Ухвала суду № 58593112, 24.06.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/666/16 Справа № 712/11332/15-к Категорія: ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Чечот А. А. Доповідач в апеляційній інстанції Швидкий Д. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Швидкого Д. М. Охріменко Н. І., Суходольського М. І. Бєлан О. В.з участю прокурораОчеретяного М.С.,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Черкаської місцевої прокуратури Бредуляк Т.О. на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2016 року про застосування відносно

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Юрчиха Камянського району Черкаської області, інваліда III групи з дитинства, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом,

в с т а н о в и л а :

Прокурор Черкаської місцевої прокуратури Лейбенко О.В. звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_9 у виді госпіталізації до психіатричного закладу.

Клопотання вмотивовано тим, що в грудні 2014 року в денний час ОСОБА_9 за пропозицією ОСОБА_11 оформив на себе ТОВ без мети ведення господарської діяльності за винагороду в розмірі 20 000 грн. Вступивши в злочинну змову з ОСОБА_11, ОСОБА_9 дав згоду виступити в ролі засновника і директора при створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) при цьому, не маючи можливостей та намірів особисто здійснювати підприємницьку діяльність, останній також погодився відкрити розрахунковий рахунок в банківській установі з метою переведення в готівку грошових коштів, отриманих внаслідок незаконної діяльності.

Органом досудового слідства вказані дії ОСОБА_9 кваліфіковано за: ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 205 КК України - фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 1 ст. 358 КК України - підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою; ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Посилаючись на те, що вина ОСОБА_9 у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України доведена, а останній відповідно до висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 21.09.2015 року в періоди часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час виявляв і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді органічного розладу особистості набутого внаслідок пологової черепно-мозкової травми з повільно-прогресуючим перебігом вираженими декомпенсованими емоційно -вольовими інтелектуально-мнестичними розладами, з частими генералізованими тоніко-клонічними судомними нападами, що позбавляло та на даний час позбавляє його здатності усвідомлювати власні дії та керувати ними, унеможливлює його участь у слідчих діях та судовому процесі, прокурор у клопотанні просив суд вирішити питання про застосування відносно ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним типом нагляду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2016 року клопотання прокурора задоволено, вирішено застосувати до ОСОБА_9 вказані примусові заходи медичного характеру.

В апеляційній скарзі прокурор в кримінальному провадженні порушує питання про скасування ухвали районного суду з підстав неповноти судового розгляду та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просить призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення, яке не відповідає ст.ст. 370, 374 КПК України, а при судовому розгляді клопотання прокурора порушено процедуру, передбачену ст. 349 КПК України.

Зокрема вказує, що при розгляді проваджень вказаної категорії застосування скороченої процедури дослідження доказів, передбаченої ч. 3 ст. 349 КПК України не допускається, однак суд, не звернувши на це уваги, не допитав в якості свідків осіб, зазначених в клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру як доказ причетності ОСОБА_9 до вчинення суспільно-небезпечних діянь.

Крім того посилається на те, що при задоволенні апеляційної скарги прокурора, апеляційному суду слід звернути увагу суду першої інстанції на доцільність об'єднання в одне кримінальне провадження даного кримінального провадження відносно ОСОБА_9 та кримінального провадження № 12015250050001408 відносно ОСОБА_11, яке надійшло до суду разом з обвинувальним актом.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора в підтримку апеляційної скарги прокурора в кримінальному провадженні, думку захисника ОСОБА_7 про задоволення апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.370 КПК України рішення суду повинно бути законним і вмотивованим. Вказані вимоги щодо законності відносяться не лише до судових, а й усіх процесуальних рішень винесених у кримінальному провадженні, зокрема і до клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, яке відповідно до ч.2 ст.292 КПК України має відповідати вимогам ст.291 КПК України, тобто обвинувальному акту.

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відповідно до вимог, які висуваються до обвинувального акта, як важливий процесуальний документ досудового розслідування оформляє його результати, в ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо вчинення особою суспільно-небезпечних діянь, їх юридична кваліфікація (п.5 ч.2 ст.291 КПК). Клопотання повинно бути чітким, логічним, переконливим та вмотивованим.

Між тим, вказаним вимогам закону клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру, не відповідає.

Направляючи провадження до суду, прокурор в клопотанні вказав, що на період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_9 інкримінованих йому правопорушень, у нього відмічалися ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді органічного розладу особистості набутого внаслідок пологової черепно-мозкової травми з повільно-прогресуючим перебігом вираженими декомпенсованими емоційно -вольовими інтелектуально-мнестичними розладами, з частими генералізованими тоніко-клонічними судомними нападами, через що він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, та що за своїм психічним станом він потребує госпіталізації до психіатричного закладу.

Підводячи підсумки досудового слідства прокурор зробив висновок про те, що зібрані достатні докази причетності ОСОБА_9 до вчинення правопорушень, передбачених КК України. Разом з цим в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру прокурор зазначає про те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, що з огляду на положення ст.ст. 292, 511 КПК України, є не припустимим.

При цьому, прокурор в клопотанні зазначає про те, що ОСОБА_9 вчинив суспільно-небезпечні діяння маючи умисел на це, усвідомлюючи незаконність своїх дій, що суперечить прийнятому ним рішенню про необхідність застосування до ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру як до особи, що під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Незважаючи на зазначені недоліки клопотання прокурора, суд першої інстанції не вирішив у підготовчому судовому засіданні, як це передбачено п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про відповідність даного клопотання вимогам КПК та про повернення його прокурору, як такого, що не відповідає вимогам процесуального закону.

Більш того, в подальшому, здійснюючи розгляд клопотання прокурора по суті, судом порушено процедуру судового розгляду, передбачену Главою 39 КПК України для вказаної категорії справ.

Зокрема, суд фактично розглянув дане кримінальне провадження з застосуванням скороченої процедури дослідження доказів, не допитавши в якості свідків осіб, зазначених в клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру та безпосередньо не дослідивши всі письмові докази на які послався прокурор як доказ причетності ОСОБА_9 до вчинення суспільно-небезпечних діянь, що не допускається з огляду на особливості психічного стану особи, яка не спроможна повною мірою розпорядитися своїм диспозитивним правом. Вказана позиція викладена і в постанові Пленуму ВСУ від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», про те, що у справах даної категорії застосування скороченої процедури дослідження доказів не передбачено.

Зазначені вище порушення вимог кримінального процесуального закону допущені як органом досудового розслідування, так і судом є істотними, тобто такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення і являються підставою для скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді першої інстанції з стадії підготовчого провадження.

Суду першої інстанції слід врахувати вказівки апеляційного суду, викладені в мотивувальній частині ухвали, та відповідно п.3 ч.3 ст. 314 КПК України зі стадії підготовчого провадження повернути прокурору клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_9 як таке, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, щодо об'єднання в одне провадження кримінальних проваджень щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_11, підлягають розгляду та вирішенню при необхідності в порядку нового судового розгляду.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.404, ч.1 п. 6 ст. 407, ст. 412, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури Бредуляк Т.О. задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2016 року про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_9, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження в іншому складі суду.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :