ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2009 р. Справа № 3/114
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.
При секретарі судового засідання Рубанович В.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом АБ "Київська Русь" Івано-Франківська філія Шевченка, 49,Івано-Франківськ,76000
до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 Химчин,Косівський район, Івано-Франківська область,78632
про стягнення 668 145 грн. 51 коп. заборгованості
За участю представників сторін:
від позивача: Волонюк В.В.-начальник юридичного відділу, (довіреність № 210 від 01.06.09р.)
від відповідача: не зявились;
встановив:
позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 63 039,63 ЖЄвро, що в еквіваленті по курсу НБУ 10,598817 станом на 09.07.09р. становить 668145,51 грн.
28.07.09р. позивачем подано суду клопотання про виключення з кола відповідачів ОСОБА_2, у зв"язку з тим, що вона не є юридичною особою.
Суд задовільняє клопотання позивача виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст. 1 цього Кодексу, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб»єкта підприємницької діяльності. Так як суду не подано доказів того, що відповідач 2 по справі - ОСОБА_2 здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у встановленому порядку набула статусу суб»єкта підприємницької діяльності - притягнена в якості відповідача 2 особа є фізичною особою, а спори за участю фізичних осіб господарському суду не підсудні. Таким чином, розгляд справи здійснюється за участю одного відповідача - підприємця ОСОБА_5.
13.08.09р. позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про збільшення (уточнення) розміру позовних вимог, мотивовану тим, що станом на 13.08.09р. офіційний курс гривні до Євро змінився, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 63039,63, що в еквіваленті по курсу НБУ 10,966730 становить 691 338 грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 46 ГПК України, до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі. Враховуючи той факт, що позивачем не подано суду доказів сплати державного мита, крім того не подано обгрунтованого розрахунку збільшених позовних вимог, суд відхиляє таку заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 14.07.09р. та 28.07.09р. з повідомленням про вручення поштового відправлення, відзиву на позов не подав, у зв"язку з чим у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обгрунтування своїх вимог, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
21.07.08р. між позивачем (кредитодавець) та відповідачем (позичальником) укладено кредитний договір № 46-08/1, згідно якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 57 000 євро строком до 20.07.2011 р. із сплатою 16% річних. 06.10.2008р. відсоткову ставку змінено до рівня 17,0% річних шляхом укладення договору від 06.10.08р. про внесення змін до кредитного договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу Україн, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно 4.1, 8.3. Кредитного договору, позичальник зобов"язався здійснювати погашення кредиту щомісячно, починаючи з серпня 2008р. по червень 2011 р. по 1584,00 євро, а остаточне погашення в сумі 156000 євро - 20.07.2011р. Плату за користування кредитом позичальник відповідно до п.п. 4.2., 8.1. Кредитного договору зобов"язувався сплачувати щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця.
Проте, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, починаючи з жовтня 2008р. позичальником не виконуються зобов"язання щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на час звернення з позовом до суду становить: по кредиту - 55659,44 євро та по відсотках за користування кредитом 6 876,30 євро, що в еквіваленті по курсу НБУ 10,598817 станом на час звернення з позовом до суду становить 662 804 грн. 85 коп. та підтверджується поданим розрахунком.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась.
Направлену відповідачу претензію № 11/471 від 26.05.09р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, останній залишив без відповіді та виконання, так як доказів протилежного суду не подано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, враховуючи доводи позивача, підтвердженість їх матеріалами справи, неподання відповідачем доказів у спростування вимог позивача та доказів про оплату заборгованої суми, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основної суми боргу по кредиту та прострочених відсотках по кредиту в розмірі 662 804 грн. 85 коп.
Пунктом 9.2. Договору встановлено, що у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом позичальник (відповідач) сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 503,89 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на час звернення з позовом становить 5 340 грн. 66 коп.
Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення пені в сумі 5 340 грн. 66 коп.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 549, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з підприємця ОСОБА_5, смт. Химчин, Косівський район, Івано-Франківська область, (р/р НОМЕР_2 в ІФФ АБ "Київська Русь", код НОМЕР_1) на користь акціонерного Банку "Київська Русь", вул. Хорива, 11 а, м. Київ, 04071 (МФО 319092 код ЄДРПОУ 24214088) - 668 145 грн. 51 коп. заборгованості, 6 681 грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Фрич М.М.
рішення підписане 18.08.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
______ Бабінець У. В.
Судове рішення № 5857813, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 13.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/114. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: