Рішення № 58589596, 23.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/424/16-ц Головуючий у І інстанції Свояк Д. В.Провадження № 22-ц/780/3283/16 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.Категорія 54 23.06.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Яворського М.А.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про стягнення допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2015 рік,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що з 21.07.2010 року вона працює на посаді старшого інспектора з кадрів НІЕЗ «Переслав». У грудні 2015 року за її заявою від 10.12.2015 наказом НІЕЗ «Переяслав» від 11.12.2015 № 198-ВД їй була надана частина щорічної основної відпустки згідно з графіком відпусток на 2015 рік. У поданій заяві позивач також просила виплатити їй матеріальну допомогу на оздоровлення. Однак зазначена матеріальна допомога у розмірі посадового окладу їй не була виплачена. 02.03.2016 року вона звернулася з відповідною заявою до в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» щодо обставин невиплати цієї допомоги. Позивач отримала 03.03.2016 відповідь за підписом головного бухгалтера НІЕЗ «Переяслав» про те, що у березні 2015 року позивачеві була виплачена допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу. 04.03.2016 позивач подала ще дві заяви щодо надання інформації про причини невиплати їй матеріальної допомоги на оздоровлення, відповіді на які на момент розгляду справи позивачу не надійшли. Узв'язку з цим прослаь стягнути з відповідача на свою користь допомогу на оздоровлення у розмірі 3228 грн. при наданні щорічної відпустки за 2015 рік.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з НІЕЗ «Переяслав» на користь ОСОБА_2 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015 рік у зв'язку із наданням їй щорічної відпустки за період роботи з 21.07.2015 по 20.07.2016 у розмірі 3228,00 грн. з відрахуванням необхідних, обов'язкових платежів, зборів та податків та стягнуто з НІЕЗ «Переяслав» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551,20 грн. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі відповідач НІЕЗ «Переяслав» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що позивачу хоча і з затримкою, але була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у 2015 році в сумі 2526,00 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач, як працівник закладу культури мала право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення при виході у щорічну відпустки за відповідний період роботи, однак у 2015 році позивачеві відповідачем не здійснено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні позивачу щорічної відпустки за період роботи з 21.07.2015 по 20.07.2016, хоча обов'язковість здійснення такої виплати у розмірі посадового окладу 3228,00 грн. позивача при наданні їй такої відпустки передбачено законодавчими актами, за наявності відповідної заяви позивача.

Однак, такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Крім того суд першої інстанції відмовив позивачу у відшкодування судових витрат на оплату правової допомоги, оскільки квитанція надана позивачем про оплату правової допомоги видана на ім'я юридичної особи, а не позивача.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що у березні 2015 року позивачеві сплачено 2526 грн. із зазначенням «оздоровчі», що підтверджується відповідними особовими та розрахунковими листами, доданими до справи.

02.09.2015 року наказом НІЕЗ «Переяслав» № 118-ВД позивачеві надано частину щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 21.07.2015 по 20.07.2016 тривалістю 25 календарних днів з 21 вересня по 16 жовтня 2015 року. Про виплату позивачеві матеріальної допомоги на оздоровлення в наказі не вказано (а.с. 28).

17.09.2015 року наказом НІЕЗ «Переяслав» № 136-ВД вищевказаний наказ № 118-ВД у частині надання відпустки позивачеві у зв'язку із сімейними обставинами скасовано (а.с. 29).

Встановлено, що розмір посадового окладу позивача на момент надання їй відпустки за період роботи з 21.07.2015 по 20.07.2016 тривалістю 18 календарних днів з 14.12.2015 по 31.12.2015 складав 3228 грн.

У заяві позивача від 10.12.2015 на ім'я в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» висловлено прохання про надання їй частини щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 21.07.2015 по 20.07.2016 тривалістю 18 календарних днів з 14 по 31.12.2015, а також виплатити допомогу на оздоровлення у зв'язку із відпусткою (а.с. 6).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 29 Закону України «Про культуру» працівники у сфері культури, педагогічні працівники закладів освіти сфери культури, які працюють у державних і комунальних закладах культури, мають право на допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та доплату за вислугу років у розмірах і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «б» пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» надано право у тому числі керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.

Підпункт «б» пункту 3 наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.2005 за № 1285/11565, надає право керівникам у тому числі бюджетних установ, закладів та організацій культури в межах фонду надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.

Пунктом 2.2 Колективного договору між керівником і первинною профспілковою організацією працівників НІЕЗ «Переяслав» від 08.02.2013, передбачено обов'язок керівника забезпечувати гарантії прав і законних інтересів працівників відповідно до Закону України «Про музеї та музейну справу», інших нормативних актів та Статуту.

Пунктом 3.3.2 Положення про оплату праці від 03.01.2013 № 15, яке є додатком до вищевказаного колективного договору, передбачено як заохочувальну чи компенсаційну виплату матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу.

Наказом НІЕЗ «Переяслав» від 05.01.2015 № 2-ОС вказано бухгалтерії виплачувати один раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення працівникам НІЕЗ «Переяслав» при наданні щорічних відпусток.

Наказом НІЕЗ «Переяслав» від 11.12.2015 № 198-ОС позивачеві надано частину основної щорічної відпустки за період роботи з 21.07.2015 по 20.07.2016 тривалістю 18 календарних днів з 14 грудня по 31 грудня 2015 року включно. Зазначено підставою цього наказу вищевказану заяву від 10.12.2015 (а.с. 7).

Листом від 03.03.2016 року головний бухгалтер НІЕЗ «Переяслав», даючи відповідь на заяву позивача від 02.03.2016 року, повідомив позивача, що у березні 2015 року їй була сплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Зроблено посилання на п.п. «б» п.3 наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 № 745 (а.с. 9-10).

З урахуванням вище викладених обставин, колегія судів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач, як працівник закладу культури мала право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення при виході у щорічну відпустки за відповідний період роботи.

Однак при вирішенні даного спору в частині стягнення матеріальної допомоги в розмірі 3228, 00 грн. суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи та не врахував, що позивачу у березні 2015 року було виплачено 2526 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позивач набула право на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015рік, після написання нею відповідної заяви про здійснення вище зазначеної виплати і надання щорічної відпустки у грудні 2015року, та з урахуванням того що в грудні 2015 року її посадовий оклад був збільшений, вона відповідно має право на отримання коштів в розмірі 3228 грн., отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна допомога на оздоровлення за 2015 рік у зв'язку із наданням їй щорічної відпустки за період роботи з 21.07.2015 року по 20.07.2016 рік у розмірі 702,00 грн. з відрахуванням необхідних, обов'язкових платежів, зборів та податків (3228 грн.(оклад, який був встановлений на грудень 2015року) - 2526 грн.(кошти сплачені позивачу у березні 2015року в якості матеріальної допомоги на оздоровлення) = 702 грн.).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, рішення суд першої інстанції в частині розміру стягнутої матеріальної допомоги необхідно змінити вказавши суму 702,00грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» задовольнити частково.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року змінити в частині розміру стягнутої матеріальної допомоги.

Стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (код ЄДР 02219369) на користь ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_1) матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015 рік у зв'язку із наданням їй щорічної відпустки за період роботи з 21.07.2015 року по 20.07.2016 рік у розмірі 702, 00 грн. з відрахуванням необхідних, обов'язкових платежів, зборів та податків.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: