Ухвала суду № 58582154, 16.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Шумейко О.І.

№ 22-ц/796/8780/2016 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 756/8657/14-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Соколової В.В.

при секретарі: Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Могилян Людмили Василівни на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04.09.2014 року.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з березня 2012 року вона працювала на посаді майстра-косметолога в СПД-ФО ОСОБА_3, отримувала заробітну плату, з якої роботодавцем щомісяця проводились відрахування на погашення кредитної заборгованості за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.09.2014 року. Проте у грудні 2015 року у зв'язку із зменшенням серед населення попиту на косметичні послуги, ОСОБА_2 була звільнена з роботи. На даний час ОСОБА_2 перебуває на обліку в центрі зайнятості Оболонського району м. Києва як безробітна.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.04.2016 року заяву відповідача ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04.09.2014 року по справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Відстрочено виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04.09.2014 року у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором строком на один календарний рік з дати набрання законної сили даної ухвали.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Могилян Л.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу і постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.

Вказує на те, що 28.05.2015 року ОСОБА_2 зверталася до Оболонського районного суду у м. Києві із заявою про відстрочку виконання рішення суду, свої вимоги заявник обґрунтовувала, тим, що в даний час в неї не має коштів, які б дозволили погасити їй заборгованість.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2015 року відмовлено в задоволенні заяві про розстрочку виконання.

27.01.2016 року ОСОБА_2 повторно звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із заявою про відстрочку виконання рішення суду у зв'язку з відсутністю коштів для погашення заборгованості.

Крім того, зазначає, що 04.04.2016 року представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подано заяву про закриття провадження у даній справі, у зв'язку з тим, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2015 року вже розглянуто заяву про розстрочку виконання судового рішення та відповідно до ст.205 ЦПК України просив закрити провадження у справі, проте судом першої інстанції вказана заява не була досліджена в повному обсязі та не закрито провадження у справі.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що вказані обставини ОСОБА_2 у заяві про відстрочку виконання рішення є такими, що тимчасово утруднюють виконання рішення суду в розумінні ст.373 ЦПК України.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.09.2014 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»заборгованість за кредитним договором за період з 01.08.2008 року по 12.06.2014 року, а саме: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 95410,66 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом в розмірі 9412,70 доларів США, що в загальному розмірі за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку становить 1219095,67 грн. та судовий збір в розмірі 3654 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.12.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04.09.2014 року залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до вимог статті 124 Конституції Українисудові рішення є обов'язковими до виконанні на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк який визначається судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк. Відстрочка допускається лише у виключних випадках.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням. Адже рівень захисту судом порушених, невизнаних або оспорених прав та інтересів особи, яка звертається до суду, полягає не лише в законності та справедливості ухваленого рішення у справі, а й, насамперед, у своєчасному та ефективному його виконанні.

Таким чином, із заяви боржника про розстрочку виконання рішення суду не вбачається належних, об'єктивних та непереборних обставин, визначених законом, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Крім того, що зі змісту правової норми ст. 373 ЦПК України вбачається, що суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, яких, як вбачається з сукупності фактичних обставин справи та наявних в ній доказів, на день розгляду заяви.

Рішення суду набрало законної сили, а тому є обов'язковим для виконання в порядку передбаченому Конституцією та чинним законодавством України.

Доводи заявника ОСОБА_2про те, що вона не працює, не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що остання перебуває на обліку в Центрі зайнятості Оболонського району м. Києва, як безробітна з 05.01.2016 року та отримує допомогу по безробіттю.

Твердження заявника про її скрутний матеріальний стан та відсутність роботи колегія суддів відхиляє, оскільки заявник ОСОБА_2 є особою працездатного віку, а обставини на які посилається заявник не є винятковими та такими, що утруднюють виконання рішення суду, а тому підстав для відстрочки виконання рішення суду від 04.09.2014 року колегія суддів не вбачає.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, а відтак оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК Українирозглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст.ст.218, 303, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Могилян Людмили Василівни задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту.

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 вересня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді