Рішення № 58599370, 29.06.2016, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/4996/16-ц

Провадження № 2/520/3152/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.

за участю секретаря Баранової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд постановити рішення, яким: розірвати договір купівлі-продажу будинку, що знаходяться за адресою м.Одеса, вул. Дача Ковалевського, 95/4, укладений 03 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 407; розірвати договір купівлі-продажу будинку, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 95/4, укладений 03 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 408.

Свої вимоги мотивував тим, що у порушення вимог ст. 655 ЦК України та умов договорів відповідач свого обовязку щодо здійснення належної оплати за придбаний ним будинок не виконав, розрахунку за придбаний товар не провів.

Вказана обставина і стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав у повній мірі, проти його задоволення не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 03 лютого 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було посвідчено Договір купівлі-продажу, реєстраційний номер 407, відповідно до умов якого (п.1) продавець ОСОБА_1 передає у власність (продає), а покупець ОСОБА_2 приймає у власність (купує) ? (одну другу) частину будинку, загальною площею 114, 0 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 95/4.

Цього ж дня, 03 лютого 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було посвідчено Договір купівлі-продажу, реєстраційний номер 408, відповідно до умов якого (п.1) продавець ОСОБА_1 передає у власність (продає), а покупець ОСОБА_2 приймає у власність (купує) ? (одну другу) частину будинку, загальною площею 114, 0 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 95/4.

Як вбачається з вимог ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Підставою для звернення з даним позовом стало те, що відповідач нібито у порушення вимог ст. 655 ЦК України свого обовязку щодо здійснення належної оплати за будинок так і не виконав.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Згідност. 10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи

Частиною 1статті 58 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2.ст. 59 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Згідност. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті договору.

Пунктом 2 спірних договорів Договору встановлено, що продаж здійснено за 494577 гривень 50 копійок. Гроші у вказаній сумі продавець отримав від покупця повністю до підписання вказаного договору. Підписання цього договору свідчить про те, що розрахунки за відчужувану нерухомість здійснені повністю та про відсутність претензій до покупця по оплаті з боку продавця.

Таким чином, належних в розумінні ст.57,58 ЦПК Українидоказів того, що позивач не отримував від відповідача грошових коштів за будинок що знаходиться за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, будинок 95/4 суду надано не було, а у відповідності до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також у відповідності до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній й реєстрації, що сторонами було зроблено. Згідно ст.210 та ч.3 ст.640 ЦК України договір вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п. 36 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Як вбачається із оспорюваних договорів, приватним нотаріусом роз'яснювався сторонам зміст договорів та правові наслідки, які настануть. Так само і було перевірено дієздатність сторін, що уклали оспорювані договори. В момент їх укладення сторони договору мали на меті реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а саме - перехід права власності на земельні ділянки та нежитлові приміщення; сторонами договору було додержано усіх вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, який посвідчується нотаріально (ст.203 ЦК України), тому в задоволенні позову має бути відмовлено у повному обсязі.

Згідно зіст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що договір не відповідає вимогам чинного законодавства та був істотно порушений однією із сторін.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спір між сторонами відсутній, а від так відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, суд бере до уваги, що статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено право сторін змінити або розірвати договір, таким чином, сторони не позбавлені права звернутись до нотаріуса та розірвати вказані договори.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.1 ЦПК України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України суд захищає порушене право особи у спосіб, встановлений законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.15,57,203,215,229,230,235,257,267,655 ЦК України, ст. ст.3,4,10,11,15,16,57,58,59,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.