася в попутному йому напрямку по його смузі руху, яка становила перешкоду для його руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди», внаслідок чого навпроти будинку № 221 по вулиці Леніна допустив наїзд на велосипедистку.

В результаті наїзду ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно- мозкової травми- забитих ран голови, перелому лобної кістки, вогнищ забію головного мозку, пневмоцефалії, ліквореї праворуч, що супроводжувалось комою та подальшим ускладненням, тетрапарезом, мнестичними порушеннями; численних саден та забійних ран на тулубу та кінцівках, які згідно висновку судово- медичної експертизи № 318-2014 р.Е від 16.12.2014 року відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень як небезпечних для життя у момент спричинення.

Згідно висновку комплексної судової автотехнічної та транспортно- трасологічної експертизи № 3280/3281-15 від 23.10.2015 року, в умовах даної ДТП дії водія автомобіля «ГАЗ Т95-3302» ОСОБА_2 регламентувались вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України у відповідності до яких, з моменту виникнення перешкоди для руху у вигляді велосипедиста, який рухався в його смузі в попутному напрямку, повинен був негайно вжити заходів для зниження швидкості руху або безпечного для інших учасників дорожнього руху обїзду перешкоди. Водій автомобіля «ГАЗ Т95-3302» ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедистку ОСОБА_5, яка рухалася в попутному напрямку, при виконанні ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля «ГАЗ Т95-3302» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України та знаходились у причинному звязку з настанням ДТП.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та суду показав, що він працює водієм експедитором ДП «Дніпровський хлібкомбінат № 5» м. Дніпропетровськ. 25.06.2014 року він їхав на автомобілі НОМЕР_1 з смт. Межова на смт. Васильківка через смт. Покровське Покровського району по трасі Донецьк Запоріжжя. Він рухався по вулиці Леніна в смт. Покровське зі сторони м. Донецька в напрямку м. Запоріжжя. В цей час в попутному йому напрямку по правій стороні проїжджої частини він побачив велосипед, який рухався прямолінійно. В цей час в зустрічному напрямку рухалися декілька автомобілів. Коли він наблизився до велосипедистки, відстань між ними скоротилася та становила близько 5 метрів, то в цей час велосипедистка здійснила маневр повороту в ліву сторону та виїхала на смугу руху його автомобіля. З метою уникнення зіткнення він застосував гальмування та здійснив відворот в ліву сторону, внаслідок чого сталося зіткнення з велосипедисткою. Після наїзду, він зупинився та вийшов з автомобіля і підійшов до постраждалої.

Представник потерпілої ОСОБА_5 ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 25.06.2014 року близько 12.15 години потерпіла їхала по своїй смузі руху додому з роботи по вул. Леніна смт. Покровське. Удар з автомобілем вона не памятає. Після ДТП потерпіла знаходилася у комі, стала інвалідом ІІ групи, дуже погано ходить. На її лікування були витрачені значні грошові кошти. Обвинувачений не цікавився станом її здоровя, нічим не допомагав, навіть не попросив вибачення. Потерпілій потрібна стороння допомога.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 25.06.2014 року її донька ОСОБА_5 знаходилася на роботі. В обідній час їй повідомили, що її донька знаходиться в лікарні в прийомному відділенні, так як її збив автомобіль. Після чого вона відразу побігла до лікарні, на той час донька знаходилася в реанімації. Після реанімації доньку перевели до нейрохірургії, де вона лежала під апаратом. Кожен день витрачалися значні грошові кошти на лікування та сиділку, яка доглядала за донькою. На даний час донька рухається погано, є інвалідом ІІ групи, сама себе вона повністю не обслуговує, права сторона паралізована, у звязку з чим потрібні гроші на її лікування та реабілітацію. Обвинувачений їм нічим не допомагав.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_5 є його цивільною дружиною. Вони мають спільного сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7. 25.06.2014 року йому повідомили про ДТП, яке сталося за участю його дружини ОСОБА_5. Після чого він поїхав в лікарню, де знаходилася мати потерпілої, обвинуваченого не було. Декілька разів йому телефонувала сестра та дружина обвинуваченого, які запитували про стан здоровя потерпілої. Також до нього телефонував представник ДП «Дніпропетровський хлібкомбінат № 5», який цікавився станом здоровя його дружини. Свідок сказав, що на лікування потерпілої потрібні великі кошти та прохав допомогти їм, однак ніхто не допоміг. Фізичний та психічний стан дружини дуже тяжкий, їй потрібне лікування.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 25.06.2014 року вона разом зі своєю подругою ОСОБА_10 поверталися з навчання з ВПУ № 75. Вони йшли по вул. Леніна у смт. Покровське в напрямку м. Донецьк по трасі. Вона звернула увагу на жінку, яка їхала на велосипеді в зустрічному напрямку по краю узбіччя та на вантажний автомобіль білого кольору з написом «Хлібна традиція», який рухався в попутному напрямку з велосипедисткою та обганяв попутні автомобілі. Вантажний автомобіль рухався з більшою швидкістю, ніж інші транспортні засоби на дорозі. Потім вона побачила, як жінку, яка рухалася на велосипеді, підкинуло вверх та вона пролетіла деяку відстань у повітрі, після чого впала на дорогу і в цей час на відстані близько 10 метрів від потерпілої зупинився вище зазначений нею вантажний автомобіль. Самого зіткнення вона не бачила, звуків гальмування не чула. Після ДТП люди, які знаходилися неподалік викликали швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 25.06.2014 року він їхав зі своєю матірю на автомобілі по вул. Леніна у напрямку м. Донецьк. На відстані близько 200 метрів він побачив, як жінка, яка рухалася на велосипеді в зустрічному йому напрямку підлетіла вверх та упала на дорогу. Наїзд здійснив автомобіль «Газель» білого кольору, який рухався в попутному напрямку з велосипедисткою. Після ДТП свідок вийшов з автомобіля та підійшов до потерпілої, яка знаходилася на асфальті у тяжкому стані. Після чого він викликав швидку. Звуків гальмування він не чув. Водій «Газелі» стояв біля свого автомобіля та нічого не робив.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він 25.06.2014 року їхав на автомобілі «Богдан» зі сторони м. Донецьк в напрямку м. Запоріжжя. В обідню пору доби він вїхав у смт. Покровське та рухався по вул. Леніна. Біля магазину «Каштан» він наздогнав автомобіль «Газель» - хлібовоз, білого кольору та рухався в попутному напрямку за ним. Через деякий час він почув гуркіт та побачив як водій автомобіля, що рухався попереду почав гальмувати та зробив відворот ліворуч. Потім він побачив на дорозі взуття та велосипед, який лежав на правому узбіччі, після чого здійснив екстрене гальмування та зупинився. На дорозі лежала жінка та у неї були видимі тілесні ушкодження. На місці ДТП зібралися люди та хтось викликав швидку. Водій «Газелі», який здійснив наїзд, підійшов до постраждалої пізніше і стояв неподалік. Безпосередній момент зіткнення він не бачив, так як видимість була обмежена автомобілем «Газель».

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 1201404054000005026 (т.2 а.с.2);

- рапортом оперативного чергового Покровського РВ (т.2 а.с.6);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 25.06.2014 року (т.2 а.с.7-12);

- планом-схемою до протоколу огляду місця ДТП від 25.06.2014 року (т.2 а.с.13);

- таблицею зображень до протоколу огляду місця події ДТП від 25.06.2014 року (т.2. а.с. 14-21);

- протоколом огляду та перевірки технічного стану транспорту від 25.06.2014 року (т.2. а.с. 22);

- протоколом огляду та перевірки технічного стану транспорту від 25.06.2014 року (т.2. а.с. 29);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння у ОСОБА_2 від 25.06.2014 року (т.2 а.с.30);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння у ОСОБА_5 від 25.06.2014 року (т.2 а.с.31);

- актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги від 25.06.2014 року (т.2 а.с.33);

- висновком експерта №70/29-694 від 25.12.2014 року (т.2 а.с.76-83);

- висновком судово-медичної експертизи №318-2014 р. Е (т.2 а.с.96-98);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.02.2015 року (т.2 а.с. 114-116);

- планом-схемою до протоколу слідчого експерименту від 19.02.2015 року (т.2 а.с.117);

- таблицею зображень до протоколу слідчого експерименту від 19.02.2015 року (т.2. а.с. 118-121);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.02.2015 року (т.2 а.с. 122-123);

- планом-схемою до протоколу слідчого експерименту від 19.02.2015 року (т.2 а.с.124);

- таблицею зображень до протоколу слідчого експерименту від 19.02.2015 року (т.2. а.с. 125);

- висновком експерта №70/27-139 від 08.04.2015 року (т.2 а.с. 134-136);

- висновком комплексної судової авто технічної та транспортно трасо логічної експертизи № 3280/3281-15 від 23.10.2015 року (а.с.163-170)

Таким чином, вину обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні доведено. Його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України «Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження».

По справі заявлений цивільний позов прокурором прокуратури Покровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» до Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ОСОБА_9 страхування» про стягнення з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ОСОБА_9 страхування» на користь Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» кошти, затрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 18918 гривень 36 копійок, зарахувавши стягнену суму на р/р 35412001027258 МФО 805012 ОКПО 01985423 ГУДКСУ Дніпропетровської області КЕКВ 2220.

Крім того, під час судового розгляду потерпілою ОСОБА_13 заявлено цивільний позов, який було уточнено, до Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ОСОБА_9 страхування» про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 29901,05 гривень, в обґрунтування якого потерпіла зазначила, що 25.06.2016 року у звязку з дорожньо транспортною пригодою вона була доставлена на лікування до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.. ОСОБА_14», де знаходилась на стаціонарному лікуванні з 25 червня 2014 року по 18 серпня 2014 року. Після стаціонарного лікування була виписана на амбулаторне лікування за місцем мешкання. До теперішнього часу продовжує лікування та приймає ліки. Таким чином, за період з 25 червня 2014 року по 18 серпня 2014 року було витрачено на її лікування кошти в розмірі 29901,05 гривень, які документально підтверджуються.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд виходить з наступного щодо розгляду цивільного позову.

Так, автомобіль НОМЕР_2, яким був здійснений наїзд на потерпілу, згідно свідоцтва про реєстрацію серії САТ 723632, належить ТОВ «Агроінвест компані».

20.03.2014 року між ТОВ «Агроінвест компані» та ПРАТ СК «ОСОБА_9 страхування» був укладений договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /поліс № АС /9982260 від 20.03.2014 року/. Згідно договору, страховим випадком є подія , внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором /полісом/.

Так, відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

При розгляді справ про відшкодування шкоди за ст.441 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду на підставі ст. 441 ЦК України у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від їх імені, так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов прокурора Покровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» та стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ОСОБА_9 страхування» на користь Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» кошти, затрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 18918 гривень 36 копійок, зарахувавши стягнену суму на р/р 35412001027258 МФО 805012 ОКПО 01985423 ГУДКСУ Дніпропетровської області КЕКВ 2220.

Щодо розгляду цивільного позову про відшкодування майнової шкоди, судовим розглядом доведено, що скоєним кримінальним правопорушенням обвинуваченим ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 25841,05 гривень, що підтверджується відповідними наданими в судовому засіданні письмовими доказами.

Тому, суд стягує вказану суму з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ОСОБА_9 страхування» на користь потерпілої ОСОБА_5, яка була їй завдана кримінальним правопорушенням.

Крім того, під час судового розгляду потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 200000,00 гривень.

В обґрунтування цивільного позову потерпіла зазначила, що внаслідок скоєного ОСОБА_2 кримінального правопорушення, їй була завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, повязаними з отриманням тяжких тілесних ушкоджень, сильним фізичним болем, моральними стражданнями й хвилюваннями, життєдіяльність її обмежена та до теперішнього часу вона лікується і вимушена приймати дорогі ліки, а в подальшому потребує реабілітації.

В судовому засіданні представник потерпілої позов підтримав, вказавши що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, тривалим лікуванням, в результаті дорожньо - транспортної пригоди, так як потерпіла втратила звичайний спосіб життя, позбавлена можливості вільно пересуватись та працевлаштуватись, постійно перебуває у пригніченому та знервованому стані. Крім того обвинувачений нічим не допомагав потерпілій та навіть не прийшов та не попросив вибачення. Просив позов задовольнити.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні позов визнали частково у розмірі 20000,00 гривень.

Прокурор вважає за можливе відшкодувати на користь потерпілої цивільний позов, задовольнивши його частково.

Таким чином, суд вважає за можливе позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково з урахуванням ст. 1167 ЦК України.

Так відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно дост.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно ч.1ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Так, враховуючи вимоги потерпілої ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, суд враховує майновий стан обвинуваченого, глибину страждань потерпілої, матеріальний стан потерпілої, принципи справедливості та розумності, та відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України, вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 80000,00 гривень.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що помякшують або обтяжують його покарання.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Переходячи до призначення покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного та особу обвинуваченого, який вину свою визнав повністю, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, однак матеріальні збитки не відшкодував, жодного разу не зателефонував потерпілій, не відвідав її, не поцікавився її станом здоров'я, в судовому засіданні щиро не розкаявся в скоєному, тому із врахуванням цих обставин, покарання щодо ОСОБА_2 слід обрати в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ОСОБА_9 страхування» на користь Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» кошти, затрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 18918 гривень 36 копійок, зарахувавши стягнену суму на р/р 35412001027258 МФО 805012 ОКПО 01985423 ГУДКСУ Дніпропетровської області КЕКВ 2220.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ОСОБА_9 страхування» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 25841,05 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 80000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати, повязані з проведенням судово транспортно - трасологічної експертизи № 70/29-694 від 25.12.2014 року у сумі 860 грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати, повязані з проведенням судово - автотехнічної експертизи № 70/27-139 від 08.04.2015 року у сумі 491 грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати, повязані з проведенням комплексної судово - автотехнічної та транспортно трасологічної експертизи № 3280/3281-15 від 23.10.2015 року у сумі 3686 грн. 40 коп.

Речові докази:

- автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні у начальника АТО ТОВ «Дніпровський хлібкомбінат № 5» ОСОБА_15 - передати йому за належністю.

- дорожній велосипед марки «Аіст», синього кольору, який знаходиться на зберіганні на спец майданчику для зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області передати потерпілій ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя: О.С. Пустовар