Рішення № 58594298, 22.06.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21115/15-ц

Провадження № 2/761/1153/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Нечипорук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи - ОСОБА_3, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності, суд

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив встановити факт проживання однією сім'єю з листопада 2007 року по грудень 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5; змінити черговість одержання права на спадкування та визнати за ОСОБА_1 право на спадкування, як спадкоємця першої черги за законом.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з листопада 2007 року по грудень 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство, піклувались один про одного, спільно відпочивали. ОСОБА_1 протягом семи років проживання з ОСОБА_5 здійснювала опіку над ним у зв'язку з рядом захворювань, які викликали необхідність сторонньої допомоги та догляду, надавала особисту допомогу ОСОБА_5, матеріально піклувалась про нього, зокрема, оплачувала за власний рахунок деякі договори про туристичне обслуговування, супроводжувала ОСОБА_5 в туристичних поїздках, поїздках, пов'язаних з оздоровленням, в тому числі в іноземних спеціалізованих лікувальних установах, а також в закордонних робочих конференціях ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, однак, оскільки заповіт за життя ОСОБА_5 складений не був, то спадкове майно, що залишилось після його смерті, має успадковуватись за законом. Оскільки, ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_5 однією сім'єю більш ніж 5 років, то в силу статті 1264 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 входить до четвертої черги спадкоємців за законом, тобто, є особою, яка має право на успадкування майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. відкрито спадкову справу за заявою ОСОБА_2, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 Позивач стверджує, що відповідач жодної допомоги або піклування відповідачка по відношенню до ОСОБА_5 не здійснювала, не навідувала його. У зв'язку з вищевикладеним позивачка звернулась до суду.

Представники позивача в судовому засіданні позов просили задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Л. С. у судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву, згідно якої просила слухання справи проводити без її участі.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та представника третьої особи ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 02.01.2015 року.

Позивач стверджує, що оскільки проживала з ОСОБА_5 однією сім'єю більш, ніж 5 років, то в силу статті 1264 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 входить до четвертої черги спадкоємців за законом.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_5, приватним нотаріусом КМНО Рильською Л. С. відкрито вказану спадкову справу за заявою ОСОБА_2, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5

Відповідно до ч. 2 ст. З Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

За умовами статей 1217, 1223, 1258, 1264 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261, 1265 цього Кодексу. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду У країни від 20 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Так, суд критично відноситься до тверджень позивача про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5, оскільки позивачем у порушення вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження такого.

Зокрема, позивач зазначає, що проживала однієї сім'єю із померлим за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до листа Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 59/367-аз від 09.09.2015 року під час проведення перевірки в бесідах з мешканцями сусідніх квартир до квартири АДРЕСА_1 було з'ясовано, що у вищезазначеній квартирі на протязі тривалого часу проживає ОСОБА_1 Крім того, в бесідах з мешканцями сусідніх квартир було з'ясовано, що останні громадянина ОСОБА_5 не знають та у період часу з 2007 по 2014 р.р. за відвідуванням чи проживанням у вищевказаній квартирі не помічали.

При цьому, суд критично відноситься до Договорів на туристичне обслуговування та Заявок до вказаних договорів, як на підтвердження проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю з листопада 2007 року по грудень 2014 року, оскільки, зазначені документи лише підтверджують спільні поїздки останніх за кордон.

Суд вважає, що інституційне доказове значення в даній справі може ґрунтуватися тільки на письмових доказах, однак, позивачем жодних належних та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання однією сім'єю не надано.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.

Зазначене положення поширюється щодо осіб - чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі.

У відповідності до Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 04.12.2015 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РУЮ у м. Києві зареєстровано шлюб 07.12.1996 року, про що здійснено відповідний актовий запис № 896.

За той час, коли позивач просить встановити вказаний факт проживання, між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено шлюб і це підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

За таких обставин, суд не може задовольнити вимогу позивача про встановлення факту проживання однією сім'єю з листопада 2007 року по грудень 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Позовна вимога щодо зміну черговості одержання права на спадкування є похідною, а тому задоволенню також не підлягає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1235 ЦК України, ст. ст.10, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи - ОСОБА_3, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії його рішення.

Суддя: