Рішення № 58596699, 30.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/158/16-ц 30.06.2016 30.06.2016

Провадження №22-ц/784/1474/16

Справа № 470/158/16-ц

Провадження № 22-ц/784/1474/16 Головуючий першої інстанції: Міщенко Г.В.

Категорія: 54 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Гордійчук С.С.,

за участю позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка також є третьою особою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

Комунальної установи «Березнегуватський районний центр

фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти»

на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 травня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до Комунальної установи «Березнегуватський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

29 лютого 2016 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Комунальної установи «Березнегуватський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» (далі - КУ «Березнегуватський РЦ ФГО») про визнання дій неправомірними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що з 24 листопада 2014 р. його призначено на посаду бухгалтера, а з 15 грудня 2014 р. переведено на посаду старшого економіста КУ «Березнегуватський РЦ ФГО».

07 грудня 2015 р. наказами тимчасово виконуючого обовязки начальника КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» ОСОБА_5 52-к і № 53-к йому оголошено дві догани: за неподання до фінансового відділу Березнегуватської районної державної адміністрації контрольної інформації «Про стан споживання енергоносіїв» та «Інформації щодо структури планової та фактично нарахованої заробітної плати працівників установ, закладів, організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів Березнегуватського району», тобто за порушення п.2.8 посадової інструкції.

Наказом № 11-к від 27 січня 2016 р. його звільнено із займаної посади за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обовязків без поважних причин.

Підставою для звільнення стали лист голови Березнегуватської районної державної адміністрації № 159/02 від 22 січня 2016 р. про порушення ним трудової дисципліни, а саме - відмову від участі в нараді та доповідна записка начальника фінансового управління райдержадміністрації № 021-19/115 від 20 січня 2016 р. про невиконання роботи по формуванню розпису районного бюджету на 2016 рік.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що дисциплінарні стягнення до нього застосовані безпідставно, оскільки він не допускав невиконання покладених на нього трудовим договором обовязків, а також без погодження із профспілковим комітетом, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними і такими, що суперечать чинному законодавству, скасувати наказ про звільнення № 11-к від 27 січня 2016 р., поновити його на посаді старшого економіста та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2016 р. до участі у справі за даним позовом залучено в якості третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предметі позову, на стороні відповідача, ОСОБА_5, а ухвалою цього ж суду від 07 квітня 2016 р. провадження по справі в частині визнання дій відповідача неправомірними і такими, що суперечать чинному законодавству, закрито.

Представник відповідача та третя особа заперечували проти позову, посилаючись на законність звільнення позивача, у звязку з відмовою останнім виконувати свої посадові обовязки.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 травня 2016 р. позов задоволено.

Постановлено скасувати наказ тимчасово виконуючого обовязки начальника КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» № 11-к від 27 січня 2016 р. про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади за п.3 ст.40 КЗпП України, поновити його на посаді старшого економіста КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» з 28 січня 2016 р., стягнути з відповідача на користь позивача 8792 грн. 64 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з якої підлягають відрахуванню податки та обовязкові платежі, стягнути з відповідача 1653 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі тимчасово виконуючий обовязки КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» ОСОБА_5 вказує на невідповідність висновків суду положенням ст. 43 КЗпП України і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач посилається на безпідставність її доводів, невідповідність їх вимогам закону та обставинам справи і просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача і третьої особи, позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що КУ «Березнегуватский РЦ ФГО» створено на базі майна спільної власності територіальних громад, сіл та селищ Березнегуватського району.

Ця установа підзвітна та підконтрольна засновнику - Березнегуватській районній раді в частині використання та розпорядження майном, що є спільною власністю територіальних громад сіл та селищ Березнегуватського району, та в своїй діяльності - Відділу освіти Березнегуватської райдержадміністрації, який є органом управління освітою у Березнегуватському районі та головним розпорядником бюджетних коштів.

Згідно з п.3.6 Статуту КУ «Березнегуватський РЦ ФГО», затвердженого рішенням районної ради 01 квітня 2014 р. № 6, начальник цієї установи здійснює керівництво колективом, розробляє структуру установи, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, організовує виробничий процес, приймає та звільняє працівників згідно з чинним законодавством, затверджує посадові обовязки працівників, видає у межах своєї компетенції накази, які обовязкові для всіх працівників КУ «Березнегуватський РЦ ФГО», контролює їх виконання, застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників тощо (а. с. 32-34).

Наказом начальника КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» № 28-к від 20 листопада 2014 р. ОСОБА_2 призначено на посаду бухгалтера, а наказом № 31-к від 10 грудня 2014 р. переведено на посаду старшого економіста цієї установи з 15 грудня 2014 року (а. с. 68-69, 108-109).

Згідно з п. п. 1.3, 2.8, 2.13, 4.1, 4.2 посадової інструкції старшого економіста, затвердженої начальником КУ «Березнегуватський РЦ ФГО», з якою позивач ознайомлений 20 липня 2015 р., старший економіст безпосередньо підпорядковується начальнику установи, своєчасно здає звіти місячні, квартальні та річні до фінансового управління по мережі установ відділу освіти, дитячим садкам, контролює своєчасність подання звітів про результати економічної діяльності у відповідні органи, несе відповідальність за достовірне надання даних до РФУ, управління статистики, управління освіти і науки облдержадміністрації, за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обовязків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю (а. с. 9-10 ).

У відповідності із затвердженим начальником фінансового управління райдержадміністрації переліку постійних контрольних документів, які підлягають виконанню у 2015 р., КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» до 2 числа кожного місяця зобовязаний здавати звіти «Про стан споживання енергоносіїв» та «Інформацію щодо структури планової та фактично нарахованої заробітної плати працівників установ, закладів, організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів Березнегуватського району» (а. с. 112).

Виконання даних контрольних завдань начальником КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» покладено на ОСОБА_2

Проте, зі змісту доповідних записок начальника фінансового управління № 021-19/1529 від 04 грудня 2015 р. і № 021-50/1547 від 08 грудня 2015 р. та тимчасово виконуючого обовязки начальника КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» № 208/01-15 від 07 грудня 2015 р. голові райдержадміністрації вбачається, що позивач відмовився виконувати покладені на нього завдання, про що він сам у судовому засіданні цього не заперечував (а. с. 54, 58).

Комісією у складі чотирьох працівників комунальної установи складено два акти про відмову позивачем надати письмові пояснення щодо кожного з порушень трудової дисципліни (а. с. 14, 15).

Наказами № 52-к і № 53-к від 07 грудня 2015 р. тимчасово виконуючого обовязки начальника КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» ОСОБА_5, на яку покладено виконання цих обовязків розпорядженням голови Березнегуватської районної ради № 17-к від 12 листопада 2015 р., ОСОБА_2 оголошено дві догани за невиконання вказаних контрольних завдань без поважних причин.

Відповідно до положень ч. 1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Встановивши, що ОСОБА_2 без поважних причин не виконав покладених на нього завдань щодо надання щомісячної контрольної інформації, суд першої інстанції дійшов висновку, що накази № 52-к і № 53-к про оголошення йому двох доган є законними.

У встановленому ст. 150 КЗпП України порядку вказані дисциплінарні стягнення позивачем не оспорювались.

27 січня 2016 року наказом № 11-к тимчасово виконуючого обовязки начальника КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» ОСОБА_5 ОСОБА_2 звільнено із займаної посади старшого економіста за систематичне невиконання ним трудових обовязків без поважних причин за п.3 ст.40 КЗпП України (а. с.6).

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, в тому числі, у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

З урахуванням положень ст. 147 КЗпП України звільнення за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами є заходом стягнення, що застосовується до працівника за порушення ним трудової дисципліни.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч. 2 ст. 149 КЗпП України).

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 р. з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів» розяснено, що за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

За такого працівник може бути звільнений з роботи на підставіп. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (ст. 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити судові витрати.

В порушення наведених норм матеріального закону та положень процесуального закону суд, вирішуючи спір, не встановив, яке саме порушення трудової дисципліни, яке сталося після попередніх притягнень позивача 07 грудня 2015 р. до дисциплінарної відповідальності, допустив ОСОБА_2, тоді як від встановлення таких обставин залежить вирішення даного спору.

У наказі тимчасово виконуючого обовязки начальника КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» ОСОБА_5 від 27 січня 2016 р. № 34-р про звільнення позивача за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків зазначено, що після притягнення його до дисциплінарної відповідальності наказами від 07 грудня 2015 р. ним допущені наступні порушення трудової дисципліни: ОСОБА_2 відмовився від участі у нараді з питання розгляду його скарг на урядову гарячу лінію щодо неправомірних дій посадових осіб Березнегуватської райдержадміністрації та Березнегуватської районної ради, яка відбулася 22 січня 2016 р., про що йдеться у листі № 159/02-21 голови Березнегуватської райдержадміністрації, а також порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.1 посадової інструкції старшого економіста щодо формування розпису районного бюджету, що підтверджується доповідною запискою начальника фінансового управління Березнегуватської райдержадміністрації.

Згідно листа № 159/02-21 від 22 січня 2016 р. голови Березнегуватської райдержадміністрації (а.с. 7) 22 січня 2016 р. ОСОБА_2 був запрошений на нараду з питань розгляду його скарг на урядову гарячу лінію щодо неправомірних дій посадових осіб Березнегуватської райдержадміністрації та Березнегуватської районної ради, був присутній на ній, але після вимоги предявити документи, які підтверджують порушення законодавство начальником фінансового управління, залишив нараду.

Таким чином вбачається, що 22 січня 2016 р. позивач ОСОБА_2 був присутній на нараді у райдержадміністрації, яка відбулася з приводу його скарг на дії посадовців на гарячу урядову лінію. Більш того, ні трудовим законодавством, ні наданими сторонами документами, які регулюють посадові обовязки старшого економіста, не передбачено обовязок останнього бути присутнім на нарадах з приводу розгляду його скарг до інших інстанцій. Оскільки вказана нарада не була безпосередньо повязана з виконанням позивачем його посадових обовязків, то відповідач помилково вважав, що залишення такої наради є порушенням трудової дисципліни.

У доповідній записці начальника фінансового управління Березнегуватської райдержадміністрації № 11/01-1-13 від 22 січня 2016 р. зазначено, що відділом освіти не надано проектів кошторисів на 2016 р., у звязку з чим виникли проблеми з формуванням розпису районного бюджету на 2016 рік.

Згідно п. 2.1 посадової інструкції старшого економіста КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» (а.с. 9-10), на яку є посилання у наказі про звільнення позивача, передбачено, що старший економіст керує науково-економічним та організаційно-економічним забезпеченням діяльності установи. Тобто ні в цьому пункті посадової інструкції, ні в інших її положеннях не зазначено про обовязок старшого економіста готувати проекти бюджету або кошторису відділу освіти. Відсутні докази доручення керівником установи позивачу виконати такі завдання. Натомість такий обовязок зазначений у п. 2.1 посадової інструкції економіста КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» (а.с. 11-12).

За такого відсутні підстави вважати, що саме на позивача було покладено обовязок підготувати проекти кошторису та бюджету, а тому не можна вважати, що невиконання таких завдань ОСОБА_2 є порушенням трудової дисципліни.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 було запропоновано надати пояснення щодо порушень трудової дисципліни, які стали безпосередньою підставою для його звільнення, що є обовязком відповідно до положень ч. 1 ст. 149 КЗпП України.

Таким чином, не є доведеним, що позивач вчинив новий дисциплінарний проступок, що став безпосередньо підставою звільнення та мав місце після винесених 07 грудня 2015 р. доган, що свідчить про незаконність його звільнення з посади.

Саме відсутність передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України умов для звільнення має бути підставою для задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_2 на роботі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є членом первинної профспілкової організації КУ «Березнегуватський РЦ ФГО».

Судом встановлено, що відповідач не звертався до виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є позивач, за отриманням згоди на звільнення останнього до видання наказу від 27 січня 2016 р.

На виконання вимог ч. 9 ст. 43 КЗпП України суд звернувся до профспілкового комітету КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» щодо отримання такої згоди, однак відповіді отримано не було.

Згідно листа тимчасово виконуючого обовязки начальника КУ «Березнегуватський РЦ ФГО» від 11 квітня 2016 р. та голови райради профспілки працівників освіти (а.с. 100, 113) у звязку із звільнення голови профспілкового комітету 02 лютого 2016 р. профспілковий орган тимчасово не працює.

У звязку із неотриманням відповіді від первинної профспілкової організації у передбачений частинами 2, 5 ст. 43 КЗпП України строк, можна вважати, що згода на звільнення позивач отримана.

При цьому суд першої інстанції помилково вважав за потрібне звернутися за отриманням згоди на звільнення позивача також до вищестоящого профспілкового органу профспілкової організації, членом якої є позивач, - до Березнегуватської районної організації профспілки працівників освіти і науки України (а. с. 120), оскільки такий порядок погодження передбачений ст. 252 КЗпП України для працівників, які є членами виборного органу первинної профспілкової організації, але позивач до таких осіб не відноситься.

Таким чином, судом першої інстанції були неповно зясовані обставини стосовно наявності підстав для звільнення позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, та неправильно засновані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини при вирішенні позовних вимог в частині поновлення на роботі, а тому незважаючи на те, що допущені судом порушення залишились поза увагою доводів апеляційної скарги в силу положень. 4 ст. 303, пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в цій частині необхідно скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову щодо поновлення ОСОБА_2 на роботі, але з інших підстав.

Не можна взяти до уваги посилання представників відповідача на отримання 18 травня 2016 р. згоди на звільнення ОСОБА_2, оскільки таке відбулося у непередбачений законом спосіб після ухвалення судом рішення по справі і на загальних зборах членів профспілкової організації КУ «Березнегуватський РЦ ФГО», а не виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, як того вимагає ст. 43 КЗпП України.

Між тим, з вирішенням судом решти позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу колегія суддів вважає за можливе погодитись, оскільки, вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд також виходив з незаконності звільнення позивача, хоча і з інших підстав, а тому для скасування рішення суду в цій частині підстав не вбачається.

У звязку із встановленням незаконності звільнення позивача в силу положень ст. 235 КЗпП України суд вірно вважав, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28 січня по 11 травня 2016 р. включно, що становить 71 день робочий день.

При цьому суд обґрунтовано при здійсненні розрахунку керувався положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100 (далі Порядок).

Зокрема відповідно до абзацу 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

За вказаного середньоденний заробіток позивача складав 123,84 грн. = 2724,4 грн. : 22 дня.

З урахуванням викладеного розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як вірно вважав суд, склав 8792 грн. 64 коп., виходячи з наступного розрахунку: ( 123,84 грн. х 71 день ).

За такого відсутні підстави для скасування рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Комунальної установи «Березнегуватський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» задовольнити частково.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 травня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про поновлення ОСОБА_2 на роботі скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Комунальної установи «Березнегуватський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, про поновлення на роботі задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 на роботі у Комунальній установі «Березнегуватський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» на посаді старшого економіста з 28 січня 2016 року у звязку з недоведеністю вчинення ОСОБА_2 повторного дисциплінарного проступку.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: