Постанова № 58577437, 23.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2016 р. Справа№ 910/3174/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Просенюк С.М. - представник.;

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: Літовченко І.В.-представник.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016

у справі № 910/3174/16 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК"

до 1)Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ"

2)Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ"

про визнання припиненими правовідносин та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК" з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (відповідач-1) та Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ" (відповідач-2) з урахуванням пояснень та уточнень до позовної заяви про визнання припиненими з 11.03.2014 року зобов'язання Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" (01034, місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок 7; ідентифікаційний код 25635581) перед Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код 21574573) по Кредитному договору №1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 в сумі 75 560 958,90 грн.; визнання припиненим права застави з 11.03.2014 по Договору застави №1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 року, що укладений між Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" (01034, місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок 7; ідентифікаційний код 25635581) та Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код 21574573); зобов'язання Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код 21574573) подати держателю, реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом №13658126 (контрольна сума: Д3Д9Е093ЕЕ) по Договору застави №1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 року (боржник: Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК" /ідентифікаційний код: 25635581; місцезнаходження: 01034. місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок 7/; обтяжене рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини №21 та Свердловини №23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с.Рокітне Нововодолазького району, Харківської області /детальний опис обладнання наведений у додатку № 1, що є невід 'ємною частиною договору застави/); зобов'язання Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ" (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 73; ідентифікаційний код 39787008) вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження за реєстраційним записом №13658126 (контрольна сума: Д3Д9Е093ЕЕ) по Договору застави №1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 року (боржник: Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК" /ідентифікаційний код: 25635581; місцезнаходження: 01034. місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок 7/; обтяжене рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини №21 та Свердловини №23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с.Рокітне Нововодолазького району, Харківської області /детальний опис обладнання наведений у додатку № 1, що є невід 'ємною частиною договору застави/).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі № 910/15419/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015 у справі № 910/15419/14, були встановлені обставини стосовно того, що Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" було належним чином проведено зарахування зустрічних однорідних вимог 11.03.2014 на суму 75 560 958,90 грн., яка була сумою заборгованості останнього перед Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" на вказану дату по Кредитному договору №1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 року (далі - Кредитний договір), та, відповідно встановлено, що нарахування подальших платежів після 11.03.2014 є безпідставним, у зв'язку з чим було відмовлено у задоволені позову Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" до Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 81 800 134,49 гривень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 по справі № 910/3174/16 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" до Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" та Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ" про визнання припиненими правовідносин та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано припиненими з 11.03.2014 зобов'язання Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" перед Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" по Кредитному договору №1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 в сумі 75 560 958,90 грн.

Визнано припиненим права застави з 11.03.2014 по Договору застави №1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013, що укладений між Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" та Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ".

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" подати держателю, реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом №13658126 (контрольна сума: Д3Д9Е093ЕЕ) по Договору застави №1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 (боржник: Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК", ідентифікаційний код: 25635581; місцезнаходження: 01034. місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок, 7; обтяжене рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини №21 та Свердловини №23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с. Рокітне Нововодолазького району, Харківської області детальний опис обладнання наведений у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору застави).

Зобов'язано Державне підприємство "НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ" вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження за реєстраційним записом №13658126 (контрольна сума: Д3Д9Е093ЕЕ) по Договору застави №1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 року (боржник: Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК", ідентифікаційний код: 25635581; місцезнаходження: 01034. місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок, 7; обтяжене рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини №21 та Свердловини №23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с. Рокітне Нововодолазького району, Харківської області детальний опис обладнання наведений у додатку № 1, що є невід 'ємною частиною договору застави).

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" на користь Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" 5 512,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/3174/16 та прийняти нове рішення про відмову Приватному акціонерному товариству "УКРГАЗВИДОБУТОК" в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та невірним застосуванням норм матеріального права.

Одночасно апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскілки Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" перебуває в стадії ліквідації.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" у справі № 910/3174/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" прийнято до провадження, відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до 09.06.2016 та призначено розгляд справи № 910/3174/16 на 09.06.2016.

На виконання вимог ухвали, представник відповідача-1 через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про долучення платіжного доручення №2515 від 01.06.2016 до матеріалів справи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

06.06.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача-2 надійшли пояснення щодо суті спору.

07.06.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/3174/16 без змін.

В судове засідання, призначеному на 09.06.2016, повноважні представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися. Представник позивача заперечував проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" відкладено на 23.06.2016.

В судовому засіданні, призначеному на 23.06.2016, повноважний представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в поясненнях які надійшли через відділ документального забезпечення 06.06.2016.

Повноважні представники відповідача-2 в судове засідання не з'явились.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Вислухавши думку представників позивача та відповідача-2, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 25.04.2013 між Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" (позивач, позичальник) та Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (відповідач-1, кредитор) був укладений Кредитний договір №1-0033/13/11-КЬ, до якого 13.09.2013 був укладений Договір про внесення змін № 1 (далі - Кредитний договір, Договір про внесення змін).

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін) максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 110 000 000,00 гривень.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін) кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється до 24.11.2014.

Пунктом 1.5 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін) був встановлений графік повернення кредитних коштів, згідно якого починаючи з 31.01.2014 відбувається зменшення ліміту шляхом щомісячного погашення 10 000 000,00 гривень.

Відповідач-1 (кредитор) на виконання умов Кредитного договору надав позивачу (позичальнику) кредитні кошти в загальному розмірі 95 000 000,00 гривень.

Позивачем 30.01.2014 та 27.02.2014 відповідно до встановленого у п. 1.5 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін) графіку сплатив суму кредиту в загальному розмірі 20 000 000,00 грн.

Згідно з п. 1.5.1.1 Кредитного договору дострокове погашення кредиту має наслідком позачергове зменшення суми кредитного ліміту без укладення будь-якого договору про внесення змін до Кредитного договору, а відповідно до п. 5.2.2.1 Кредитного договору позичальник зобов'язаний не менше ніж за 2 робочих дні повідомляти кредитора, із зазначенням дати та суми, про намір здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2014 Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" (позивач) про стягнення 81 800 134,49 грн. на підставі Кредитного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі № 910/15419/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015 у справі № 910/15419/14, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" які набрали законної сили, було відмовлено повністю у зв'язку з відсутністю заборгованості Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" перед Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" за Кредитним договором у розмірі 81 800 134,49 грн.

Крім того вказаними судовими рішеннями у справі № 910/15419/14 було встановлено, що факт здійснення переуступки по Договору банківського рахунку №1-53800/243803 від 07.12.2012 та зарахування зустрічних однорідних вимог вказує на повне дострокове погашення Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" перед Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" 11.03.2014 заборгованості по поверненню кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами по Кредитному договору у розмірі 75 560 958,90 грн., нарахування подальших платежів за Кредитним договором після 11.03.2014 є безпідставним.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших спорів, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п.п. 2.6 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" визначає, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Відповідно до висновків викладених у рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі № 910/15419/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015 у справі № 910/15419/14, які набрали законної сили, є преюдиціальними у процесі розгляду даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено вищевказані обставини.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Наведена норма кореспондується зі статтею 526 ЦК України.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, враховуючи вимоги наведених правових норм та обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 910/15419/14, правовідносини за Кредитним договором №1-0033/13/11-КL від 25.04.2013, а саме зобов'язання позивача перед відповідачем-1 в сумі 75 560 958,90 грн. є припиненими з 11.03.2014.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання припиненими з 11.03.2014 зобов'язання Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" перед Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" по Кредитному договору №1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 року в сумі 75 560 958,90 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про заставу", заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 4 Закону України "Про заставу", предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 25.04.2013 між Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" (позивач, заставодавець) та Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (відповідач-1, заставодержатель) був укладений Договір застави №1-0152/13/11-ZS (далі - Договір застави).

Пунктом 1.2 Договору застави визначено, що предметом застави за цим договором є рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини №21 та Свердловини №23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с.Рокітне Нововодолазького району, Харківської області; детальний опис обладнання наведений у додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору застави (далі - Предмет застави).

На підставі Договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26.04.2013 був внесений реєстраційний запис №13658126, за яким обтяжено Предмет застави (вид обтяження: приватне обтяження; обтяжувач: ПАТ "БАНК ФОРУМ"; боржник: Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК"), що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 40545799 від 26.04.2013.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Статтею 28 даного Закону передбачено, що застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно з пунктом 4.2 Договору застави встановлено, що право застави припиняється виконанням заставодавцем (позивач) забезпечених заставою зобов'язань за Кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.

Таким чином, оскільки зобов'язання позивача перед відповідачем-1 за Кредитним договором №1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 року є припиненими з 11.03.2014, то відповідно і застава, яка має похідний характер від зобов'язань за кредитним договором, є припиненою з 11.03.2014 в силу приписів ст. 28 Закону України "Про заставу" та пункту 4.2 Договору застави. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у постанові від 11.11.2015 у справі № 6-2127цс15.

З огляду на наведене, вимоги позивача про визнання припиненим права застави з 11.03.2014 по Договору застави №1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013, що укладений між Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" та Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ", визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26.04.2013 був внесений реєстраційний запис №13658126, за яким обтяжено Предмет застави (вид обтяження: приватне обтяження; обтяжувач: ПАТ "БАНК ФОРУМ"; боржник: Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК").

Враховуючи той факт, що судом було встановлено, що зобов'язання позивача перед відповідачем-1 за Кредитним договором №1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 є припиненими з 11.03.2014, а відповідно і застава, яка має похідний характер від зобов'язань за кредитним договором, є припиненою з 11.03.2014, то правові підстави для обтяження Предмета застави за Договором застави відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 593 ЦК України, у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносять відповідні дані.

Статтями 316, 317, 321 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ, майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З метою реалізації свого права власності на Предмет застави щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, позивач, керуючись ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернувся до відповідача-1 з Вимогою про вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 180/1115 від 16.11.2015, відповідно до якої вимагав від ПАТ "БАНК ФОРУМ" в п'ятиденний термін здійснити всі необхідні заходи щодо припинення обтяження згідно Договору застави та вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Проте, відповідач-1 не здійснив необхідних заходів щодо припинення обтяження згідно Договору застави та вилучення реєстраційного запису № 13658126, за яким обтяжено Предмет застави, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно з п. 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004 № 830, Державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 07.07.2006 № 57/5 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5), реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є Державне підприємство "Національні інформаційні системи", державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Пунктом 25 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004 № 830 визначено, що реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, з врахуванням судових рішень у справі № 910/15419/14 та керуючись ч. 5 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", позивач звернувся до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (відповідач-2) листом № 112 від 12.02.2016 з вимогою вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис № 13658126, за яким обтяжено Предмет застави.

У відповідь на лист позивача щодо вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідач-2 листом № 853/01-08 від 02.03.2016 повідомив позивача, що при здійсненні державної реєстрації рухомого майна обсяг повноважень ДП "Національні інформаційні системи" визначається виключно функціями реєстратора Державного реєстру, який виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Державного реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. При цьому зазначено, що ДП "Національні інформаційні системи" не уповноважено на прийняття власних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяжень.

Проте, станом на 14.03.2016, а рівно як і станом на час вирішення спору по суті, обтяження за Договором застави не припинено та не вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 49163763 від 14.03.2016. Доказів які б спростовували даний факт відповідачами не надано.

Порядок внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень регламентується Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004 № 830 (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5 (далі - Інструкція).

Згідно з ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", зокрема:

боржник - це особа, яка має виконати на користь обтяжувача забезпечене обтяженням зобов'язання, або майновий поручитель за таким зобов'язанням; особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу; особа, яка має виконати на користь обтяжувача зобов'язання за договором, на підставі якого виникло договірне обтяження; особа, яка відступила право вимоги, що є предметом обтяження;

уповноважений орган - орган державної влади або його посадова особа, який відповідно до закону наділений повноваженнями обтяжувати рухоме майно, що належить юридичній чи фізичній особі;

обтяжувач - уповноважений орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора;

звернення стягнення на предмет обтяження - це вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження.

Статтею 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Згідно з статтею 11 вказаного Закону обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Держатель Державного реєстру виконує, зокрема, такі функції: організує ведення Державного реєстру; приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Підстави для внесення записів до Державного реєстру передбачені статтею 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", за приписами частин 1-3 якої реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача. Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер. Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.

Частиною 4 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно з частиною 5 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві (ч. 7 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Отже, враховуючи вищевикладене та відсутність правових підстав для обтяження Предмета застави за Договором, а також не вчинення відповідачами необхідних заходів щодо припинення обтяження згідно Договору застави та вилучення відповідного реєстразційного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача-1 подати держателю, реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом №13658126 (контрольна сума: ДЗД9Е093ЕЕ) по Договору застави №1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 року (боржник: Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК" /ідентифікаційний код: 25635581; місцезнаходження: 01034. місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок 7/; обтяжене рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини №21 та Свердловини №23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с.Рокітне Нововодолазького району, Харківської області /детальний опис обладнання наведений у додатку № 1, що є невід 'ємною частиною договору застави/), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження за реєстраційним записом №13658126 (контрольна сума: ДЗД9Е093ЕЕ) по Договору застави №1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 року (боржник: Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК" /ідентифікаційний код: 25635581; місцезнаходження: 01034. місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок 7/; обтяжене рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини №21 та Свердловини №23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с.Рокітне Нововодолазького району, Харківської області /детальний опис обладнання наведений у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору застави/), колегія суддів також вважає, що такі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ "

залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/3174/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3174/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко